ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     21 травня 2007 року          м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Головуючого - Шипуліної Т.М.,
     суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак  Н.Є.,  Усенко
Є.А.,
     розглянула в попередньому розгляді  касаційну  скаргу  ДПI  у
Фрунзенському районі м. Харкова на постанову  Господарського  суду
Харківської області  від  08  листопада  2005  року  та  постанову
Харківського апеляційного господарського суду від  23  січня  2006
року по справі № АС-42/358-05 за позовом ВАТ "Видавництво "Харків"
до ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення.
     Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши  доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
                      В С Т А Н О В И Л А :
     Постановою Господарського суду  Харківської  області  від  08
листопада 2005 року,  позовні  вимоги  ВАТ  "Видавництво  "Харків"
задоволено,  визнано  нечинним  податкове  повідомлення-рішення  №
0002912310/0 від 21.08.2004 року про  визначення  суми  податкових
зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 29993,00 грн.
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
23  січня  2006  року,  рішення  суду  першої  інстанції  частково
змінено, визнано нечинним  податкове  повідомлення-рішення  ДПI  у
Фрунзенському районі м. Харкова № 0002912310/0 від 21.08.22004 р.,
в іншій частині постанова господарського суду Харківської  області
від 08.11.2005р.  залишена без змін.
     Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
18 лютого 2006 року звернувся  до  Вищого  адміністративного  суду
України з касаційною скаргою.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  17  травня
2006 року матеріали справи були витребувані з Господарського  суду
Харківської області.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  17.08.2006
року  касаційна  скарга  прийнята  до  провадження  суду,  по  ній
відкрито касаційне провадження.
     В касаційній скарзі ДПI у  Фрунзенському  районі  м.  Харкова
просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову
в задоволені позову.
     Касаційну  скаргу  ДПI  у  Фрунзенському  районі  м.  Харкова
необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін  з
огляду на наступне.
     Задовольняючи позовні вимоги, суд першої  інстанції,  з  яким
погодилася колегія  апеляційної  інстанції,  виходив  з  того,  що
підстав для визнання недійсними податкових накладних  №  1145  від
29.12.2002 р. на суму ПДВ 322,81 грн., № 434 від 30.04.2003 р.  на
суму ПДВ 322,81 грн., № 1109 від 30.11.2003 р. на суму ПДВ  322,81
грн.,  отриманих  позивачем  від  ЗАТ  "Харківліфт-2";  №  8   від
04.03.2004 р. на суму ПДВ 14400,00 грн., отриманої  позивачем  від
філії "Харківський аукціонний центр"; № 1  від  02.03.2004  р.  на
суму ПДВ 499,17 грн., № 3 від 26.03.2004 р. на суму  ПДВ 500 грн.,
отриманих  позивачем  від   ТОВ  "Поліграф  ремонт";  №  101   від
13.03.2003 р. на суму ПДВ 566,67 грн., отриманій позивачем від ТОВ
НВФ "Проектбудсервіс"; № 101 від 07.10.2003 р. на суму ПДВ  202,51
грн., отриманій позивачем від МПП "Енергоочистка, ЛТД"; № 182  від
31.05.2003 р. на суму ПДВ 3383,33 грн.,  отриманій  позивачем  від
ТОВ  "ЕнергоатомХарківПроект",  видані  при  здійсненні  позивачем
розрахунку за надані йому  послуги,  відповідно  до  вимог  п.6.2.
Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА
України від 30.05.1997  №  165,  зареєстрованого  в  Міністерством
юстиції України, 23.06.1997 за № 233/2037 ( z0233-97 ) (z0233-97)
         відсутні.
     При цьому суди виходили з матеріалів справи  та  встановлених
по справі обставин, а саме, що описова та резолютивна частина акту
перевірки № 1949/23-162-05905728 від 19.08.2004  р.,  на  підставі
якого   було   винесено   оскаржуваного   повідомлення-рішення   №
0002912310/0 від 21.08.2005 р.,  яким  визначив  суму  податкового
зобов'язання по ПДВ в розмірі 19 995 грн. основного платежу  та  9
998 грн. штрафна (фінансова) санкція, а  всього  29  993  грн.,  є
неузгодженими між собою, а саме, в описовій частині акту перевірки
відповідач  зазначає,   що   в   результаті   виявлених   порушень
підприємством зайво віднесено до податкового кредиту: у січні 2003
р. 323 грн. податкова накладна № 1145 від 29.12.2002 р.;у  березні
2003 р. 567 грн. податкова накладна № 101  від  13.03.2003  р.;  у
квітні 2003 р. 323 грн. податкова накладна №  434  від  30.04.2003
р.; у  травні  2003  р.  3383  грн.  податкова  накладна  182  від
31.05.2003 р.; у жовтні 2003 р. 203 грн. податкова накладна №  101
від 07.10.2003 р.; у листопаді 2003 р. 323 грн. податкова накладна
№ 1109 від 30.11.2003  р;  у  січні  2004  р.  99  грн.  податкова
накладна № 6507X213 від 19.01.2004 р; у лютому  2004  р.  88  грн.
