ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"29" травня 2007 р. Справа № 21/315-НА
к/с № К-23245/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Каліушко Ф.А.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Нетішин Хмельницької області
на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
16.05.2006 року
та постанову Господарського суду Хмельницької області від
09.02.2006 року
у справі № 21/315-НА
за позовом Державного підприємства Національної атомної
енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відособленого
підрозділу "Хмельницька АЕС"
до Державної податкової інспекції у м. Нетішин Хмельницької
області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2005 року Державне підприємство Національної атомної
енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відособленого
підрозділу "Хмельницька АЕС" звернулося до господарського суду
Хмельницької області з позовною заявою про скасування податкових
повідомлень-рішень № 0000131700/2941 від 06.05.2005 року, №
0000131700/1 від 03.06.2005 року, № 0000131700/3/7210 від
02.11.2005 року в частині донарахування прибуткового податку з
доходів громадян (податок з доходів фізичних осіб) в сумі 8125,30
грн. та штрафних санкцій в сумі 19862,16 грн..
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
09.02.2006 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського
апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року, позов
задоволено частково: скасовано оспорювані податкові
повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в сумі 19862,16
грн.
Рішення судів мотивовані тим, що протягом дії мораторію пеня
та штраф за неналежне виконання зобов'язань, в тому числі відносно
сплати податків та зборів, не нараховуються, незалежно від того,
конкурсні це вимоги чи поточні.
В касаційній скарзі ДПI у м. Нетішин просить скасувати ухвалу
Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року
та постанову Господарського суду Хмельницької області від
09.02.2006 року у справі № 21/315-НА в частині задоволення
позовних вимог й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні
позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувані судові рішення
прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме пп. 17.1.3,
пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 та абзацу 3 Преамбули Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон України № 2181) та
абзацу 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
від 14.05.1992
року № 2343-ХII (надалі - Закон України № 2343.)
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції здійснює перегляд касаційної скарги ДПI у м.
Нетішин Хмельницької області у межах скарги.
Судами встановлено, що за результатами документальної
перевірки позивача на предмет дотримання податкового та валютного
законодавства за період з 01.07.2002 року по 31.12.2004 року
складено акт від 29.04.2005 року № 134-23-213/3677, яким
встановлено порушення відокремленим підрозділом вимог статей 2 та
8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
доходів громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, а саме: виплачена Чернишу В.П.
31.08.2002 року матеріальна допомога не була включена до складу
його сукупного оподатковуваного доходу та з неї не був утриманий
прибутковий податок; з виплаченої у лютому 2003 року авторської
винагороди також не був утриманий прибутковий податок.
За виявлене порушення відповідачем до позивача податковим
повідомленням-рішення від 06.05.2005 року застосовано штрафні
(фінансові) санкції в розмірі 19862,16 грн., з нарахуванням яких
він не погоджується.
Крім того, судами встановлено, що відповідно до ухвали
господарського суду м. Києва від 02.12.2003 року порушено
провадження у справі № 43/167 про визнання банкрутом ДП
"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення
виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ст. 12 названого Закону України протягом дії
мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються
неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і
зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового
державного соціального страхування, податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що протягом
дії мораторію штраф та пеня не нараховуються, незалежно від того,
конкурсні це вимоги чи ні. Колегія суддів Вищого адміністративного
суду України не погоджується з таким висновком судів першої та
апеляційної інстанцій, який однак не вплинув на правильність
вирішення справи по суті.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить
про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог
конкурсних кредиторів. Стосовно зобов'язань поточних кредиторів,
які виникли під час судових процедур, правила мораторію не
застосовуються і по цих зобов'язаннях згідно загальних правил
нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції
за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Враховуючи, що строк виконання податкового зобов'язання по
сплаті прибуткового податку настав до введення мораторію
(31.08.2002 року та лютий 2003 року), податковою інспекцією
правомірно здійснено донарахування прибуткового податку. Разом з
тим, незважаючи на те, що боржник повинен виконувати зобов'язання,
що виникли до введення мораторію, пеня та штраф за їх невиконання
або неналежне виконання не нараховуються, оскільки штрафні санкції
застосовано під час дії мораторію.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку про неправомірність застосування податковою
інспекцією штрафних санкцій в розмірі 19862,16 грн.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Отже, ухвала Житомирського апеляційного господарського суду
від 16.05.2006 року та постанова Господарського суду Хмельницької
області від 09.02.2006 року у справі № 21/315-НА прийняті з
правильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, суди дали правильну оцінку обставинам справи, тому суд
касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести
до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної
інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нетішин
Хмельницької області залишити без задоволення, ухвалу
Житомирського апеляційного господарського суду від 16.05.2006 року
та постанову Господарського суду Хмельницької області від
09.02.2006 року у справі № 21/315-НА - без змін.
Справу № 21/315-НА повернути до Господарського суду
Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К. г