У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
за участю:
представників позивача - Пахоменкова В.I.,
представника відповідача 1 - Фартушняк О.М., Кравченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в місті Краматорську Донецької
області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06 вересня 2005 року
у справі № 25/136
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергомашспецсталь"
до 1. Державної податкової інспекції в місті Краматорську
Донецької області,
2. Відділення Державного казначейства в місті Краматорську
Донецької області
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2005 року ВАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до
суду з позовом до ДПI в м. Краматорську Донецької області та ВДК в
м. Краматорську Донецької області про стягнення залишку
невідшкодованої суми бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість в сумі 390 039, 20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно декларації з податку
на додану вартість за серпень 2004 року сума податкового кредиту
ВАТ "Енергомашспецсталь" перевищила суму його податкового
зобов'язання на 1 891 542, 00 грн. Ця сума бюджетного
відшкодування була частково перерахована на рахунок позивача та
частково зарахована в рахунок його податкових зобов'язань з
податку на додану вартість та штрафних санкцій, однак станом на 29
квітня 2005 року сума бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість по декларації за серпень 2004 року в розмірі 390 039, 18
грн. залишилась не відшкодованою.
Заявою від 27 травня 2005 року № 17/412 позивач уточнив
позовні вимоги та просив стягнути бюджетну заборгованість з
податку на додану вартість в сумі 390 039, 18 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01 липня
2005 року позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ
"Енергомашспецсталь" бюджетну заборгованість по податку на додану
вартість за декларацією з податку на додану вартість за серпень
2004 року в сумі 390 039, 18 грн.
Стягнуто з ДПI в м. Краматорську на користь ВАТ
"Енергомашспецсталь" витрати по сплаті державного мита в сумі 3
900, 39 грн.
Стягнуто з ДПI в м. Краматорську на користь ВАТ
"Енергомашспецсталь" витрати на інформаційно - технічне
забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06
вересня 2005 року рішення господарського суду Донецької області
від 01 липня 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПI в м. Краматорську Донецької області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права, просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 06 вересня 2005 року та
відмовити в задоволенні позовних вимог.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ВАТ
"Енергомашспецсталь", посилаючись на законність та обгрунтованість
судових рішень по справі, просить відмовити в задоволенні
касаційної скарги ДПI в м. Краматорську Донецької області та
залишити постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06 вересня 2005 року без змін.
В судовому засіданні представники відповідача 1 підтримали
доводи касаційної скарги та просили її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти
задоволення касаційної скарги та просив відмовити в її
задоволенні.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ВАТ "Енергомашспецсталь" є платником податку на додану
вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на
додану вартість № 06292253 від 04 березня 2003 року.
20 вересня 2004 року ВАТ "Енергомашспецсталь" подало до ДПI в
м. Краматорську Донецької області податкову декларацію з податку
на додану вартість за серпень 2004 року, відповідно до якої сума
податкового кредиту перевищила суму податкового зобов'язання на 1
891 542, 00 грн. Згідно з п. 25 поданої декларації сума податку на
додану вартість в розмірі 1 891 542, 00 грн. була заявлена
позивачем до відшкодування у рахунок погашення податкових
зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів. Відповідно
до п. 25.2 цієї декларації ця сума податку на додану вартість
підлягає перерахуванню на рахунок ВАТ "Енергомашспецсталь" до
установи банку у разі непогашення 100 % цієї суми.
ДПI в м. Краматорську Донецької області провела позапланову
перевірку з питань обгрунтованості пред'явленої до відшкодування з
бюджету суми податку на додану вартість ВАТ "Енергомашспецсталь"
за серпень 2004 року, за результатами якої складено акт №
27/23-111-1-00210602 від 19 жовтня 2004 року. В акті перевірки
встановлено завищення позивачем податкового кредиту за серпень
2004 року на суму 150 835, 32 грн.
Згідно поданої ВАТ "Енергомашспецсталь" декларації з податку
на додану вартість за жовтень 2004 року сума податку на додану
вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, склала 385 986, 00 грн.
