УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "15"травня 2007 р.   Вищий  адміністративний  суд  України  у
складі колегії суддів:
     Головуючого  Федорова М.О.
     Суддів  Брайка А.I.
     Голубєвої Г.К.
     Карася О.В.
     Рибченка А.О.
     секретар судового засідання  Гончаренко Р.С.
     за участю представників згідно протоколу  судового  засіданні
від 15.05.07р. (в матеріалах справи)
     розглянувши   касаційну   скаргу   Державного    підприємства
науково-виробничий комплекс "Прогрес"  на  рішення  господарського
суду  Чернігівської  області  від  12.04.2005  року  та  постанову
Київського апеляційного  господарського суду від 06.06.2005 року
     у справі № 3/45а
     за  позовом    Державного   підприємства   науково-виробничий
комплекс "Прогрес"
     до  Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції
     про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
                            ВСТАНОВИВ:
     Державне підприємство науково-виробничий  комплекс  "Прогрес"
(далі -  ДП  НВК  "Прогрес")  звернулось  до  господарського  суду
Чернігівської області з позовом до Ніжинської об'єднаної державної
податкової  інспекції  (далі  -  Ніжинська  ОДПI)   про   визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень.
     Рішенням  господарського  суду  Чернігівської   області   від
12.04.2005 року,  яке  залишено  без  змін  Постановою  Київського
апеляційного   господарського  суду  від  06.06.2005  року,  позов
Державного підприємства науково-виробничий  комплекс  "Прогрес"  у
справі №3/45а задоволено частково:  визнано  недійсними  податкові
повідомлення-рішення  від  07.06.2004р.  №0000122630/0  в  частині
застосування до ДП НВК "Прогрес"  штрафу  за  затримку  граничного
строку сплати узгодженого податкового зобов'язання  по  земельному
податку у сумі 17681,51 грн., №0000012630/0 в частині застосування
до ДП НВК "Прогрес" штрафу за затримку  граничного  строку  сплати
узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку у  сумі
2263,16 грн., №0002071800/0  в  частині  застосування  до  ДП  НВК
"Прогрес" штрафу за затримку граничного строку сплати  узгодженого
податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 40,93  грн.,
№0002541800/0 в частині застосування до ДП НВК "Прогрес" штрафу за
затримку  граничного   строку   сплати   узгодженого   податкового
зобов'язання  по  земельному  податку   у   сумі   4184,43   грн.,
№0002551800/0 в частині застосування до ДП НВК "Прогрес" штрафу за
затримку  граничного   строку   сплати   узгодженого   податкового
зобов'язання  по  земельному  податку   у   сумі   1527,55   грн.,
№0002061800/0 в частині застосування до ДП НВК "Прогрес" штрафу за
затримку  граничного   строку   сплати   узгодженого   податкового
зобов'язання по земельному податку у  сумі  34,20  грн.;  в  решті
позову відмовлено.
     Не  погоджуючись  з  вказаними  рішеннями  судів  першої   та
апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному  порядку.
В своїй  скарзі  просить  скасувати  рішення  господарського  суду
Чернігівської області від 12.04.2005 року та постанову  Київського
апеляційного  господарського суду від 06.06.2005  року  по  справі
№3/45а та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними в повному
обсязі  податкові  повідомлення-рішення  від  07.06.2004  року   №
0000122630/0, № 0000012630/0, № 0002071800/0,  №  0002541800/0,  №
0002551800/0, № 0002061800/0, № 0004271800/0,  №  0002591800/0,  №
0002581800/0 про накладення штрафних санкцій на ДП  НВК  "Прогрес"
за  порушення  граничних  строків  сплати  узгоджених   податкових
зобов'язань по комунальному податку та земельному податку.
     Касаційна  скарга  вмотивована  тим,  що  судами   попередніх
інстанцій  при  вирішені  спору  у  даній  справі  порушено  норми
матеріального  та  процесуального  права.   Обгрунтовуючи   скаргу
позивач наполягає на тому, що при  проведенні  перевірки  порушені
вимоги Указу Президента від 23.07.1998 року  №  817/98  ( 817/98 ) (817/98)
        
"Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької  діяльності"  та
вимоги  "Порядку  взаємодії  між  підрозділами  органів  державної
податкової служби України при організації документальних перевірок
юридичних осіб", затвердженого Наказом ДПА України від  01.04.2004
року № 187.
     Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в  судовому  засіданні
представників сторін, розглянувши  надані  письмові  докази  в  їх
сукупності,  Вищий  адміністративний  суд   України   вважає,   що
касаційна скарга  ДП  НВК  "Прогрес"  задоволенню  не  підлягає  з
наступних підстав.
     Судом  першої та апеляційної  інстанцій  встановлено,  що  на
підставі  висновків  Акту  перевірки  №/15-311  від   27.05.2004р.
своєчасності  сплати  узгодженого  податкового   зобов'язання   по
земельному  податку,  комунальному  податку   ДП   НВК   "Прогрес"
відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про  порядок
погашення  зобов'язані  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими   фондами"   ( 2181-14 ) (2181-14)
           Ніжинською   ОДПI
07.06.2004року   прийнято   податкові   повідомлення-рішення    №№
0000122630/0,    0000012630/0,     0002071800/0,     0002541800/0,
0002551800/0     0002061800/0,     0004271800/0,     0002591800/0,
0002581800/0,   якими   позивачу   визначено   суми    податкового
зобов'язання сплатити штрафи за затримку граничного строку  сплати
узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку  та  по
комунальному податку на суму 17681,5 грн., на суму  2484,86  грн.,
на суму 71,64 грн., на суму 13105,72 грн., на суму 5528,93 грн. на
суму 116,41 грн., на суму 588,57 грн., на суму 389 грн.,  на  суму
0,37 грн. відповідно.
