УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Лиски Т.О., Панченка О.I., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
при секретарі Мацюк Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Східної регіональної митниці на рішення господарського
суду Харківської області від 18 квітня 2005 року та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 26 травня 2005
року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мікрофарм" до Східної регіональної митниці, відділення Державного
казначейства у м. Харкові
про стягнення надмірно сплачених митних платежів у сумі 60
874,03 грн.
встановила:
У березні 2005 року ТОВ "Мікрофарм" звернулось з позовом до
Східної регіональної митниці та відділення Державного казначейства
у м. Харкові про стягнення з рахунку державного бюджету,
розпорядником якого є відділення Державного казначейства у м.
Харкові, надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 60
874,03 грн. при здійсненні митного оформлення товару, ввезеного за
вантажною митною декларацією №800000003/5/260035 від 18.01.2005 р.
у зв'язку з незазначенням уповноваженою особою у вантажній митній
декларації відомостей про наявність пільг по сплаті ПДВ.
Рішенням господарського суду Харківської області від
18.04.2005 р., залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 26.05.2005 р., позовні вимоги
ТОВ "Мікрофарм" було задоволено. З рахунку ВДК у м. Харкові на
користь позивача стягнуто 60 874,03 грн. зайво сплаченого податку
на додану вартість. Зі Східної регіональної митниці на користь
позивача стягнуто 608,74 грн. державного мита та 118,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Східна
регіональна митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати ухвалені у справі рішення та припинити
провадження, так як вважає їх незаконним та необгрунтованими у
зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального і
процесуального права.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на
незастосування судом положень Iнструкції про порядок заповнення
вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної
служби України №307 ( z0443-97 ) (z0443-97)
від 09.07.97, зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 24.09.97 за №443/2247 та Порядку
здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і
транспортних засобів із застосуванням ВМД, затвердженою наказом
Державної митної служби України №715 ( z1041-03 ) (z1041-03)
від 21.10.03,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.03 за
№1041/8362.
Згідно з цими нормативними документами визначенні у графі 36
ВМД пільги по сплаті ПДВ є обов'язком декларанта і останній несе
відповідальність за відомості зазначені ним у ВМД.
На думку відповідача, судом не застосовано положення п.1 ст.
80 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і не припинено провадження
у справі.
Позивач з доводами касаційної скарги не погоджується, вважає
їх безпідставними й такими, що не відповідають чинному
законодавству, дійсним обставинам справи, а тому вважає, що
підстав для її задоволення та скасування рішень немає.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи та правильно
встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Мікрофарм" згідно з
вантажною митною декларацією №800000003/5/260035 від 18.01.2005 р.
було ввезено на митну територію України клапани аерозольні до
балонів для розпилювання під тиском тип 20 СР6/100/0, тип 20
йб/100/0, насадки (горлові розпилювачі) для пульверизаторів
гігієнічних тип Х/04.1278ВС/ВС, тип \/05.497+\/16.46 загальною
митною вартістю 304 370,13 грн.
Iмпортовані позивачем вироби включені до Переліку, що
затверджений Кабінетом Міністрів України Постановою № 1949
( 1949-2003-п ) (1949-2003-п)
від 17 грудня 2003 року.
При здійсненні митного оформлення товару позивачем було
надано пакет документів, у тому числі свідоцтва про державну
реєстрацію в Україні ввезеного позивачем товару, як виробів
медичного призначення, про що було зазначено у графі 44 вантажної
митної декларації. Згідно з цією ВМД ТОВ "Мікрофарм" платіжним -
дорученням №18 від 14.01.2005 р. був сплачений податок на додану
вартість у сумі 60 874,03 грн., який зараховано на відповідний
рахунок Східної регіональної митниці.
Згідно з підпунктом 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, поставки лікарських
засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні
у встановленому законодавством порядку, є операціями, що
звільняються від оподаткування ПДВ.
Дія даної норми була зупинена Законом України "Про Державний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, але була поновлена з
01.01.2005 р., тобто з моменту набуття чинності Законом України
"Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, який
станом на момент проведення митного оформлення ВМД
№800000003/5/260035 від 18.01.2005 р. жодних особливостей дії
норми підпункту 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачав.
Згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
,
бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему,
становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного
року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до ст.10 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
, при
здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і
транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон
України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на
день прийняття митної декларації митним органом України.
Також встановлено, що при здійсненні митного оформлення та
митного контролю Східною регіональною митницею факт подання
позивачем документів, які свідчать, що ввезений ним товар є
виробом медичного призначення до уваги прийнято не було, у рахунок
сплати податку на додану вартість було здійснено списання суми 60
874,03 грн.
Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій
обгрунтовано не прийнято до уваги посилання представника Східної
регіональної митниці, що при митному оформленні ВМД
№800000003/5/260035 від 18.01.2005 р. позивач не зазначив пільги
по сплаті ПДВ, оскільки відсутність обов'язку його сплати в даному
випадку не є пільгою, встановленою для окремих суб'єктів, а є
операцією, що звільняється від оподаткування, як це передбачено
підп. 5.1.7. п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Дана норма є нормативним приписом, який повинен
застосовуватися в силу обов'язковості законодавства усіма
посадовими особами. Подані позивачем документи надавали для цього
достатні підстави.
Колегія суддів також погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій про те, що митні органи зобов'язані вчиняти
законні дії, незалежно від того, більша чи менша сума митних
платежів зазначена у ВМД при поданні її до митного оформлення, що
випливає з ст. 4 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
, оскільки
чинним законодавством обов'язок по здійсненню митного оформлення
та митного контролю щодо ввезених на територію України товарів та
вчинення необхідних дій суб'єктами зовнішньоекономічної дія
льності покладено на митні органи.
Контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних
органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для
такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти
нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів
справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного
оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням
вантажної митної декларації, затвердженого наказом ДМСУ №561
( z0877-02 ) (z0877-02)
від 14.10.2002 року встановлено прямий обов'язок
митного органу здійснювати митне оформлення та митний контроль
щодо імпортованих товарів, зокрема, у частині повноти та
правильності нарахування й сплати митних платежів.
Такий обов'язок передбачається у ст. ст. 40, 41, 70 МК
України, п. 2.1. Порядку здійснення митними органами контролю за
сплатою платниками податків податку на додану вартість та
акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні)
товарів та інших предметів на митну територію України (спільний
наказ ДПА України та ДМСУ від16.03.2001№109/188 ( z0261-01 ) (z0261-01)
), п.
п. 2.1., 3.5., 5.2. Порядку здійснення митного контролю й митного
оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням
вантажної митної декларації.
Зокрема, передбачається, що контроль за своєчасністю,
достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за
сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні
(пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється
митними органами; контроль за надходженням коштів, перевірка
правильності нарахування податків і зборів здійснюється на першому
етапі здійснення митного контролю.
Отже, за наявності достатніх підстав на кожному з етапів
контролю посадовою особою митного органу може бути відмовлено в
митному оформленні. При цьому обов'язково оформлюється Картка
відмови, реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному
оформленні, підлягає анулюванню .
Як вбачається з матеріалів справи, питання про відмову у
митному оформленні ВМД позивача, відповідачем не піднімалося,
картка відмови не оформлювалася, а поставлення посадовою особою
митного органу номерної печатки у графі С ВМД прямо вказує на
закінчення перевірки нарахованих платежів й згоду з їх
нарахуванням та списанням.
Таким чином, Східною регіональною митницею було порушено
передбачений законодавством порядок здійснення митного контролю та
прийняття митної декларації до оформлення з одночасним фактичним
примушуванням ТОВ "Мікрофарм" до сплати податку на додану
вартість, сплата якого не передбачалася встановленими законом
правилами ввезення товару за ВМД № 800000003/5/260035 від
18.01.2005 р.
Обгрунтованими є висновки судів першої та другої інстанцій
щодо безпідставності посилань Східної регіональної митниці на
необхідність припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з посиланням на п. 5.1. ст. 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки, норма п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає неможливість
оскарження платником податків його податкових зобов'язань в
адміністративному або судовому порядку в зовсім інших випадках.
У розумінні даної норми цього Закону неможливість судового
оскарження податкового зобов'язання існує лише у тих випадках,
коли податкове зобов'язання самостійно визначається платником
податків саме у податковій декларації, а не вантажній митній
декларації, при чому з одночасним встановленням права надання з
уточнюючого розрахунку у майбутніх податкових періодах в разі
самостійного виявлення помилки у показниках раніше поданої
податкової декларації. Чинне законодавство не допускає внесення
змін до вантажної митної декларації після її оформлення.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, місцевий господарський суд правильно
поклав усі судові витрати на відповідача, виходячи з встановлених
обставин справи.
Викладене свідчить, що рішення господарського суду
Харківської області прийнято у відповідності до вимог чинного
законодавства та матеріалів справи, тому колегія суддів вважає, що
господарський суд дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та
правильно застосував норми матеріального і процесуального права, у
зв'язку з чим, підстави для скасування зазначеного рішення суду
відсутні.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, обгрунтовано
залишивши рішення суду першої інстанції в силі, правомірно
відмовив відповідачу у задоволенні його скарги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Східної регіональної митниці залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18 квітня
2005 року й постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 26 травня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
Судді колегії: