ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26 квітня 2005 року
у справі № 3/274
за позовом виконавчої дирекції Чернівецького обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2004 року виконавча дирекція Чернівецького обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності звернулась до суду з позовом до ПП ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям в
розмірі 807, 70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті планової
ревізії з питань правильності нарахування, сплати, витрат та
обліку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності ПП ОСОБА_1 було встановлено порушення підпункту 1
та підпункту 2 п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
.
25 лютого 2004 року виконавча дирекція Чернівецького
обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності на підставі ст. ст. 28, 30 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
прийняла рішення НОМЕР_1
про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за
порушення законодавства по загальнообов'язковому державному
соціальному страхуванню, яким до відповідача були застосовані
штрафні (фінансові) санкції в сумі 807, 70 грн.
Посилаючись на те, що в передбачений строк штрафні
(фінансові) санкцій не були сплачені, що спричинило шкоду бюджету
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по штрафним
(фінансовим) санкціям в розмірі 807, 70 грн.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14
січня 2005 року позов задоволено.
Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь виконавчої дирекції
Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності 807, 70 грн.
Стягнуто з ПП ОСОБА_1 у дохід Державного бюджету 51, 00 грн.
державного мита.
Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ДП "Судовий інформаційний
центр" 118, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення
судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
26 квітня 2005 року рішення господарського суду Чернівецької
області від 14 січня 2005 року скасовано. Прийнято нове рішення,
яким відмовлено в задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм
матеріального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26
квітня 2005 року, а рішення господарського суду Чернівецької
області від 14 січня 2005 року залишити в силі.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідачка,
посилаючись на законність постанови Львівського апеляційного
господарського суду від 26 квітня 2005 року, просила залишити
касаційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час
та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що відповідно
до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
05 лютого 2004 року Чернівецькою міською виконавчою дирекцією
обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності було проведено перевірку правильності
нарахування, сплати, витрат та обліку коштів Фонду соціального
страхування ПП ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт №
НОМЕР_2. В акті перевірки встановлено, що державна реєстрація ПП
ОСОБА_1 відбулась 26 серпня 1997 року, проте в Чернівецькій
міській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності ПП ОСОБА_1 зареєструвалась 16
липня 2003 року. Крім того, в акті перевірки встановлено, що з 01
жовтня 1998 року ПП ОСОБА_1 проводила нарахування заробітної
плати, однак страхові внески не нараховувались та не
перераховувались при виплаті заробітної плати, чим порушила
підпункт 1 та підпункт 2 п. 2 ст. 27 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
.
25 лютого 2004 року позивач прийняв рішення НОМЕР_1 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за
порушення законодавства по загальнообов'язковому державному
соціальному страхуванню, яким ПП ОСОБА_1 донараховано страхових
внесків в розмірі 483, 45 грн., в тому числі 148, 43 грн. після
введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
від 18 січня 2001 року № 2240-III,
нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі
250,03 грн. та накладено штраф в розмірі 74, 22 грн. за порушення
строку реєстрації в органі Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
страхувальник зобов'язаний
зареєструватись у виконавчій дирекції відділення Фонду як платник
страхових внесків у десятиденний строк з дня отримання свідоцтва
про державну реєстрацію, а відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27
вищезгаданого Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і
сплачувати в установлені строки в повному обсязі страхові внески.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої
інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з
того, що відповідно положень п. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 6 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
особи, які забезпечують
себе роботою самостійно, в тому числі, ті, які займаються
підприємницькою діяльністю, набувають статусу страхувальника на
добровільних засадах при умові сплати страхових внесків.
Посилаючись на те, в акті перевірки було зазначено, що позивач не
має найманих працівників, суд апеляційної інстанції дійшов
висновку, що у позивача не було обов'язку реєструватись в якості
страхувальника і сплачувати страховий збір.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної
інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
страхувальником відповідно
до цього Закону є роботодавець - для осіб, зазначених у частині
першій статті 6 цього Закону, та особи, зазначені у частинах
другій та третій статті 6 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 6 вищезазначеного Закону особи, які
забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються
підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою
діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї
діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники,
які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне
забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за
умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого
законодавства.
Таким чином, особи, які забезпечують себе роботою самостійно,
підлягають загальнообов'язковому державному соціальному
страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням, на добровільних
засадах за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до
діючого законодавства, тобто на добровільних засадах.
При цьому, відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
платниками страхових
внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та
застраховані особи, які набувають статус платників страхових
внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях
відділень Фонду.
Враховуючи вищевикладене, особа, яка забезпечує себе роботою
самостійно, в тому числі особа, яка займається підприємницькою
діяльністю, може за власним бажанням набути статус страхувальника,
і як наслідок статус платника страхових внесків, на добровільних
засадах зареєструвавшись у виконавчих дирекціях відділень Фонду.
Вищезазначене положення також викладене в п. 2.3 розділу 2
Iнструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16
( v0016503-01 ) (v0016503-01)
, відповідно до норм якого особи, які забезпечують
себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою,
адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю,
пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності,
в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є
членами творчих спілок) у разі виявлення бажання приймати участь у
загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні беруться
на облік в якості страхувальника на добровільних засадах.
Встановивши, що за період, який перевірявся, СПД - ФО ОСОБА_1
не мала найманих працівників, тобто відповідно до ст. 6 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у
зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) (2240-14)
відносилась до
категорії осіб, які забезпечують себе роботою самостійно і
набувають статус страхувальника, і як наслідок, платника страхових
внесків на добровільних засадах, суд апеляційної інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про неправомірність стягнення з
відповідачки штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 807, 70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга виконавчої
дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає залишенню
без задоволення, а постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 26 квітня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу виконавчої дирекції Чернівецького обласного
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності залишити без задоволення, а постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева
;