     Також  судами  встановлено,  що  суми  штрафу   завищені   по
податковому повідомленню рішенню  №0002551800/0  на  суму  1500,38
грн., по податковому повідомленню рішенню  №0002071800/0  на  суму
40,93 грн., по податковому повідомленню рішенню  №0002541800/0  на
суму   4184,43   грн.,   по   податковому   повідомленню   рішенню
№0002061800/0 на суму  34,20  грн.,  по  податковому  повідомленню
рішенню  №0000122630/0  на  суму  6194,53  грн.,  по   податковому
повідомленню  рішенню  №0000012630/0  на  суму  105,85   грн.   та
безпідставно нараховано штраф на суми податкового  боргу  по  яких
надано  відстрочки  сплати  згідно  договорів  №221  та  №233  від
21.05.2001р.: по податковому повідомленню рішенню №0002551800/0  в
сумі 17,17 грн., по податковому повідомленню рішенню №0000122630/0
в  сумі  11486,98  грн.,  по  податковому   повідомленню   рішенню
№0000012630/0 в сумі 115731 грн., з чим погоджується відповідач.
     Відповідно  до  п.5.1  ст.5  Закону  України   "Про   порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         податкове  зобов'язання,
самостійно визначене платником податку  у  податковій  декларації,
вважається узгодженим з дня подання такої  декларації  до  органів
державної податкової служби  і  підлягає  сплаті  протягом  десяти
календарних  днів,  наступних  за   останнім   днем   відповідного
граничного   строку,   передбаченого   для   подання    податкової
декларації.
     Згідно із пп. 17.1.7 п.  17.1  ст.  17  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          передбачено,  що  у
разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму  податкового
зобов'язання протягом граничних строків  зазначених  цим  Законом,
такий  платник  податків  зобов'язаний  платити  штраф   у   таких
розмірах: - при затримці до  ЗО  календарних  днів,  наступних  за
останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання,  -  у  розмірі  десяти  відсотків   погашеної   суми
податкового боргу; - при затримці від 31 зо  90  календарних  днів
включно, наступних  за  останнім  днем  граничного  строку  сплати
узгодженої  суми  податкового  зобов'язання  у  розмірі   двадцяти
відсотків погашеної суми податкового боргу: - при затримці,  що  є
більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку  сплати  узгодженої  суми  податкового  зобов'язання,  -  у
розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
     Відповідно до ст.11 Закону України  "Про  державну  податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         органи державної податкової служби  у
випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених  законами
України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки
на  підставі  поданих  податкових  декларацій,  звітів  та   інших
документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів
(обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а  також
планові   та   позапланові    виїзні    перевірки    своєчасності,
достовірності, повноти нарахування і  сплати  податків  та  зборів
(обов'язкових  платежів),   додержання   валютного   законодавства
юридичними   особами,    їх    філіями,    відділеннями,    іншими
відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної  особи,
а  також   фізичними   особами,   які   мають   статус   суб'єктів
підприємницької діяльності чи не мають  такого  статусу,  на  яких
згідно із законами України покладено обов'язок  утримувати  та/або
сплачувати   податки   і   збори   (обов'язкові   платежі),   крім
Національного банку України  та  його  установ  (далі  -  платники
податків).
     Слід  звернути  увагу  не  те,  що   позивач   не   заперечує
обгрунтованість   нарахованих   податкових   зобов'язань,   а   не
погоджується з ними посилаючись  лише  на  порушення  вимог  Указу
Президента від 23.07.1998 року  №  817/98  ( 817/98 ) (817/98)
          "Про  деякі
заходи  з  дерегулювання  підприємницької  діяльності"  та  вимоги
"Порядку взаємодії між підрозділами органів  державної  податкової
служби України при організації документальних перевірок  юридичних
осіб", затвердженого Наказом ДПА України  від  01.04.2004  року  №
187.
     Такі твердження позивача спростовуються матеріалами справи та
не відповідають законодавству.
     За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і  процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
     Iнші доводи касаційної скарги  не  спростовують  правильності
зазначених   висновків   суду,   зроблених   у   відповідності   з
вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для  зміни  чи  скасування  оскаржуваного  судового   рішення   не
встановлено.
     Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд  України
дійшов  висновку  про   те,   що   касаційна   скарга   Державного
підприємства науково-виробничий комплекс "Прогрес" задоволенню  не
підлягає, а рішення господарського суду Чернігівської області  від
12.04.2005   року    та    постанова    Київського    апеляційного 
господарського  суду  від  06.06.2005  року  у  справі  №   3/45а-
залишаються без змін.
     Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу ДП НВК "Прогрес" залишити без задоволення.
     Рішення  господарського  суду   Чернігівської   області   від
12.04.2005   року    та    постанову    Київського    апеляційного 
господарського суду від 06.06.2005 року у справі № 3/45а  залишити
без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий
     (підпис)
     Федоров М.О.
     Судді
     (підпис)
     Брайко А.I.
     (підпис)
     Голубєва Г.К.
     (підпис)
     Карась О.В.
     (підпис)
     Рибченко А.О.
     З оригіналом згідно
     Суддя
     Вищого адміністративного суду  М.О.Федоров