ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     29 травня 2007 року м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
     суддів: Фадєєвої Н.М., Леонтович К.Г., Бим М.Є., Чалого С.Я.,
     Гордійчук М.П.,
     розглянувши у  попередньому  розгляді  справу  за  касаційною
скаргою  державного  підприємства  Міністерства  оборони   України
"Iвано-Франківський    лісопромисловий    комбінат"    в     особі
відособленого  підрозділу  Iвано-Франківського  ЛПК   Сколівського
військового  лісгоспу  на   постанову   Львівського   апеляційного
господарського суду від 13.06.2006 року у  справі  №  П-13/215  за
позовом прокурора Сколівського району в інтересах держави -  Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі
Львівського обласного відділення Фонду соціального  страхування  з
тимчасової  втрати  працездатності  до   державного   підприємства
Міністерства оборони України  "Iвано-Франківський  лісопромисловий
комбінат" в особі відособленого підрозділу Iвано-Франківського ЛПК
Сколівського військового лісгоспу про стягнення  заборгованості  в
сумі  84704,45  грн.   та   за   зустрічним   позовом   державного
підприємства  Міністерства  оборони  України   "Iвано-Франківський
лісопромисловий  комбінат"  в   особі   відособленого   підрозділу
Iвано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу до Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі
Львівського обласного відділення Фонду соціального  страхування  з
тимчасової втрати працездатності про списання  безнадійного  боргу
та штрафних санкцій, -
                           встановила:
     Прокурор Сколівського району  в  інтересах  держави  -  Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі
Львівського обласного відділення Фонду соціального  страхування  з
тимчасової втрати працездатності звернувся до суду  з  позовом  до
державного    підприємства    Міністерства     оборони     України
"Iвано-Франківський    лісопромисловий    комбінат"    в     особі
відособленого  підрозділу  Iвано-Франківського  ЛПК   Сколівського
військового лісгоспу про стягнення заборгованості в сумі  84704,45
грн. посилаючись на ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою
працездатності   та   витратами,   зумовленими   народженням    та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
        .
     Державне   підприємство    Міністерства    оборони    України
"Iвано-Франківський    лісопромисловий    комбінат"    в     особі
відособленого  підрозділу  Iвано-Франківського  ЛПК   Сколівського
військового лісгоспу звернувся до суду  з  зустрічним  позовом  до
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в
особі   Львівського   обласного   відділення   Фонду   соціального
страхування  з  тимчасової  втрати  працездатності  про   списання
безнадійного боргу та  штрафних  санкцій  посилаючись  на  те,  що
заборгованість яка виникла до 01.06.2002 року стала безнадійною, а
тому підлягає списанню, а також підлягає списанню пеня та  штрафні
санкції нараховані на  суму  безнадійного  боргу,  що  передбачено
положеннями ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
         .
     Рішенням господарського суду Iвано-Франківської  області  від
25.10.2005 року первісний позов задоволено частково -  стягнуто  з
ДП Iвано-Франківського ЛПК в особі ВП ДП  Iвано-Франківського  ЛПК
Сколівського військового лісгоспу: в користь ФССТВП  в  особі  ЛОВ
ФССТВП 22575,93 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків; в
дохід Державного  бюджету  України  225,75  грн.;  на  користь  ДП
"Судовий    інформаційний    центр"    118    грн.    витрат    на
інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу;  в   решті
позову  відмовлено.  Зустрічний  позов   задоволено   частково   -
зобов'язано ФССТВП в особі ЛОВ ФССТВП списати безнадійний  борг  в
сумі - 72451,41 грн. ДП Iвано-Франківського  ЛПК  в  особі  ВП  ДП
Iвано-Франківського ЛПК Сколівського військового лісгоспу; в решті
позову відмовлено; стягнуто з ФССТВП в особі ЛОВ ФССТВП на користь
ДП Iвано-Франківського ЛПК в особі ВП ДП  Iвано-Франківського  ЛПК
Сколівського військового лісгоспу - 85 грн. державного мита та 118
грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
13.06.2006  року  рішення  суду  першої  інстанції  скасоване   та
прийнята нова  постанова,  якою  первісний  позов  задоволений,  в
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
     Не погоджуючись  із  постановленим  у  справі  рішенням  суду
апеляційної інстанції ДП МОУ  "Iвано-Франківський  лісопромисловий
комбінат"  в  особі  ВП   Iвано-Франківського   ЛПК   Сколівського
військового  лісгоспу  подало  до  Вищого  адміністративного  суду
України касаційну скаргу, в  якій  просить  постанову  Львівського
апеляційного господарського суду від 13.06.2006 року скасувати  та
залишити без змін рішення господарського  суду  Iвано-Франківської
області від 25.10.2005 року.
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судом  апеляційної  інстанції  вірно  встановлено   наступне.
Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне  соціальне
страхування у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та
витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
          від
18.01.2001 р. № 2240-III органом,  який  здійснює  керівництво  та
управління загальнообов'язковим державним соціальним  страхуванням
у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами,
зумовленими народженням та похованням визначено  Фонд  соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності,  який,  відповідно
до цього Закону є правонаступником Фонду  соціального  страхування
України.
     Сколівський    військовий    лісгосп    зареєстрований     як
страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової  втрати
працездатності з 22.01.2002 р.
     Згідно звіту страхувальника про нараховані внески на витрати,
пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2001 р.
переданого  виконавчій  дирекції  ФССТВП  від  обкому   профспілки
працівників державних установ встановлено, що на  кінець  звітного
періоду  за  страхувальником  числилась  заборгованість   в   сумі
27696,74 грн. Згідно долучених до справи звітів за 2001  р.,  2002
р., 2003 р.,  2004  р.,  2005  р.,  які  подавалися  до  ВД  ФССНВ
встановлено, що страхувальник визнав вказану заборгованість  перед
Фондом, оскільки відображав її у своїй звітності.
     Згідно  з  актом  звірки,  який  підписаний   та   скріплений
печатками  сторін,  де  зазначається,  що  Сколівський  військовий
лісгосп має прострочену заборгованість по страхових внесках станом
на 01.01.2005 р. в сумі 95027,37 грн. відповідачем підтверджується
визнання заборгованості.
     Відповідно  до  розрахунку  суми  позовних   вимог   в   суму
простроченої заборгованості включено штрафні та фінансові санкції.
Штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків - 10982,68 та пеню -
11561 грн.,  всього  22543,68  грн.  застосовано  до  Сколівського
військового лісгоспу, згідно рішенням  №  936  від  19.11.2003  р,
винесеного на підставі акту перевірки № 0463  від  14.11.2003  р.,
Вказаний акт перевірки та рішення не оспорювалися страхувальником.
     Враховуючи  вказане,  судом  апеляційної  інстанції  зроблено
вірний висновок, що прострочена заборгованість  за  загальну  суму
95027,37 грн. визнана страхувальником, не спростована відповідачем
за первісним позовом та грунтується на матеріалах справи, а  тому,
підлягає стягненню.
     Відповідно до п.п.18.2.3, п.18.2 ст. 18 Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         щоквартальне списання
безнадійного податкового боргу здійснюють податкові органи. Дію п.
"в" п. п. 18.2.1. ст. 18 даного Закону, який  передбачав  списання
податкового боргу юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув
строк позовної давності, зупинено на 2005 рік, згідно із  Законами
України від 23.12.2004 р. № 2285-IV ( 2285-15 ) (2285-15)
         ,  від  25.03.2005
р. № 2505-IV ( 2505-15 ) (2505-15)
         ; на 2006 р. - згідно із Законом  України
від 20.12.2005 р. № 3235-IV ( 3235-15 ) (3235-15)
         .
     Ухвалою  від  20.09.2005  р.  суд  першої  інстанції   визнав
належним  відповідачем  за  первісним  позовом  та  позивачем   за
зустрічним  позовом  Державне   підприємство   "Iвано-Франківський
лісокомбінат". Ухвалою від  07.10.2005  р.  суд  першої  інстанції
провів заміну позивача  за  первісним  позовом  і  відповідача  за
зустрічним  позовом  на   Львівське   обласне   відділення   Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
     Включення  Сколівського  військового  лісгоспу  в  склад   ДП
"Iвано-Франківського  ліспромкомбінат"  на  правах   відособленого
підрозділу в  2001  р.  представники  сторін  визнали  в  судовому
засіданні.
     ДП Iвано-Франківський ліспромкомбінат безпідставно  звернувся
до  Стрийського  ФССТВП  про  списання  боргу,   яке   здійснювали
податкові органи до зупинення дії норми Закону, яка надавала право
на списання безнадійного податкового боргу, по якому минули строки
позовної давності.
     Згідно п. 3 Розділу IX "Прикінцеві положення" Закону  №  2240
( 2240-14 ) (2240-14)
         , який набрав чинності з 01.01.2001 р., до  приведення
законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність
з цим Законом  закони  України  та  інші  нормативно-правові  акти
застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
     Отже, судом апеляційної інстанції  вірно  встановлено,  що  з
моменту вступу в  силу  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове
державне соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою
працездатності   та   витратами,   зумовленими   народженням    та
похованням"  ( 2240-14 ) (2240-14)
          норми  Закону   України   "Про   систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        , Закону України "Про порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         у частині, що йому  суперечили,  не
застосовуються. Законом  України  "Про  внесення  змін  до  Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         від 18.02.1997  р.
було встановлено, що дія цього Закону (Закону України "Про систему
оподаткування"    ( 1251-12 ) (1251-12)
        )    поширюється    на     відповідні
правовідносини у сфері  соціального  страхування  щодо  зборів  на
соціальне  страхування  до  прийняття  законів  України  з  питань
соціального  страхування,  а  Законом  №  429-IV  ( 429-15 ) (429-15)
           від
16.01.2003 р. виключено п.16 ч.  1  ст.  14  Закону  "Про  систему
оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
        ,  що  відносив  до   загальнодержавних
податків та зборів (обов'язкових платежів) і збір  на  обов'язкове
соціальне страхування.
     Згідно   ч.   2   п.   2   ст.   30   Закону   України   "Про
загальнообов'язкове державне соціальне  страхування  у  зв'язку  з
тимчасовою  втратою  працездатності  та   витратами,   зумовленими
народженням та  похованням"  ( 2240-14 ) (2240-14)
        ,  який  є  спеціальним  у
спірних правовідносинах, строк давності у разі стягнення страхових
внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не
застосовується.
     Даний Закон не передбачає,  як  спеціальний  закон,  списання
несплачених  внесків.  З  огляду  матеріалів   справи   вбачається
відсутність доказів звернення позивача за  зустрічним  позовом  до
ФССТВП за  списанням  спірної  суми,  відсутність  документального
обгрунтування  підстав  такого  списання  і  суми,  яка   підлягає
списанню.
     За таких обставин, суд апеляційної інстанції  дійшов  вірного
висновку, що дія Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          не  поширюється  на   правовідносини   щодо
погашення  заборгованості  по   внескам   на   загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, а  відносини  щодо  окремих  видів
соціального страхування  регулюються  спеціальним  законодавством.
Зобов'язання по страховим  внескам  не  можна  вважати  податковим
боргом.
     Враховуючи  вказане  судом  апеляційної  інстанції   зроблено
вірний  висновок  про  те,  що  зустрічний   позов   не   підлягає
задоволенню,  підстави   для   списання   спірної   заборгованості
відсутні.
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судове
рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної  інстанції  не
допустив порушень норм матеріального і  процесуального  права  при
ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
     Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги  не  дають
підстав  для   висновку   про   неправильне   застосування   судом
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального  права,
яке  призвело  або  могло  призвести  до  неправильного  вирішення
справи.
     З урахуванням викладеного, суд  апеляційної  інстанції  виніс
законне і обгрунтоване рішення, постановлене  з  дотриманням  норм
матеріального  та  процесуального  права  і   підстав   для   його
скасування не вбачається.
     Керуючись   ст.ст.220,   220-1,   223,   224,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони
України  "Iвано-Франківський  лісопромисловий  комбінат"  в  особі
відособленого  підрозділу  Iвано-Франківського  ЛПК   Сколівського
військового лісгоспу відхилити.
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
13.06.2006 року залишити без змін.
     Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
 
     Судді:
 
                            (підписи)
 
     З оригіналом згідно
     Суддя Вищого адміністративного суду України К.Г.Леонтович