ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Суддів - Смоковича М.I.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши у письмовому провадженні розгляд адміністративної
справи
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в
м. Хмельницький
на рішення Хмельницького міського суду м. Хмельницький від 11
березня 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 8 травня
2003 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький
про стягнення заборгованості по виплаті пенсії,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Управління Пенсійного фонду України в у м. Хмельницький про
стягнення заборгованості по виплаті пенсії, посилаючись на те, що
відповідач необгрунтовано зменшив розмір нарахованої йому пенсії.
Просив стягнути з відповідача суму невиплаченої пенсії за період
часу недоплату по пенсійним виплатам.
Рішенням Хмельницького міського суду м. Хмельницький від 11
березня 2003 року було задоволено позов.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 8 травня
2003 року апеляційну скаргу відповідача було відхилено, рішення
суду першої інстанції залишено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове
рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Верховний Суд України ухвалою від 11 листопада 2005 року на
підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу
адміністративного судочинства України, направив справу для
вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла
висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зі справи вбачається, що позивачу до 1 листопада 2001 року
виплачувалася пенсія, як працівнику льотного складу цивільної
авіації.
Відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
з подальшими змінами, поширюється на
працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних судів
цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів,
бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків - спостерігачів) та
ботроператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах та
вийшли на пенсію до вступу в силу зазначеного закону.
Згідно п.7 Постанови Кабінету міністрів України від 10 лютого
2000 року №264 ( 264-2000-п ) (264-2000-п)
"Про порядок начислення заробітку
для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних судів
цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів,
бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків - спостерігачів) та
ботроператорів", йому було нарахована пенсія у розмірі 74, 70
грн., з 7 грудня 1999 року розмір пенсії становив 434,58 грн., з 1
грудня 2001 року - 561,48 грн. Відповідач, в порушення
ст.ст.53,54, 90,98 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
припинив виплату пенсії з перерахованим раніше розміру
і встановив позивачу пенсію в розмірі 434, 58 грн.
Задовольняючи скаргу, суди вважали доведеним те, що
відповідач незаконно зменшив пенсію ОСОБА_1.
З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він
суперечить нормам матеріального права.
Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу
років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації.
Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює
пенсійне забезпечення, були внесені зміни.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України"
( 1222-14 ) (1222-14)
від 17 листопада 1999 року (п. 2 розд. 2 "Прикінцеві
положення") передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про
пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
поширюється на працівників з
числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні
роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим
Законом (Закон набрав чинності з 7 грудня 1999 року).
Згаданою нормою права встановлено, що розмір пенсії для осіб
льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів,
штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини
середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях
економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого
призначається пенсія.
Постановою Кабінету Міністрів України N 374 від 28 березня
2002 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
року "Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій, призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались"
встановлено, що з 1 квітня 2002 року збільшено пенсії непрацюючим
пенсіонерам на 12 відсотків, у тому числі пенсії, призначені
працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення
розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не
приймалися.
Враховуючи те, що зазначені перерахунки здійснювались не у
зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про
підвищення пенсій, у відповідача не було законних підстав для
збільшення її розміру на коефіцієнт зростання середньої заробітної
плати працівників народного господарства у відповідності до п. 7
Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам
льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992
( 418-92-п ) (418-92-п)
року.
ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства були
правомірними.
При розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій
неправильно були застосовані норми матеріального права, тому
рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягає
скасуванню.
За правилами частини ст. 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної інстанції має
право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи
встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної
інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що
призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 210, 222 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.
Хмельницький задовольнити.
Рішення Хмельницького міського суду м. Хмельницький від 11
березня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області
від 8 травня 2003 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в м. Хмельницький про стягнення
заборгованості по виплаті пенсії.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: Смокович М.I.
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненко О.В.