ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Зарічного районного суду м. Суми від 04 березня 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Сумської області від 25 квітня 2005 року
у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Сумського
обласного військового комісаріату щодо перерахунку розміру пенсії,
встановила:
В лютому 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеною
скаргою, в якій вказував, що згідно наказу заступника Міністра
оборони України НОМЕР_1 від 19.09.1996 р. був звільнений з
військової служби в запас за п."в" ст.65. В цьому ж році Сумським
ОВК йому була призначена пенсія.
Звернувшись у 2004 році до суб'єкта оскарження із питанням
про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру грошового
забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, ОСОБА_1.
отримав відмову.
При цьому, на думку скаржника, військовим комісаріатом в
розрахунок пенсії неправомірно не було включено наступні види
грошового забезпечення:
- щомісячну надбавку в розмірі 100% від грошового
забезпечення, передбачену Указом Президента України №173/2002 від
23.02.2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
р.;
- щомісячну надбавку за безперервну військову службу,
передбачену Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003
( 389/2003 ) (389/2003)
р.;
- премію в розмірі 33,3%, відповіно до постанови Кабінету
Міністрів України №829 від 22.05.2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
р. та наказу
Міністра оборони України №75 ( z0251-01 ) (z0251-01)
від 05.03.2001 р.
Просив визнати відмову військового комісаріату неправомірною,
зобов'язавши того зробити перерахунок пенсії, з урахуванням
вказаних надбавок та виплатити заборгованість, яка виникла з
моменту їх введення.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 березня 2005
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської
області від 25 квітня 2005 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 було
відмовлено.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими
рішеннями, ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з
касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року в якій, посилаючись на порушення норм
матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи, просив вказані судові рішення скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Листом Верховного Суду України від 24.11.2005 р. на підставі
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України зазначену касаційну скаргу зі справою було
передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в
порядку касаційного провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
суд обгрунтовано прийшов до висновку, що пенсії
військовослужбовцям офіцерського складу нараховуються із грошового
забезпечення цих військовослужбовців. Оскільки заявник під час
проходження служби спірних надбавок не отримував, був звільнений в
запас у 1996 році, тому дія нормативних актів, якими введено
додаткове грошове забезпечення військовослужбовців на нього не
поширюється.
Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
не має зворотньої сили, тому вимоги
щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після
звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового
забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року,
задоволенню не підлягають.
Зазначене підтверджується роз'ясненнями, викладеними в пункті
8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 р. №4
( v0004700-05 ) (v0004700-05)
"Про окремі питання застосування судами України
законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім
військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", де
вказано, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке
діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості
перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням
після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на
пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
нових
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не
отримували під час служби, а також премій.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
залишивши в силі рішення суду першої інстанції, відмовив ОСОБА_1 у
задоволенні його скарги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а
рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 березня 2005 року
та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 25 квітня 2005
року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: