УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року
у справі №38/192
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Придніпровський"
до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У серпні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI м.Дніпродзержинська від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 в частині визначення податкового зобов'язання податку на прибуток підприємств в сумі 16034,00грн. в т.ч. 13361,00грн. основного боргу та 2673,00грн. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року рішення суду першої інстанції було частково скасовано: визнано недійсним податкові повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 та від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 в частині донарахування основного платежу в сумі 13153,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2631,00грн., в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить змінити вищезазначене судове рішення, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити рішення суду першої судової інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено планову документальну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.04.2004р. по 01.10.2005р..
За результатами вказаної перевірки складено акт № /23-108/31329931 від 11.05.2005р. в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР) та п.п.7.2.1 п.7.2, п.п 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2004р. на суму 3849,00грн., в т.ч. за жовтень 2004р. - 1030,00грн., за листопад 2004р. - 2819,00грн..
На підставі вказаного акту перевірки було прийняте повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0002252301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 16034,00грн. у т.ч. 13361,00 основного боргу та 2673,00грн. штрафних санкцій.
За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2005р. №0002252301/1/24571 на таку ж суму податкового зобов'язання.
Як встановлено актом перевірки від 11.05.2005р. між позивачем та перевізником ТОВ "Кліо" було укладено угоду №0109/АВ від 15.09.2004р. про порядок організації, здійснення та розрахунки за транспортно-експедиційні послуги пов'язані з перевезенням вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.
Позивачем було представлено на перевірку податкового органу податкові накладні та вантажно-митні декларації в яких перевізником зазначені інші підприємства, а не ТОВ "Кліо". В той же час позивач не представив на перевірку товарно-транспортні накладні, митні та інші документи на підтвердження надання транспортних послуг саме ТОВ "Кліо", оскільки останнє було організатором перевезень, тому в товарно-транспортних накладних на міжнародні перевезення зазначені інші перевізники, а також позивачем не представлені були первинні документи на підтвердження факту надання рекламних послуг позивачу в жовтні 2004р. на суму 1000,00грн..
Вказані обставини стали підставою для донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій.
П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР) встановлено, що до складу валових витрат не включаються будь-які витрати, що не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як свідчать матеріали справи, вказані первинні документи, що підтверджують факт отримання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом було відповідним чином оформлено і належно завірені копії цих документів представлені суду.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що висновки податкового органу про завищення ТОВ "Торговий дім "Придніпровський" валових витрат по господарських операціях з перевезення вантажів у перевіреному періоді є безпідставними.
Однак, судова колегія погоджується з висновками податкового органу, що знайшло підтвердження в рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій, щодо безпідставності завищення позивачем валових витрат на суму 1000,00грн. в жовтні 2004р..
Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15) , -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак