УХВАЛА
Iменем України
"29" травня 2007 р. справа № 28/241-А
к/с № К-23257/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Каліушко Ф.А.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
15.05.2006 року
та постанову Господарського суду м. Києва від 09.02.2006 року
по справі №28/241-А
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському
районі м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарм",
Приватного підприємства "Три Т" про визнання угоди недійсною., -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2004 року Державна податкова інспекція у
Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту - позивач, ДПI)
звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою до
Приватного підприємства "Три Т" (далі по тексту - відповідач 1,
підприємство), Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарм"
(далі по тексту - відповідач 2, товариство) про визнання недійсною
угоди, укладеної між відповідачами.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2004 року
позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.
Києва до приватного підприємства "Три Т" та до товариства з
обмеженою відповідальністю "Біофарм" про визнання недійсною угоди,
укладеної між відповідачами, був задоволений повністю, договір
№467 від 04.05.2001 р. визнано недійсним, зобов'язано ПП "Три Т"
повернути ТОВ "Біофарм" 65520,00 грн. коштів, отриманих від
останнього в оплату за послуги, надані за договором №.467,
стягнуто з ТОВ "Біофарм" в доход Державного бюджету України
65520,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофарм" звернулось
до Господарського суду м. Києва із заявою про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення від 06.09.2004 року, в якій
просило переглянути зазначене рішення, скасувати його та прийняти
нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач № 2
обгрунтував свої вимоги тим, що за результатами перегляду за
нововиявленими обставинами рішення Святошинського району м. Києва
від 12.12.2002 року у справі № 2-4264, яким визнані недійсними
установчі документи та свідоцтво платника податку на додану
вартість Приватного підприємства "Три Т" (що покладено в основу
рішення у даній справі) було скасоване та у позові відмовлено.
Постановою господарського суду м. Києва від 09 лютого 2006
року, яка прийнята у справі № 28\241-А, залишеною без змін
Київським апеляційним господарським судом, заяву Товариства про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення
суду від 06.09.2004 року скасоване та прийняте нове, яким у
задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року та
постанову Господарського суду м. Києва від 09.02.2006 року по
справі №28/241-А, та ухвалити нове рішення, яким позов
задовольнити повністю. В обгрунтування доводів касаційної скарги,
скаржник зазначає порушення судами попередніх інстанцій під час
ухвалення рішень норм процесуального права, та прийнятті судом
апеляційної інстанції рішення на підставі неналежних та
недопустимих доказів, без повного та всебічного з'ясування
обставин справи
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підпунктом 4 п. 2 ст. 245 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за
нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке
стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали,
що належить переглянути.
Оскаржуваною постановою, керуючись саме положеннями КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, за нововиявленими обставинами було скасоване
прийняте у даній справі рішення від 06.09.2004 року. На час, коли
було прийняте останнє, спір у даній справі, підсудний відповідно
до ст.ст. 17, 18 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
та належний для розгляду
та вирішення до компетенції адміністративних судів, щодо порядку
розгляду такого спору був підвідомчий господарським судам України,
розглядався та вирішувався у порядку, передбаченому Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, норми якого діяли на
момент прийняття рішення від 06.09.2004 року, оскільки положення
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
відповідно до п. 1 Прикінцевих та
перехідних положень останнього набрали чинності з 01.09.2005 року.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що до початку діяльності окружних та
апеляційних адміністративних судів адміністративні справи,
підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у
першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України.
В основу прийняття переглянутого за нововиявленими
обставинами рішення у даній справі про задоволення позовних вимог
Iнспекції та визнання недійсним укладеного між відповідачами
договору, були покладені рішення Святошинського районного суду м.
Києва від 12.12.2002 року по справі № 2-4264 про визнання
недійсними з моменту перереєстрації установчих документів та
свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ Підприємства, а також
досліджені та встановлені факти під час прийняття вказаного
рішення суду загальної юрисдикції. Ухвалою Святошинського
районного суду м. Києва від 21.10.2005 року рішення від 12.12.2002
року по справі № 2-4264 скасоване за нововиявленими обставинами, а
рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2005
року у справі № 2-4643 Державній податкової інспекції у
Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними установчих
документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ Відповідача №
1 з моменту перереєстрації, відмовлено.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 72 та пп. 4
п. 2 ст. 245 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
прийняття судом загальної
юрисдикції зазначеної ухвали та рішення за нововиявленими
обставинами є підставою для скасування за нововиявленими
обставинами рішення у даній справі від 06.09.2004 року та відмови
у позові Iнспекції про визнання недійсною угоди, укладеної між
відповідачами.
Посилання скаржника на відсутність витребування місцевим
судом належних доказів на підтвердження набрання законної сили
рішення від 13.12.2005 року по справі № 2-4643 2005 року,
спростовується наявною у справі копією довідки Святошинського
районного суду м. Києва від 30.01.2006 року (а.с. 100), підписаною
головою суду, згідно якої зазначене рішення набрало законної сили
26.12.2005 року та ніким не оскаржувалось.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність
підстав та належних підтверджуючих доказів для перегляду та
скасування за нововиявленими обставинами рішення від 06.09.2004
року та відмови Iнспекції у позові про визнання недійсною
укладеної між відповідачами угоди, з відповідними наслідками.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2006 року та
постанову Господарського суду м. Києва від 09.02.2006 року по
справі №28/241-А такими, що прийняті з правильним застосуванням
норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної
інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни
чи скасування.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
15.05.2006 року та постанову Господарського суду м. Києва від
09.02.2006 року залишити без змін.
Справу № 28/241-А повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.