(рядок 20). В рядку декларації 26.1 позивачем було визначено суму
штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням
помилки, в розмірі 2, 00 грн.
01 грудня 2004 року ВАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до
ДПI в м. Краматорську Донецької області з заявою № 13/6313 про
зарахування сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до
бюджету згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень
2004 року, в розмірі 385 986, 00 грн., та суми штрафу за
самостійно виявлену помилку в розмірі 2, 00 грн. в рахунок
наявного відшкодування податку на додану вартість згідно
декларації за серпень 2004 року.
13 січня 2005 року позивач звернувся до ДПI в м. Краматорську
Донецької області з заявою № 13/179 про зарахування суми штрафних
санкцій, визначених податковим повідомленням - рішенням №
0006711540/1 від 28 грудня 2004 року, в розмірі 2 540, 50 грн. в
рахунок наявного на особовому рахунку підприємства відшкодування
податку на додану вартість.
Крім того, судами було встановлено, що на рахунок позивача
була перерахована сума бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за серпень 2004 року в розмірі 800 000, 00 грн. та
200 000, 00 грн.
Таким чином, судами було встановлено, що станом на 29 квітня
2005 року сума невідшкодованої бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за
серпень 2004 року складає 390 039, 18 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні
вимоги, виходили з того, що в акті перевірки №
27/23-111-1-00210602 від 19 жовтня 2004 року на підставі книги
обліку придбання товарів (робіт, послуг) було встановлено
включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану
вартість за податковими накладними, виданими за операціями з його
прямими постачальниками ЗАТ "Укрроспромінвест" м. Донецьк, ЗАТ
"Електросталь" м. Краматорськ та філією "БМП ЛТД -Сервіс" ТОВ "БМП
ЛТД" м. Луганськ. Посилаючись на те, що копії договорів та
податкових накладних підтверджують сплату позивачем
підприємствам - постачальникам сум податку на додану вартість в
розмірі 1 087 918, 23 грн. у складі вартості товару, а матеріалами
справи не підтверджено порушення контрагентами позивача правил
сплати податку на додану вартість як непрямого податку до
Державного бюджету України, суди попередніх інстанцій дійшли
висновку, що позивачем були виконані всі законодавчі вимоги для
отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
При цьому, суди не взяли до уваги посилання ДПI в м.
Краматорську Донецької області на те, що відповіді на запити на
проведення зустрічних перевірок підприємств - постачальників не
отримані, у зв'язку з чим зробити висновок про правомірність
заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість по
декларації за серпень 2004 року неможливо, посилаючись на те, що
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
ставить право на відшкодування бюджетної заборгованості в
залежність від проведення таких перевірок, а відповідач не
здійснив всі заходи щодо проведення зазначених перевірок та
надання доказів, які б спростували правомірність визначення
позивачем податкового кредиту та заявлені до стягнення суми
бюджетного відшкодування.
Колегія суддів погоджується з рішеннями суддів попередніх
інстанцій враховуючи наступне.
Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню
платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у
випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Згідно з положеннями підпункту 7.7.1 та підпункту 7.7.3 п.
7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону у разі, коли за результатами
звітного періоду різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період.
В той же час, податковий кредит, в залежності від якого
визначається сума бюджетного відшкодування, складається із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації (підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону).
Згідно з підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права
платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення
першої з події:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -
актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який
засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг) (підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду
відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні,
якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання
товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків,
сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку,
який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачено умов про сплату цих
сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише
обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а в
разі імпорту товарів на митну територію України документом, що
посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається митна
декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті
податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні
наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою
для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на
додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі
документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Встановивши, що позивачем виконані усі передбачені умови щодо
отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та
він має документальні підтвердження розміру свого податкового
кредиту, суди попередніх інстанцій зробили обгрунтований висновок
про правомірність позовних вимог ВАТ "Енергомашспецсталь" про
стягнення залишку бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість в сумі 390 039, 18 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПI в м.
Краматорську Донецької області підлягає залишенню без задоволення,
а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06
вересня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті
Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06
вересня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева