ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Фадєєвої Н.М.,
Суддів: Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні
скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Державної
податкової адміністрації України
на постанову господарського суду м. Києва від 24 лютого 2006
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10
травня 2006 року
у справі №25/545-А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в
особі Нафтогазовидобувного управління "Полтавнафтогаз"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Державної
податкової адміністрації України
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
В грудні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про
визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПI
у м.Полтава від 28.04.2005 р. № 0000222302/0, від 19.07.2005р.
№0000222302/1, від 13.10.2005р. №0000222302/2 та рішення ДПА
України від 30.11.2005 р. №11693/6/25-0215, яким скасовано
оспорювані повідомлення-рішення в частині донарахованої рентної
плати за обсяги відпущеного 31.03.2003 року природного газу,
видобутого на нафтових родовищах, який в природних умовах був
розчинений у нафті. В ході розгляду справи позивач надав уточнення
до позовної заяви, просив визнати недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у м.Полтава №0000222302/3 від 08.12.2005
року та рішення ДПА України №11693/6/25-0215 від 30.11.2005 року в
частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення
№0000222302/0 від 28.04.2005 р., з урахуванням рішень про
результати розгляду скарг ДПI у м.Полтава від 15.07.2005 р. та
рішення ДПА у Полтавській області від 23.09.2005 р.
Постановою Господарського суду м. Києва у справі №25/545-А
від 24 лютого 2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського
апеляційного господарського суду від 10 травня 2006 року, позовні
вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у м.Полтава №0000222302/3 від 08.12.2005
року та рішення ДПА України №11693/6/25-0215 від 30.11.2005 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідачі
подали касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України,
зазначивши, що судами порушено норми матеріального права, а саме:
ст.3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"
( 2905-14 ) (2905-14)
, ст.3 Закону України "Про Державний бюджет України на
2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
, п.п. 2.6 Порядку обчислення та внесення до
Державного бюджету України рентної плати за нафти, природний газ і
газовий конденсат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 22.03.2001 року №256 ( 256-2001-п ) (256-2001-п)
.
Перевіривши доводи касаційних скарг, рішення судів першої та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційні скарги
не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державна
податкова інспекція в м.Полтава провела планову документальну
перевірку Позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного
законодавства, про що складено Акт від 26.04.2005
№196/23-6/22525915 та прийняла податкове повідомлення-рішення від
28.04.2005 р. № 0000222302/0 про податкове зобов'язання по рентним
платежам за природний газ, що видобувається в Україні у розмірі
5870275,58 грн., у тому числі за основним платежем - 2843621,41
грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3026654,34грн.
Підставою для прийняття оспорюваного податкового
повідомлення-рішення стали наступні обставини.
Відповідно до пп.9 п.1 ст.14 Закону України від 25.06.1991
№1251-XII ( 1251-12 ) (1251-12)
рентні платежі є загальнодержавним податком.
Указом Президента України від 21.12.1994 року №785/94 ( 785/94 ) (785/94)
передбачено справляння ренти за нафту та природний газ. Порядком
обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати
за нафти, природний газ і газовий конденсат, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року №256
( 256-2001-п ) (256-2001-п)
встановлено, що підприємства, які добувають нафту,
природний газ і газовий конденсат вносять до Державного бюджету
рентну плату за нафту, природний газ і газовий конденсат у
розмірах, що встановлюються Законом України про Державний бюджет
на відповідний рік.
В період, за який проводилась податкова перевірка, Позивач не
нараховував ренту на обсяги вилученого з вуглеводневої суміші,
видобутої з нафтових свердловин, газу, що використовувався для
газліфтної технології видобутку нафти та нафтового (попутного)
газу. Державна податкова інспекція в м.Полтава при перевірці
визначила, що об'єктом оподаткування рентною платою є відпущені
обсяги природного газу, незалежно від видів родовищ та місць
видобутку.
Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в
адміністративному порядку та за результатами розгляду скарги ДПА
України рішенням від 30.11.2005 р. №11693/6/25-0215 було скасоване
в частині донарахованої рентної плати за обсяги відпущеного
31.03.2003 року природного газу, видобутого на нафтових родовищах,
який в природних умовах був розчинений у нафті.
На підставі даного рішення Державною податковою інспекцією в
м.Полтава прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від
08.12.2005 року №0000222302/3, яким позивачу визначене податкове
зобов'язання по рентним платежам за природний газ у розмірі
5870275,58 грн.
При винесенні рішення, яким позов задоволено, суди керувались
Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від
25.06.1991 №1251-XII, Законом України від 21.12.2000 року №2181
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-15 ) (2181-15)
, Законом
України "Про нафту і газ" ( 2665-14 ) (2665-14)
від 12.07.2001 року
№2665-111, Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету
України рентної плати за нафти, природний газ і газовий конденсат,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001
року №256 ( 256-2001-п ) (256-2001-п)
.
Встановлюючи підстави виникнення податкового зобов'язання у
позивача, судами досліджувався лист Державної податкової
адміністрації України від 30.01.2003 року №844/5/15-4416, яким
було роз'яснено, що оскільки сума рентної плати за нафту і
природний газ визначається виходячи з обсягів відпущених нафти і
газу, а попутний (нафтовий) газ не відпускається споживачам та не
подається з промислів, рентна плата справляється тільки з газу
природного, який добувається безпосередньо з газових родовищ.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на
пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами", відповідно до якого не може бути
притягнуто до відповідальності платника податків, що діяв до
податкового роз'яснення, лише на підставі того, що у майбутньому
таке податкове роз'яснення було змінене або скасоване.
Судами також обгрунтовано зроблено висновок, що зміни до
постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року №256
( 256-2001-п ) (256-2001-п)
, внесені постановою Кабінету Міністрів України від
31.03.2003 року №422 ( 422-2003-п ) (422-2003-п)
, не змінювали об'єкт
оподаткування (природний газ), а лише конкретизували його,
оскільки основним принципом побудови системи оподаткування, згідно
ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, є
принцип єдиного підходу, який означає, що при розробці податкових
законів, а відповідно і при внесенні до них змін, обов'язково
мають визначатися платник податку і збору (обов'язкового платежу),
об'єкт оподаткування, джерела сплати податку і збору
(обов'язкового платежу), податковий період, ставки податку і збору
(обов'язкового платежу), строки та порядок їх сплати податку,
підстави для надання податкових пільг.
Оподаткування обсягів газу, який видобувається з нафтових
свердловин, було встановлено постановою Кабінету Міністрів України
від 19.01.2005 №59 ( 59-2005-п ) (59-2005-п)
, якою внесено зміни до постанови
Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №256 ( 256-2001-п ) (256-2001-п)
.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами
матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких
повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги: Державної податкової інспекції у м.Полтава
та Державної податкової адміністрації України залишити без
задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 24 лютого 2006
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10
травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак