ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            У Х В А ЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 травня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     головуючого Співака В.I.
 
     суддів: Білуги С.В.
 
     Гаманка О.I.
 
     Загороднього А.Ф.
 
     Заїки М.М.,
 
     при секретарі Міненку I.М.,
 
     розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1  на  рішення  Народницького  районного  суду  Житомирської
області від 03.12.03 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської
області  від  16.03.04  року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1   до
управління праці та  соціального  захисту  населення  Народницької
районної  державної   адміністрації   Житомирської   області   про
стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У  серпні  2003  року  ОСОБА_1.  звернувся  до  Народницького
районного суду Житомирської області з позовом до управління  праці
та соціального захисту населення Народницької  районної  державної
адміністрації  Житомирської  області  про  стягнення  невиплаченої
щорічної допомоги на оздоровлення.
 
     Рішенням Народницького районного  суду  Житомирської  області
від 03.12.03 року  у  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_1.  було
відмовлено.
 
     Ухвалою апеляційного суду Житомирської області  від  16.03.04
року апеляційну скаргу ОСОБА_1. було залишено без  задоволення,  а
рішення Народницького  районного  суду  Житомирської  області  від
03.12.03 року - без змін.
 
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1.  не  погоджуючись  з   даними
рішеннями,  посилаючись  на   допущені   судами   порушення   норм
матеріального  права,  просить  скасувати  рішення   Народницького
районного суду Житомирської області від 03.12.03  року  та  ухвалу
апеляційного суду Житомирської області від 16.03.04 року, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню  з  наступних
підстав.
 
     Судами першої та апеляційної інстанції було  встановлено,  що
позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській
атомній електростанції другої категорії і перебуває  на  обліку  в
управлінні праці та  соціального  захисту  населення  Народницької
районної державної адміністрації. Управлінням праці та соціального
захисту населення Народницької  районної  державної  адміністрації
було виплачено позивачу щорічну грошову допомогу  на  оздоровлення
за 1999 рік - 2001 роки в сумі 21,50 грн., а за 2002 - 2003 роки в
сумі  26.70  грн.,  відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів
України  "Про  компенсаційні  виплати  особам,   які   постраждали
внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  від  26.07.1996р.  №   836
( 836-96-п ) (836-96-п)
         .  Оскільки  розмір  щорічної  грошової  допомоги  на
оздоровлення, встановлений постановою Кабінету  Міністрів  України
від 26.07.1996р. № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
         суперечить вимогам  статті  48
Закону України "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які
постраждали  внаслідок   Чорнобильської   катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
        
ОСОБА_1. звернулася до суду.
 
     Згідно  з  частиною   2   статті   19   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  органи  державної  влади  та   органи   місцевого
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені
Конституцією та законами України.
 
     Відповідно  до  статті  48  Закону  України  "Про  статус   і
соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок
Чорнобильської  катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
           щорічна   допомога   на
оздоровлення   учасникам   ліквідації    наслідків    аварії    на
Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії  виплачується  в
розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
 
     Згідно частини  7  статті  48  вищенаведеного  Закону  розмір
мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
 
     Відповідно  до  Закону  України  "Про  встановлення  величини
вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної
плати на 1999 рік" ( 366-14 ) (366-14)
        , Закону  України  "Про  встановлення
розміру мінімальної заробітної плати  на  2000  рік"  ( 1766-14 ) (1766-14)
        ,
Закону України "Про встановлення  розміру  мінімальної  заробітної
плати на 2002 рік" ( 2896-14 ) (2896-14)
         та Закону України "Про встановлення
розміру мінімальної  заробітної  плати  на  2003  рік"  ( 372-15 ) (372-15)
        
розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.1999р. по 01.04.2000р.
становив 74грн. на  місяць,  з  -01.04.2000р.  по  01.07.2000р.  -
90грн., з 01.07.2000р. по 01.01.2002 року становив 118 грн.,  з  1
січня 2002 року - 140грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з січня
2003 року - 185 грн., а з 1 грудня 2003 року - 237 грн. на місяць.
 
     Зі змісту вимог законів  України  про  встановлення  розмірів
мінімальних заробітних плат на 1999, 2000, 2002 та  2003  роки  не
вбачається  будь-яких  обмежень  щодо   можливостей   застосування
розміру мінімальної заробітної  плати  з  метою  реалізації  норми
статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        .
 
     Слід зазначити, що встановлений ще  в  1996  році  постановою
Кабінету Міністрів України  №  836  ( 836-96-п ) (836-96-п)
          розмір  щорічної
допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не  змінювався  і
не відповідає  розміру,  встановленому  іншими  законами  України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України  в
наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи
із  загальних  засад  пріоритетності  законів   над   підзаконними
нормативними  актами  при  вирішенні  даного  спору,  застосуванню
підлягає саме стаття 48 Закону України "Про  статус  і  соціальний
захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        , Закон України "Про  встановлення  величини
вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної
плати на 1999 рік" ( 366-14 ) (366-14)
        ,  Закон  України  "Про  встановлення
розміру мінімальної заробітної плати  на  2000  рік"  ( 1766-14 ) (1766-14)
        ,
Закон України "Про  встановлення  розміру  мінімальної  заробітної
плати на 2002 рік" ( 2896-14 ) (2896-14)
         та Закон України "Про  встановлення
розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" ( 372-15 ) (372-15)
        , а не
Постанова Кабінету Міністрів України  "Про  компенсаційні  виплати
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи"  від
26.07.1996 року  № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
         .
 
     За таких обставин та з урахуванням  вимог  статті  48  Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        , управління  праці
та соціального захисту населення Народницької  районної  державної
адміністрації  Житомирської  області  повинно  виплатити  позивачу
щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із
суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.
 
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
 
     Оскільки судами невірно застосовано норми матеріального права
та в судових рішеннях судів першої  і  апеляційної  інстанції,  та
протоколах судових засідань не міститься відомостей  про  періоди,
коли   позивачу   проводилася   виплата   щорічної   допомоги   на
оздоровлення за 1999,  2000,  2001,  2002  роки,  що  унеможливлює
розрахунок судом касаційної інстанції заборгованості, яка склалася
між Народницькою районною  державною  адміністрацією  Житомирської
області та ОСОБА_1., справа підлягає направленню на новий  судовий
розгляд.
 
     Таким чином касаційна скарга  підлягає  задоволенню,  рішення
судів  першої  та  апеляційної  інстанції  скасуванню,  а   справа
направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
 
     Керуючись  статтями  220,  222,   223,   227,   230   Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Рішення Народницького районного суду Житомирської області від
03.12.03 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
16.03.04 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління  праці  та
соціального  захисту  населення  Народницької  районної  державної
адміністрації  Житомирської  області  про  стягнення  невиплаченої
щорічної допомоги на оздоровлення скасувати.
 
     Справу направити на новий судовий  розгляд  до  Народницького
районного суду Житомирської області.
 
                  Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий В.I. Співак
 
     судді: С.В. Білуга
 
     О.I. Гаманко
 
     А.Ф. Загородній
 
     М.М. Заїка
 
     Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак