ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого:
Харченка В.В.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Чалого С.Я.
Гордійчук М.П.
Матолича С.В.
при секретарі : Кулеші А.О.
з участю представників Національної спілки художників
України, Львівської обласної організації Національної спілки
художників України - Оленчина Ростислава Богдановича, Львівської
міської ради та Департаменту містобудування Управління архітектури
Львівської міської ради - Харечка Дмитра Олексійовича, Фонду
державного майна України - Квіцинської Марії Володимирівни, ТОВ
"Центр розвитку нерухомості"- Стецьків Лесі Віталіївни, Кудлика
Миколи Зіновійовича та Бориса Валерія Богдановича, а також
прокурора Комаса Олександра Юрійовича, розглянувши у відкритому
судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за
касаційними скаргами Львівської обласної організації Національної
спілки художників України, заступника прокурора Львівської
області, Фонду державного майна України на постанову
господарського суду Львівської області від 11.01.-23.02.2006 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20
червня 2006 року по справі за позовом Львівської обласної
організації Національної спілки художників України до Львівського
обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та
експертної оцінки, за участю третіх осіб: Національної спілки
художників України, ТОВ"Центр розвитку нерухомості", Фонду
державного майна України, Львівської міської ради, Управління
архітектури та містобудування, Управління охорони історичного
середовища, Прокурора Львівської області про спонукання до
державної реєстрації договору управління нерухомим майном, видачі
документів, що підтверджують зареєстроване речове право та за
позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на
предмет спору на стороні відповідача: ТОВ"Центр розвитку
нерухомості" до Львівської обласної організації Національної
спілки художників України, Національної спілки художників України,
Львівського обласного державного комунального бюро технічної
інвентаризації та експертної оцінки про відмову Львівській
обласній організації Національної спілки художників України в
державній реєстрації договору управління майном, визнання не
чинним наказу Фонду державного майна України № 338 від 24 лютого
2004 року "Щодо передачі Львівського художньо-виробничого
комбінату Художнього фонду УРСР у власність Національної спілки
художників України", визнання не чинним свідоцтва про право
власності № П-693 від 26 лютого 2004 року, скасування державної
реєстрації права власності, -
в с т а н о в и л а :
Львівська обласна організація Національної спілки художників
України звернулася до суду з позовом до Львівського обласного
державного комунального бюро технічної інвентаризації та
експертної оцінки, за участю третіх осіб: Національної спілки
художників України, ТОВ"Центр розвитку нерухомості", Фонду
державного майна України, Львівської міської ради, Управління
архітектури та містобудування, Управління охорони історичного
середовища, Прокурора Львівської області про спонукання до
державної реєстрації договору управління нерухомим майном, видачі
документів, що підтверджують зареєстроване речове право.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
на стороні відповідача: ТОВ"Центр розвитку нерухомості" звернулася
з зустрічним позовом до Львівської обласної організації
Національної спілки художників України, Національної спілки
художників України, Львівського обласного державного комунального
бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про відмову
Львівській обласній організації Національної спілки художників
України в державній реєстрації договору управління майном,
визнання не чинним наказу Фонду державного майна України № 338 від
24 лютого 2004 року "Щодо передачі Львівського
художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР у власність
Національної спілки художників України", визнання не чинним
свідоцтва про право власності № П-693 від 26 лютого 2004 року,
скасування державної реєстрації права власності.
Постановою господарського суду Львівської області від
11.01.-.23.02.2006 року Львівській обласній організації
Національної Спілки художників України в позові відмовлено.
Позовні вимоги ТОВ"Центр розвитку нерухомості" задоволено. Визнано
не чинним наказ Фонду державного майна України №338 від
24.02.2004р."Щодо передачі Львівського художньо-виробничого
комбінату Художнього фонду УРСР у власність Національної спілки
художників України", визнано не чинним Свідоцтво про право
власності N2 П-693 від 26.02.2004р., видане Фондом державного
майна України; скасовано державну реєстрацію права власності
здійснену Львівським обласним державним комунальним бюро технічної
інвентаризації та експертної оцінки згідно свідоцтва ФДМУ про
право власності N2 П-693 від 26.02.2004 р .
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20 червня 2006 року апеляційна скарга Львівській обласній
організації Національної Спілки художників України, а постанова
господарського суду Львівської області від 11.01.-.23.02.2006 року
залишена без змін.
У поданих касаційних скаргах Львівської обласної організації
Національної спілки художників України, заступника прокурора
Львівської області, Фонду державного майна України, з посиланням
на порушення судами норм матеріального і процесуального права,
просили скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове,
про задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судовими інстанціями було вірно встановлено, що спірний
будинок №9, по вул.. Міцкевича, у м. Львові у 1997 році визнано
аварійним та таким, що загрожує обвалом, 29 травня 1997 року
Львівська міська рада прийняла ухвалу № 755 про знос цього будинку
та передачу земельної ділянки під забудову.
Судом також прийнято до уваги, що у 2001 році земельна
ділянка на площі Міцкевича, 9 у м. Львові була законно надана ВАТ
"Львінафтопродукт" у тимчасове довгострокове користування на
умовах оренди. ВАТ "Львінафтопродукт став власником вказаної
земельної ділянки з цільовим призначенням - будівництво та
обслуговування адміністративно-торгового центру на підставі
договору купівлі-продажу від 29 серпня 2001 року, укладеного між
Львівською міською радою та ВАТ "Львінафтопродукт". ТОВ "Центр
розвитку нерухомості" є власником земельної ділянки на підставі
договору купівлі-продажу з ВАТ "Львівнафтопродукт" від 5 березня
2005 року.
