ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Бим
М.Є.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.10.2005 року у справі № 14/120 за позовом
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління
освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
треті особи Дніпропетровська обласна організація профспілки
працівників освіти і науки України та комунальний заклад
"Дніпропетровський обласний інститут післядипломної освіти" про
стягнення 29217,29 грн., -
встановила:
Дніпропетровське обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду
з позовом до Управління освіти і науки Дніпропетровської обласної
державної адміністрації, треті особи Дніпропетровська обласна
організація профспілки працівників освіти і науки України та
комунальний заклад "Дніпропетровський обласний інститут
післядипломної освіти" про стягнення 29217,29 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.07.2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 19.10.2005 року, в
задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до
Управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної
адміністрації відмовлено.
Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями
позивач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2005 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.10.2005 року скасувати та прийняти нове рішення про
задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено
наступне. Згідно матеріалів справи, в період з 01 вересня 2003
року до 25 листопада 2004 року фахівцями виконавчої дирекції
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка
цільового використання коштів Фонду санаторієм-профілакторієм
Комунального закладу "Дніпропетровський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти" за період з 01 січия 2003 року
до 06 вересня 2004 року. За результатами перевірки складений акт
від 06 вересня - 25 листопада 2004 року.
Згідно акту, в ході перевірки було виявлено витрачання коштів
Фонду не за цільовим призначенням по статтям витрат "Харчування",
"Культобслуговування" та "Iнші витрати" за період з 03 лютого 2003
року по 24 травня 2003 року. При перевірці витрат на харчування на
підставі наданих рахунків на оплату продуктів харчування та
накладних на їх одержання була виявлена розбіжність цін
постачальників на аналогічні продукти харчування. Було
встановлено, що в результаті завищення вартості продуктів
харчування, придбаних в першому півріччі 2003 року у ПП ОСОБА_1,
сума безпідставно витрачених коштів позивача склала 13969 грн. 02
коп. Також, всупереч вимогам п 1. 8. "Iнструкції про порядок
часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв", було витрачено
кошти Фонду на придбання канцелярського приладдя та на проведення
медичного обстеження працівників санаторію-профілакторію і
безпідставно віднесені на витрати по статтям "Культобслуговування"
в сумі 2142 гри.09 коп., "Iнші витрати" - 94 грн. 30 коп. Загальна
суму відшкодування Фонду власником санаторію-профілакторію складає
16205 грн. 41 коп. Залишок невикористаних коштів позивача на
часткове утримання санаторію-профілакторію після припинення його
фінансування коштами Фонду складає 13011 грн. 88 коп.
Акт перевірки з додатками позивачем було передано Управлінню
освіти та науки Дніпропетровської облдержадміністрації для
ознайомлення, підписання і перерахування в десятиденний термін до
бюджету обласного відділення Фонду суму заборгованості в розмірі
29217 грн. 29 коп.
Відповідачем заборгованість сплачена не була. 17 січня 2005
року позивач звернувся до відповідача з претензією № 07-08/94 про
сплату заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.
Відповідно до п. 12 розділу IV Положення про
санаторій-профілакторій Дніпропетровського обласного інституту
удосконалення вчителів, санаторій-профілакторій, користується
правами юридичної особи та має круглу печатку та штамп. До 01
січня 2002 року санаторій-профілакторій являвся структурним
підрозділом Дніпропетровського обкому профспілки працівників
освіти і науки України, якому був підпорядкований і підзвітний.
Згідно рішення Дніпропетровської обласної ради від 13 липня
2000 року № 254-12/ХХШ шляхом реорганізації Дніпропетровського
інституту освіти створено комунальний заклад "Дніпропетровський
обласний інститут післядипломної освіти" та затверджено його
статут.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 17 листопада
2003 року № 261-11/XXIV затверджені доповнення до статуту КЗ
"Дніпропетровській обласний інститут післядипломної педагогічної
освіти" щодо організації роботи санаторію-профілакторію зі
стаціонарними та амбулаторними формами обслуговування працівників
освіти області.
Наказом ректора КЗ "Дніпропетровській обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти" від 29 листопада 2003 року №
140 на базі інституту створено структурний підрозділ -
санаторій-профілакторій та затверджено Положення про нього. 08
грудня 2003 року санаторій-профілакторій Дніпропетровського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти як
структурний підрозділ включено до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
за рахунок коштів Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності в межах асигнувань,
що визначаються щорічно бюджетом його обласного відділення Фонду,
здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв на
харчування, лікування, культурне обслуговування осіб, що проходили
оздоровлення в профілакторіях та на оплату праці працівників цих
оздоровниць згідно відповідного кошторису по коштах Фонду за
нормативами установленими правлінням цього Фонду.
Фінансування санаторіїв-профілакторіїв за цими напрямками
здійснювалось на підставі Положення про порядок фінансування
санаторіїв-профілакторіїв та оздоровлення в них за рахунок коштів
Фонду соціального страхування України, затвердженою постановою
правління Фонду соціального страхування України від 28 грудня 1994
року № 46 ( z0021-95 ) (z0021-95)
та "Iнструкції про порядок часткового
фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності",
затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 року № 37
( v0037598-01 ) (v0037598-01)
.
Порушення порядку використання коштів Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності
санаторієм-профілакторієм Дніпропетровського обласного інституту
вдосконалення вчителів допущені у період з 03 лютого 2003 року по
24 травня 2003 року.
У вказаний період санаторій-профілакторій не був структурним
підрозділом Комунального закладу "Дніпропетровський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти".
Санаторій-профілакторій відповідно до положень ст.ст. 23-34 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, мав статус юридичної особи і повинен нести
самостійну відповідальність за наслідки своєї
фінансово-господарської діяльності.
За таких обставин судами першої та апеляційної інстанції
зроблено вірний висновок про безпідставність твердження позивача
про те, що Управління освіти і науки є власником
санаторію-профілакторію, оскільки зазначене твердження позивача
належним чином не доведено і спростовується наявними в справі
доказами.
Посилання позивача на підписання і погодження керівником
Управління Тимчасового порядку фінансування коштами Фонду
оздоровлення застрахованих осіб-вчителів в
санаторії-профілакторії, затвердження ним Положення про
санаторій-профілакторій та кошторисів на утримання
санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, видання наказу
від 27 жовтня 2004 року № 756/1 ( v0756282-00 ) (v0756282-00)
про уповноваження
ректора КЗ "ДОIППО" на підписання документів, які забезпечують
функціонування санаторію-профілакторію на період припинення його
фінансування, а також на фактичне розміщення
санаторію-профілакторію в гуртожитку КЗ "ДОIППО", судами першої та
апеляційної інстанції вірно відхилені, оскільки здійснення
правового та матеріально-технічного забезпечення діяльності
санаторію-профілакторію не свідчить про право власності Управління
щодо цього санаторію-профілакторію.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції
дійшли вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з
відповідача безпідставно витрачених санаторієм-профілакторієм
коштів, отриманих ним від Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, та залишку невикористаних
санаторієм-профілакторієм коштів Фонду.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної
інстанції винесли законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
відхилити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
13.07.2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 19.10.2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович