ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюк О. П., за участю позивача ОСОБА_1 та
представника відповідача Романенко Т. I.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29
жовтня 2004 року у справі за його позовом до Чернігівської митниці
про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на
роботі, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до
Чернігівської митниці про визнання незаконним наказу про
звільнення та поновлення на роботі.
Свої вимоги мотивував тим, що наказом НОМЕР_1 від 05.01.1998
року начальника Чернігівської митниці його призначено на посаду
IНФОРМАЦIЯ_1. 22.03.2004 року наказом НОМЕР_2 його звільнено із
займаної посади на підставі пункту 2 статті 30 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
за недотримання вимог, пов'язаних з
проходженням державної служби. Зазначений наказ він вважає
незаконним, оскільки відповідно до пункту 2 статті 30 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
однією з підстав для
припинення державної служби є недотримання вимог, передбачених
статтею 16 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
.
Жодних порушень, зазначених в статті 16 Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
він не вчиняв, до кримінальної,
адміністративної відповідальності не притягувався, тому вважає, що
у відповідача не було підстав для звільнення його із займаної
посади. Просив визнати незаконним наказ начальника Чернігівської
митниці НОМЕР_2 від 22.03.2004 року про його звільнення з роботи,
поновити його на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 з 23.03.2004 року, стягнути
заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15
липня 2004 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 жовтня
2004 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від
15 липня 2004 року змінено. Виключено з мотивувальної частини
рішення суду висновок про наявність правових підстав для
звільнення ОСОБА_1 за частиною 1 пункту 2 статті 30 Закону України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
в зв'язку з тим, що в його діях
не встановлено ознак скоєння корупційних дій.
Змінено формулювання причин звільнення позивача з частини 1
пункту 2 статті 30 Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
на пункт 6 статті 30 цього Закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення
Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 жовтня
2004 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального
права, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права, вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що наказом начальника Чернігівської
митниці НОМЕР_2 від 22 березня 2004 року ОСОБА_1 звільнено з
посадиIНФОРМАЦIЯ_1 згідно частини 1 пункту 2 статті 30 Закону
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
за недотримання вимог,
пов'язаних із проходженням служби, тобто в зв'язку з порушенням
спеціальних обмежень щодо державних службовців, спрямованих на
попередження корупції.
Підставою для звільнення позивача слугував акт службового
розслідування НОМЕР_3 від 19 березня 2004 року, відповідно до
якого IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1. та колишній працівник митниці ОСОБА_2.
в поза робочий час провокували інспекторський склад чергової зміни
митного поста "Нові Яриловичі" на вчинення протиправних дій, а
саме - незаконному пропуску двох автомобілів через митний кордон
України, пропонуючи за це гроші працівникам митниці.
Зазначені дії позивача апеляційний суд визнав такими, що
свідчать про те, що він порушив присягу державного службовця. З
такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки
вони не мотивовані і не обгрунтовані відповідними доказами,
рішення суду постановлено по неповно перевіреним обставинам у
справі.
Так, суд не зазначив чому саме звернення позивача в неробочий
час і не при виконанні службових обов'язків до працівників митного
контролю, які не є його підлеглими, він вважає порушенням присяги
державного службовця.
Судами не встановлено на які саме порушення провокував
позивач працівників митниці, чи дійсно були перешкоди для проїзду
через митний кордон для водіїв автомобілів, зазначених в акті
службової перевірки і за яких обставин вони все ж таки перетнули
його через інший митний пост.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
За таких обставин судові рішення у справі підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення
Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2004 року
та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 жовтня
2004 року у справі за його позовом до Чернігівської митниці про
визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на
роботі - скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.