податкова накладна № 613 від 20.02.2004  р.;  у  березні  2004  р.
15399 грн. податкова накладна № 8  від  04.03.2004  р.,  податкова
накладна № 1 від 02.03.2004 р., а всього на  загальну  суму  20708
грн.
     У  висновку  акту  перевірки   №   1949/23-162-05905728   від
19.08.2004  р.  податковою  інспекцією  зазначено,  що  перевіркою
виявлені порушення, які  привели  до  заниження  суми  податкового
зобов'язання по ПДВ в розмірі 15399 грн., тобто без врахування сум
ПДВ в розмірі 99  грн.  та  88  грн.  по  податковим  накладним  №
6507X213 від 19.01.2004 р. та № 613 від 20.02.2004 р.
     Крім того, по податкових накладним, що залишилися,  сума  ПДВ
складає   не   19995   грн.,   як    зазначено    в    податковому
повідомленні-рішення № 0002912310/0 від 21.08.2004 р., а  20520,11
грн.
     Відповідач, виявивши порушення щодо неправомірного,  на  його
думку віднесення до складу податкового кредиту суми  ПДВ  у  січні
2004 р. у розмірі 99,20 грн., та у лютому 2004 р. у розмірі  88,17
грн., не включив ці  суми  до  складу  донарахованого  ПДВ  та  не
застосував по ним штрафні (фінансові) санкції,  а  отже  судом  не
розглядалося питання правомірності чи  неправомірності  віднесення
сум ПДВ по зазначеним податковим накладним до  складу  податкового
кредиту відповідного періоду.
     Доводи касаційної  скарги  висновків  суду  не  спростовують,
оскільки посилання  ДПI  у  Фрунзенському  районі  м.  Харкова  на
порушення  позивачем   п.п.7.4.4.   п.7.4.,   п.п.7.2.1.   п.7.2.,
п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , оскільки позивачем, на думку  податкового
органу, занижено податок на додану вартість за  2003  р.  на  суму
4596 грн., за 1 квартал 2004 р. на суму 15 399 грн., а  всього  на
суму  19  995  грн.,  спростовуються   встановленими   по   справі
обставинами.
     Відповідно  до  п.п.7.2.1.  п.7.2.ст.7  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"   ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
           платник   податку
зобов'язаний надати покупцю податкову  накладну,  що  має  містити
зазначені  окремими  рядками:  а)  порядковий   номер   податкової
накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну  або
скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної  особи
або прізвище, ім'я та по батькові фізичної  особи,  зареєстрованої
як  платник  податку  на  додану  вартість;  г)  податковий  номер
платника податку (продавця  та  покупця);  д)  місце  розташування
юридичної  особи  або  місце  податкової  адреси  фізичної  особи,
зареєстрованої як платник податку  на  додану  вартість;  є)  опис
(номенклатуру) товарів (робіт, послуг)  та  їх  кількість  (обсяг,
об'єм); є)  повну  або  скорочену  назву,  зазначену  у  статутних
документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з)
ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и)
загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
     Податкові накладні № 1145  від  29.12.2002  р.  на  суму  ПДВ
322,81 грн., № 434 від 30.04.2003 р. на суму ПДВ  322,81  грн.,  №
1109  від  30.11.2003  р.  на  суму  ПДВ  322,81  грн.,  отриманих
позивачем  від  ЗАТ  "Харківліфт-2",  в  яких  незаповнена   графа
"кількість (об'єм, обсяг)  продукції",  які  досліджувалися  судом
першої інстанції, були  виписані  ЗАТ  "Харківліфт-2"  при  оплаті
позивачем за виконані послуги по технічному обслуговуванню ліфтів.
     В податковій накладній № 8 від  04.03.2004  р.  на  суму  ПДВ
14400,00  грн.,  отриманої  позивачем   від   філії   "Харківський
аукціонний центр", виданої при оплаті інформаційно-консультаційних
послуг  згідно  договору,  незаповнена  графа  "кількість  (об'єм,
обсяг) продукції".
     В податкових накладних № 1 від  02.03.2004  р.  на  суму  ПДВ
499,17 грн., № 3 від 26.03.2004 р. на суму ПДВ 500 грн., отриманих
позивачем від ТОВ "Поліграф ремонт" при оплаті наданих  послуг  по
ремонту листової ротаційної машини та діагностиці офсетної машини,
незаповнені графи  "одиниця  виміру  товару",  "кількість  (об'єм,
обсяг) продукції".
     В податковій накладній № 101 від 13.03.2003 р.  на  суму  ПДВ
566,67 грн., отриманій позивачем  від  ТОВ  НВФ  "Проектбудсервіс" 
згідно акту виконаних робіт по ремонту крівлі,  незаповнені  графи
"Одиниця виміру товару",  "кількість  (об'єм,  обсяг)  продукції",
"ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ".
     В податковій накладній № 101 від 07.10.2003 р.  на  суму  ПДВ
202,51 грн., отриманій позивачем від МПП "Енергоочистка,  ЛТД"  по
оплаті за роботи по екології згідно  договору,  незаповнена  графа
"кількість (об'єм, обсяг) продукції".
     В податковій накладній № 182 від 31.05.2003 р.  на  суму  ПДВ
3383,33 грн., отриманій позивачем від ТОВ "ЕнергоатомХарківПроект"
при здійсненні передплати за електричну енергію, незаповнені графи
"кількість  (об'єм,  обсяг)  продукції",  "ціна  продажу   одиниці
продукції без урахування ПДВ".
     Згідно  з  Листом   ДПА   України   від   15.08.2003   р.   №
7068/6/15-2317-22  свідчить  про  те,  що  практика   застосування
положень вищезазначеного Наказу ДПА України від 30.05.1997 №  165,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України,  23.06.1997  за  №
233/2037 ( z0233-97 ) (z0233-97)
          показала,  що  окремі  послуги  мають  лише
грошову форму вимірювання, а тому за наявності  таких  обставин  в
графі  5  податкової  накладної  повинен  проставлятися   прочерк,
водночас ДПА України протягом різних періодів по різному підходила
до вирішення цього питання, про що свідчить  лист  ДПА  України  №
5883/15-2415-26 від 17.07.2004 р.
     Таким чином, судами обгрунтовано були застосовані до  спірних
правовідносин положення п.п.4.4.1. п.4.4. ст.4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , відповідно до  якого
у разі, коли норма закону  чи  іншого  нормативно-правового  акту,
виданого на підставі закону або коли норми законів чи норми різних
нормативно-правових  актів  припускають  неоднозначне   (множинне)
трактування прав та обов'язків платників податків та  контролюючих
органів, внаслідок  чого  є  можливість  прийняти  рішення  як  на
користь платника податків, так і на користь контролюючого  органу,
рішення приймається на користь платника податків.
     З огляду на зазначене, суд першої  та  апеляційної  інстанції
прийшли до  обгрунтованого  висновку  про  наявність  підстав  для
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002912310/0
від 21.08.2004 року про визначення суми податкових зобов'язань  по
податку на додану вартість у сумі 29993,00 грн.
     Такий висновок суду відповідає вимогам чинного  законодавства
та підтверджується матеріалами справи.
     Відповідно  до  ч.1ст.224  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні проц
есуальних дій.
     Керуючись ст.ст.210, 220, 220-1 ст. 224,  231 та  ч.5  ст.254 
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія -
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну  скаргу  ДПI  у  Фрунзенському  районі  м.  Харкова
залишити  без  задоволення,  а   постанову   Господарського   суду
Харківської області  від  08  листопада  2005  року  та  постанову
Харківського апеляційного господарського суду від  23  січня  2006
року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного місяця  з  дня   відкриття
таких обставин.
 
     Головуючий:
     /підпис/
     ______________________________
     Шипуліна Т.М.
     Судді:
     /підписи/
     _______________________________
     Бившева Л.I.
 
     _______________________________
     Костенко М.I.
 
     _______________________________
     Маринчак Н.Є.
 
     _______________________________
     Усенко Є.А.
                       З оригіналом згідно.
     Суддя    Шипуліна Т.М.