ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     16 травня 2007 року    м. Київ
                          Колегія суддів
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
                              I.В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної  справи   за   касаційною   скаргою   Бершадської
міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької  області  на
рішення Чечельницького районного суду Вінницької  області  від  19
травня 2004 року та ухвалу апеляційного  суду  Вінницької  області
від  30  липня  2004  року  у  справі  за   скаргою   ОСОБА_1   на
бездіяльність Чечельницького  відділення  Бершадської  міжрайонної
державної податкової інспекції Вінницької області, -
                           встановила:
     В квітні 2004 року ОСОБА_1звернулася до  суду  із  зазначеною
скаргою, в якій вказувала, що визначений їй  податковими  органами
ідентифікаційний код платника  податків  вона  не  сприймає  через
релігійні переконання, але її прохання  про  застосування  до  неї
альтернативної  форми  обліку  платника   податків   Чечельницьким
відділенням Бершадської МДПI  було  залишено  без  задоволення.  У
зв'язку з цим скаржниця просила  суд  визнати  незаконною  відмову
податкового органу щодо внесення відмітки до її паспорту про право
здійснювати  будь-які  платежі  без  ідентифікаційного  номеру  та
зобов'язати суб'єкта оскарження поставити таку відмітку.
     Рішенням  Чечельницького районного  суду  Вінницької  області
від 19 травня 2004 року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного
суду Вінницької області від 30 липня 2004  року,  скаргу  ОСОБА_1.
було   задоволено   та   визнано    неправомірною    бездіяльність
Чечельницького відділення Бершадської МДПI. Зобов'язано податковий
орган внести до паспорту скаржниці відмітку про право  здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
     Не  погоджуючись  із  постановленими   по   справі   судовими
рішеннями,  Бершадська МДПI звернулася до Верховного Суду  України
з касаційною  скаргою  в  порядку  визначеному  ЦПК  України  1963
( 1501-06 ) (1501-06)
          року,  в  якій,   посилаючись   на   порушення   норм
матеріального права, просила вказані судові рішення скасувати.
     Листом Верховного Суду України від IНФОРМАЦIЯ_1  на  підставі
п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          зазначену  касаційну  скаргу  зі
справою було передано до Вищого адміністративного суду України для
вирішення в порядку касаційного провадження.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Згідно з ч. 3 ст. 211  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.
     Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України  "Про  єдиний
державний реєстр фізичних  осіб  -  платників  податків  та  інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         для осіб, які через релігійні
та інші переконання відмовляються від прийняття  ідентифікаційного
номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігають раніше встановлені форми обліку  платників  податку  та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб  робиться
відмітка про наявність в них права  здійснювати  будь-які  платежі
без ідентифікаційного номеру.
     За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно
виходили  з  того,  що  скаржниця  вправі,  як  платник  податків,
обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
     Прийняті по справі рішення відповідають нормам  матеріального
та процесуального права.
     Посилання Бершадської МДПI в  касаційній  скарзі  на  те,  що
законом не  встановлено  зобов'язаного  суб'єкта  щодо  реалізації
положень  даного  Закону  спростовується  положенням  ст.  5  вище
названого Закону, згідно якої реєстрація  фізичних  осіб-платників
податків та інших  обов'язкових  платежів  проводиться  державними
податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах  без
районного поділу за місцем постійного проживання платників, а  для
осіб які не мають постійного  місця  проживання  в  Україні  -  за
місцем отримання доходів або за місцезнаходженням  іншого  об'єкта
оподаткування.
     Відповідно до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224,
230,   231   Кодексу   адміністративного    судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів, -
                            ухвалила:
     Касаційну   скаргу    Бершадської    міжрайонної    державної
податкової   інспекції  -  залишити  без  задоволення,  а  рішення
Чечельницького районного суду Вінницької  області  від  19  травня
2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької  області  від  30
липня 2004 року - залишити без змін.
     Ухвала набирає законної  сили  з  моменту  її  підписання  та
оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді: