УХВАЛА
Iменем України
"22" травня 2007 р. Справа № 160/12-05
к/с № К-11195/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Каліушко Ф.А.
за участю представників:
позивача: Завальнюка В.В.
відповідача: - не з'явились
розглянувши касаційну скаргу Обухівської об'єднаної державної
податкової інспекції у Київській області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05.07.2005 року
та рішення Господарського суду Київської області від
21.04.2005 року
по справі №160/12-05
за позовом Споживчого товариства "Тигрус"
до Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції у
Київській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення., -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2005 року Споживче товариство "Тигрус" (далі по
тексту - позивач) звернулося до господарського суду Київської
області з позовною заявою, з урахуванням уточнень, до Обухівської
об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі
по тексту - відповідач) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0000192303/0/1064 від 23.03.2004р. в частині
застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в
розмірі 4306,00 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на
місці проведення розрахунків.
Рішенням господарського суду Київської області від
28.04.2005р. позов задоволено частково, податкове
повідомлення-рішення Обухівської об'єднаної державної податкової
інспекції Київської області №0000192303/0/1064 від 23.03.2005 року
визнано недійсним в частині визначення 4740,00 грн. штрафних
санкцій як податкового зобов'язання; податкове
повідомлення-рішення №0000192303/0/1064 від 23.03.2005 року
визнано недійсним в частині визначення 4306,00 грн. як штрафних
санкцій; в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0000192303/0/1064 від 23.03.2005 року щодо
нарахування 434,00 грн. як штрафних санкцій в позові відмовлено; з
Обухівської ОДПI на користь споживчого товариства "Тигрус"
стягнуті судові витрати.
Приймаючи зазначене рішення, господарський суд Київської
області виходив з того, що, за відсутності інших доказів,
наявність у керівника товариства готівкових коштів у сумі 800 гр.
не є підставою для встановлення факту невідповідності готівкових
коштів на місті проведення розрахунків. Разом з тим, спірним
податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції, застосовані до
позивача на підставі акта перевірки від 17.03.2005р. №1000010323
за наслідками порушення позивачем ст. ст. 17, 22 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
№265/95-ВР та визначені як податкове зобов'язання, що суперечить
преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 13, 14 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 05.07.2005 року, апеляційну скаргу
Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без
задоволення, а рішення господарського суду Київської області від
28.04.2005р. у справі №160/12-05 було змінено. Пункт 4 рішення
викладено в наступній редакції: - Припинити провадження у справі в
частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції від
23.03.2005р. №0000192303/0/1064 щодо 434,00 грн. штрафних санкцій.
Підставою для зміни рішення судом апеляційної інстанції
зазначено порушення Господарським судом Київської області п. 2 ст.
83, п. 4 ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме той факт, що суд
першої інстанції, не взявши до уваги змінені позовні вимоги, при
прийнятті рішення, вийшов за їх межі.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,
Обухівська ОДПI подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 05.07.2005 року та рішення Господарського суду Київської
області від 21.04.2005 року в частині визнання недійсним спірного
податкового повідомлення-рішення, та прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає,
що рішення та постанову було прийнято з порушенням норм
матеріального, процесуального права та без належного врахування
всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.03.2005р.
Державною податковою інспекцію у Київській області проводилась
перевірка позивача з питання контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності. За наслідками перевірки ДПI у
Київській області складений акт перевірки від 17.03.2005р., в
якому констатовано порушення позивачем п.1, 2, 5, 13 ст.3 та ст.22
Закону України №265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
На момент перевірки 17.03.2005р. магазин, який належить СТ
"Тигрус" здійснював роздрібну торгівлю за готівкові кошти без
застосування РРО, КОРО, РК та без видачі відповідного
розрахункового документа. В акті також зазначено, що при
підрахунку продавцем готівкових коштів, які знаходились на місці
проведення розрахунків встановлено невідповідність цих готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за
розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня в сумі
861,20 грн. Книга обліку розрахункових операцій використовувалась
з порушеннями, а саме в КОРО №1016000139 з 13.03.2005р. по
17.03.2005р. відсутні записи про облік розрахункових квитанцій по
руху готівки.
За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове
повідомлення-рішення №0000192303/0/064 від 23.03.2005р., яким
позивачу відповідно до ч.3 ст.17, 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, з посиланням на
п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, визначені як податкове
зобов'язання штрафні санкції в розмірі 4740,00 грн. В тому числі
4306,00 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці
проведення розрахунків, 94,00 грн. за проведення розрахункової
операції без використання розрахункової книжки, 340,00 грн. за
невикористання при здійсненні розрахункових операцій,
розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій.
Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком
судів першої та апеляційної інстанцій, щодо часткової
неправомірності прийняття податковою інспекцією податкового
повідомлення-рішення №0000192303/0/064 від 23.03.2005р, враховуючи
положення ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, ст.17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, пункту 8, 16 "Iнструкції про
порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
державної податкової служби", затвердженої Наказом ДПА України за
№ 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
від 17.03.2001 року, п. 1.9 ст. 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
Штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не
відносяться до податкових платежів, тому не можуть бути
податковими зобов'язаннями у розумінні Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, так як статті 14, 15
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
містять
вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів
(обов'язкових платежів). Відповідно, оскільки визначена в спірному
податковому повідомленні-рішенні сума не є податковим
зобов'язанням, то податкове повідомлення-рішення №0000192303/0/064
від 23.03.2005р. контролюючим органом прийнято з порушенням
чинного законодавства в частині визначення суми штрафних
(фінансових) санкцій саме як податкового зобов'язання.
Відповідно до Закону №265/95-ВР ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
місцем
проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із
покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються
отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а
також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів
(послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,
жетонів тощо.
Згідно пояснень голови товариства "Тигрус" від 28.03.2005р.,
наданих до акту перевірки, магазин товариства мав перерву в роботі
з 13.03.2005р. по 17.03.2005р., тому книга обліку розрахунковий
операцій не використовувалась, а кошти в сумі 800,00 грн. були
залишені для проведення розрахунку з постачальниками. Позивач
зазначив, що у місці, де знаходились готівкові кошти у сумі 800,00
грн. продаж не здійснювався, ніякий товар передачі не підлягав та
попередньо оплачений не був.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки
не виявлено розбіжностей між кількістю товару за обліком та
наявним товаром, які б підтверджували різницю в сумі готівкових
коштів у розмірі 880. Будь-яких інших доказів наявності
розбіжності між кількістю товару за обліком та наявним товаром
відповідачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного
провадження не надано.
За вказаних обставин, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає вірними висновки судів першої та апеляційної
інстанції про те, що порушення позивачем "Положення про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні" є недоведеним.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
05.07.2005 року по справі №160/12-05 такою, що прийнята з
правильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які
могли б призвести до її зміни чи скасування у справі №160/12-05.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Обухівської об'єднаної державної податкової
інспекції у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 05.07.2005 року залишити без змін.
Справу № 160/12-05 повернути до Господарського суду Київської
області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.