ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю
"Управлінські технології" на рішення господарського суду Одеської
області від 24 травня 2005 року та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року, у справі
№ 22/78-05-2448 за позовом ТОВ "Управлінські технології" до
управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси
про визнання недійсною вимоги, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Управлінські технології" звернулось до суду з позовом до
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси
про визнання недійсною вимоги від 17.02.2005 року № 10-55 в
частині сплати боргу із страхових внесків у сумі 55889,72 грн. за
ставкою 32 % за 2004 рік. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що
протягом 2004 року товариство перебувало на спрощеній системі
оподаткування і сплачувало до бюджету єдиний податок за ставкою
10% на підставі Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства"
( 727/98 ) (727/98)
.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24 травня
2005 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 02 серпня 2005 року, в задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Управлінські технології" просить
зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення,
посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 08 по
14 лютого 2005 року відповідачем проведена позапланова перевірка
правильності обчислення, повноти нарахування зобов'язання зі збору
(внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за
період з 03.11.2003 року по 01.02.2005 року ТОВ "Управлінські
технології". В ході перевірки встановлено порушення чинного
порядку нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування, а саме протягом 2004 року не було нараховано 32 % від
фонду оплати праці в сумі 69 254 грн. 96 коп., що є порушенням
розділу 1 ст. ст. 19, 20, розділу 5 п. 8 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
. За
результатами перевірки був складений акт № 16/12 від 14.02.2005
року в якому зазначено, що товариством протягом 2004 року не
нараховувалися та не сплачувалися внески в розмірі 32% від фонду
оплати праці. На підставі даного акту відповідачем було
пред'явлено вимогу про сплату боргу від 17.02.2005 року № Ю-55 на
суму 55 889 грн. 72 коп. з урахуванням сплати єдиного податку.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 18 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, що
набрав чинності з 01.01.2004, страхові внески на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим
загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території
України в порядку, встановленому цим Законом, дані внески не
включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що
складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється
податкове законодавство.
Частиною першою ст.5 вказаного вище Закону визначено, що цей
Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших
нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у
випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не
суперечить цьому Закону.
Згідно п.2.1.1 Iнструкції "Про порядок обчислення сплати
страхувальниками особами внесків на загальнообов'язкове державне
страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою
ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 ( z0064-04 ) (z0064-04)
підприємства, установи
і організації, створені відповідно до законодавства України,
незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання та
інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб
оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований
сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий
патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах
трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених
законодавством є страхувальниками (платниками страхових внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), а тому повинні
сплачувати страхові внески за найманих (застрахованих) осіб на
загальних підставах, тобто 32% від нарахованого фонду оплати праці
та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій про те, що дія Указу Президента "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
на дані правовідносини не поширюється.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх
інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Управлінські технології" відхилити, а рішення господарського суду
Одеської області від 24 травня 2005 року та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року залишити
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: