УХВАЛА
Iменем України
"16" травня 2007 р. №К-16764/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Матвєєва М.О. (дов. від 29.11.2006 р.);
відповідача: 1.Хотиненко В.С. (дов. від 24.04.2007 р.
№8416/х/10);
2.Петерс В.I. (дов. від 15.05.2007 р. №9680/9/10)
розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства
"Ларго"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
05.11.2005 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.02.2006 р. у справі №38/179
за позовом Малого приватного підприємства "Ларго"
до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.
Кривому Розі
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
26.07.2005 р. Мале приватне підприємство "Ларго" (далі по
тексту - позивач, МПП "Ларго") звернулось до Господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Північної міжрайонної
державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі по тексту -
відповідач, Північна МДПI), в якому просить відмінити податкове
повідомлення-рішення від 02.07.2004 р. №0001362301/0/685/10698 та
списати суму заборгованості підприємства перед бюджетом у розмірі,
зазначеному в податковому повідомленні-рішенні від 02.07.2004 р.
№0001362301/0/685/10698, як таку, що за терміном часу перевищила 1
095 днів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
15.11.2005 р. у справі №38/179 (суддя Бишевська Н.А.) у
задоволенні позовних вимог МПП "Ларго" відмовлено в повному
обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16.02.2006 р. у справі №38/179 (головуючий суддя -
Крутовських В.I., судді Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.) скасовано
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
15.11.2005 р., провадження у справ припинено.
МПП "Ларго" не погоджуючись з рішенням Господарського суду
Дніпропетровської області від 15.11.2005 р. та постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2006
р. у справі №38/179 подала касаційну скаргу, в якій просить їх
скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга МПП
"Ларго" підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої
інстанції та припиняючи провадження у справі виходив з того, що
вимога про "скасування" акту (податкового повідомлення-рішення) не
була підвідомча господарським судам до 01.09.2005 р., оскільки
відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі вимоги про "визнання
недійсними" актів, а отже суд першої інстанції повинен був
припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу
на те, що: 1) рішення суду першої інстанції прийнято після
01.09.2005 р., тобто суд першої інстанції мав застосовувати до
даних правовідносин норми Кодексу адміністративного судочинства
України, а не Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
; 2) податкове повідомлення-рішення Північної МДПI є
актом у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
; 3) терміни "визнати недійсним" та "скасувати"
фактично тотожні за своїм змістом; 4) згідно з п. 6 Прикінцевих та
перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних
судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам
відповідно до Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, на думку судової колегії, як на момент звернення
до суду першої інстанції (до 01.09.2005 р.), так і після цієї дати
до початку діяльності відповідного окружного суду дану справу мав
розглядати відповідний місцевий господарський суд.
Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства
України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм
матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і
всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі,
підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому
засіданні.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа направляється до суду апеляційної
інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо
порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа
направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України
вважає за необхідне зазначити, що оскільки фактично судом
апеляційної інстанції не розглянуто вимоги апеляційної скарги
позивача та позбавлено його права на передбачений чинним
законодавством апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції,
що відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 227 Кодексу адміністративного
судочинства України є обов'язковою підставою для скасування
судового рішення та направлення справи на новий розгляд, то
постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.02.2006 р. у справі №38/179 підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити
спір відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємс тва "Ларго" на
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
15.11.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16.02.2006 р. у справі №38/179
задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.02.2006 р. у справі №38/179 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
О.А. Сергейчук
Судді
(підпис)
Л.В. Ланченко
(підпис)
О.М. Нечитайло
(підпис)
Н.Г. Пилипчук
(підпис)
О.I. Степашко
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Сергейчук