На підставі досліджених в справі доказів судами встановлено,
що станом на січень 2004 року будинок №9 по вул.. Міцкевича станом
на січень 2004 року повністю знесено, дані щодо фактичної площі та
об'єму будинку в технічних документах не наводяться, після
розбирання залишився фундамент у землі, фізичний знос фундаменту
становив 80%.
Судові інстанції дійшли вірного висновку стосовно того, що
зруйнований будинок не можна вважати предметом матеріального
світу, оскільки внаслідок руйнування відбулося його знецінення, що
не дає можливості характеризувати цей об'єкт як нерухому річ, а
тому він не може бути об'єктом передачі згідно Порядку передачі
нерухомого майна у власність творчим спілкам.
Також правильним є висновок судів з приводу того, що визнання
оскаржуваних актів індивідуальної дії не чинними не суперечить
пам"ятко-охоронному законодавству, оскільки частина 3 статті 25
Закону України "Про охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
покладає зобов'язання по охороні подібних об'єктів на власника
земельної ділянки.
Посилання апелянта на визначення "нерухомого об'єкта
культурної спад цини у Законі "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 ) (1805-14)
є надуманим, оскільки дане поняття не є тотожним з
поняттям "об'єкт нерухомості", "нерухоме майно" - в розумінні
цивільно-правового обороту та Порядку передачі нерухомого майна у
власність творчим спілкам , зареєстрованого 10.09.1998р. в
Міністерстві юстиції України за № 559/2999 ( z0559-98 ) (z0559-98)
. зокрема
нерухомими об'єктами культурної спадщини в розумінні
пам'ятко-охоронного законодавства є також і кургани, залишки
стародавніх поселень, іригаційних споруд шляхів, могильники,
мегаліти, печери, наскельні зображення тощо, які не можуть
перебувати в цивільному обороті та не розглядаються Цивільним
кодексом ( 435-15 ) (435-15)
Ук]раїни як нерухоме майно, нерухомість.
Судами правомірно відмовлено ЛООНСХУ у позові до БТЇ та ЕО
щодо спонукання до проведення державної реєстрації договору
управління нерухомим майном від 05 листопада 2004р у державному
реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки Законом
України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та
їх обмежень" від 1 липня 2004року ( 1952-15 ) (1952-15)
передбачено, що
реєстрація речових прав буде здійснюватись у Державному реєстрі
прав у складі державного земельного кадастру. Відповідно до п.7
Прикінцевих положень вищевказаного закону до приведення законів та
інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом
вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином БТI та ЕО діє на підставі Тимчасового положення про
порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого
наказом Міністерства юстиції України №6/5 ( z0066-03 ) (z0066-03)
від
28.01.2004р.
Частиною 5 статті 1033 ЦК Україні передбачено, шо договір про
управління майном не тягне за собою переходу права власності до
управителя на майно, передане в управління. Договори управління
нерухомим майном відсутні у переліку правовстановлюючих
документів, передбачених Тимчасовим положенням. У цьому відношенні
БТЇ правомірно відмовив у державній реєстрації права управління
нерухомим майном у державному реєстрі прав в власності, який він
уповноважений вести.
Крім того, судами правомірно встановлено, що відповідач (БТI
та ЕО) не мав праві реєструвати право власності НСХУ на об'єкт
незавершеного демонтажу. Зареєструвавши право власності НСХУ
згідно оскаржуваних Свідоцтва про право власності № I -693 вії 26
лютого 2004р.. виданого на підставі наказу ФДМУ № 338 від 24
лютого 2004р.. БТI та ЕО порушила порядок, встановлений п.1.6.
Тимчасового положення, яким передбачено, що реєстрації підлягають
права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво
яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому
порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації,
підготовлених тим БТI, яке проводить реєстрацію права власності на
ці об'єкти.
Відповідно до п.1.4. Iнструкції про порядок проведення
технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої
наказом Держбуду України №3127 від 24.05.2001р., зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773
( z0582-01 ) (z0582-01)
належним доказом проведення технічної інвентаризації
є технічний паспорт. У Iнвентаризаційній справі БТI та ЕО наявний
технічний паспорт на будинок № 9 на пл Міцкевича у м. Львові та
технічний паспорт земельної ділянки за цією ж адресою. В акті
біжучих змін від 12.01.2004р. БТI та ЕО зафіксовано, що будинок
повністю знесено. Крім того, відповідно до вищевказаної Iнструкції
про порядок проведення технічно інвентаризації на кожний об'єкт
заводиться окрема інвентаризаційна справа запроваджується
літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.
У разі знесення будинку чи господарської споруди, що мала
присвоєну літеру, у подальшому така літера не присвоюється.
Таким чином судові рішення відповідають нормам матеріального
права та постановлені з дотриманням норм процесуального права.
Підстав для їх перегляду не має.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 224,
230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги Львівської обласної організації Національної
спілки художників України, заступника прокурора Львівської
області, Фонду державного майна України залишити без задоволення,
а постанову господарського суду Львівської області від
11.01.-23.02.2006 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 20 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді: