УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15"травня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у
складі колегії суддів:
Головуючого Федорова М.О.
Суддів Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
секретар судового засідання Гончаренко Р.С.
за участю представників згідно протоколу судового засіданні
від 15.05.07р. (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року та рішення
господарського суду м. Севастополя від 12.04.2005 року
у справі № 20-12/019
за позовом ТОВ "Авто-Люкс"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.
Севастополя
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс"
звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовною заявою
до Державної податкової Iнспекції у Ленінському районі м.
Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень №
00003242310/0, № 00003262310/0, № 00003252310/0, №0003371720/0 від
19.10.04р. недійсними.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 12.04.2005
року, яке залишено без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року, позовні
вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та
апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному
порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2005
року та рішення господарського суду м. Севастополя від 12.04.2005
року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні
позовних вимог ТОВ "Авто-Люкс".
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх
інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено норми
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові
докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає,
що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на
підставі акту перевірки №16238\10\275\23-123\25149921 від 19
жовтня 2004р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі
м. Севастополя прийнято податкові повідомлення-рішення про
визначення податкових зобов'язань платнику податків ТОВ
"АВТО-ЛЮКС" :
1. №0000324310\0 з податку на прибуток у сумі 3.784,50грн.,
штрафних (фінансових) санкцій -1.513,80грн., усього 5.298,30грн.;
2. №00003254310\0 з податку на прибуток у сумі
10.353,50грн., штрафних (фінансових) санкцій -2.713,07грн., усього
13.066,82грн. з застосуванням непрямого методу;
3. №0000326310\0 з ПДВ у сумі 8.118,97грн., штрафних
(фінансових) санкцій -4.059,49грн., усього 12.178,46грн. з
застосуванням непрямого методу;
4. №0003371720\0 з податку з доходів фізичних осіб у сумі
26,91грн., штрафних (фінансових) санкцій -53,82грн., усього
80,73грн.
Скарга платника податків у апеляційному порядку рішенням
контролюючого органу залишена без задоволення, вказані податкові
повідомлення-рішення - без змін, що підтверджуються письмовими
доказами.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди
виходили з того, що позивач підтвердив встановленими
законодавством документами обліку розрахунки, вказані у податкових
деклараціях, а тому у податкового органу не було підстав для
застосування непрямих методів. Підстав для нарахування позивачу
податку за IV квартал 2003р. не було, оскільки платник податків
самостійно, до початку перевірки, виявив і виправив помилку при
декларуванні прибутку за рік, в якому вказав наростаючим підсумком
правильний прибуток. Вказані в акті перевірки обставини не подачі
(неналежної подачі) працівниками позивача звітів про надані
готівкою кошті не відповідають дійсності, такі звіти і
розрахункові документи працівники позивача надали, а тому у
податкового органу не було підстав вважати, що ці працівники
отримали дохід, якій позивачем не був оподаткований.
Такий висновок судова колегія Вищого адміністративного суду
визнає обгрунтованим з огляду на таке.
Згідно вимогам підпункту 4.3.1 пункту 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначення суми
податкового зобов'язання за непрямими методами здійснюється в
чотирьох випадках, а саме:
"Якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму
податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом
"а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з
невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його
відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або
ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання
відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо
визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням
платником податків податкового обліку або відсутністю визначених
законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань
платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей
метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було
подано, але під час документальної перевірки, що проводиться
контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки,
наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку,
передбаченому законодавством."
Згідно рішення начальника інспекції (а.с.66) підставами до
застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання
був факт ухилення від ненадання ТОВ "Авто-Люкс" документів обліку
з операцій гарантійного сервісного обслуговування проданих
автомобілів, незважаючи на те, що таке обслуговування є
обов'язковим згідно дилерської угоди.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Авто-Люкс" дійсно
не надало таких відомостей, але не в зв'язку з ухиленням, а в
зв'язку з тим, що уклало договір з Суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_1., яка і повинна виконувати гарантійне сервісне
обслуговування (а.с.78).Тобто ТОВ "Авто-Люкс" і не мало документів
обліку щодо сервісного обслуговування, а ненадання їх СПД ОСОБА_1.
не є підставою для застосування непрямих методів до ТОВ
"Авто-Люкс".
Розрахунок податку на прибуток від продажу автозапчастин
зроблено на підставі наявних документів (нарядів-замовлень,
накладні від СПД ОСОБА_1, та ін.), що не відповідає вимогам пункту
8 Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими
методами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від
27 травня 2002 р. N 697 ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
(Надалі Методика), а саме:
"Визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами може
здійснюватися органами державної податкової служби лише з
використанням методу економічного аналізу. Метод економічного
аналізу базується на взаємозв'язку і взаємозалежності різних
економічних показників (валові доходи, валові витрати та інші),
які характеризують господарську діяльність платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, інспекція метод
економічного аналізу не застосувала, а використала наявні
документи.
Таким чином, застосування інспекцією непрямого методу
визначення суми податкових зобов'язань платника податків не
відповідає вимогам підпункту 4.3.1 пункту 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Методики
визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, а
відповідно і повідомлення-рішення №00003262310/0 від 19.10.2004.
про стягнення загальної суми 12178,46 грн., та №00003252310/0 від
19.10.2004. про стягнення загальної суми 13066,82 грн. прийнято
без законних підстав.
Висновок інспекції про стягнення податку на прибуток в сумі
3784,50 грн. та штрафних санкцій на суму 1513,80 грн. відповідно
до податкового повідомлення-рішення №00003242310/0 від
19.10.2004., - грунтується на співвідношенні показників стр.01.1
Декларації про прибуток та стр.5 Декларації про ПДВ за третій та
четвертий квартали 2003 р. за даними яких, на думку відповідача,
занижено скорегований валовий прибуток на суму 12615 грн.
Частиною 3 пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
закріплено, що платник
податків має право не подавати уточнюючий розрахунок самостійно
виявленої помилки, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у
складі податкової декларації за будь-який наступний податковий
період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно пункту 11.1. статті 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податковими
періодами є звітний рік та звітний квартал.
Оскільки, як встановлено судами, в третьому кварталі 2003
року ТОВ "Авто-Люкс" самостійно скорегував суму валового прибутку
наростаючим підсумком, тобто за підсумком 2003 року заниження
скорегованого валового прибутку не відбулося, то висновок
інспекції про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1
статті 4 та підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є
безпідставними.
Стосовно податкового повідомлення-рішення №00003371720/0 від
19.10.2004. про стягнення податку з прибутку фізичних та штрафних
санкцій на загальну суму 80,73 грн. необхідно зазначити, що згідно
пунктів 1.7. та 1.8. Порядку оформлення результатів документальних
перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства
суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх
філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами
Зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р.
за N 1023/7311 ( z1023-02 ) (z1023-02)
, - факти виявлених порушень
податкового та валютного законодавства викладаються в акті
документальної перевірки із посиланням на первинні або інші
документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому
обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі
відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення,
до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших
працівників підприємства (в межах їх компетенції), що
перевіряється.
Вищевказані вимоги інспекцією не виконано, тобто
документально висновок акту не знайшов свого підтвердження в
матеріалах справи, а відповідно і податкове повідомлення-рішення
№00003371720/0 від 19.10.2004. про стягнення податку з прибутку
фізичних та штрафних санкцій на загальну суму 80,73 грн. винесено
без достатніх підстав.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності
зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з
вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не
встановлено.
За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задоволенню не
підлягає, а постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 31.05.2005 року у справі № 20-12/019 -
залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському
районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 31.05.2005 року та рішенням господарського суду м. Севастополя
від 12.04.2005 року у справі №20-12/019 залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
(підпис)
Федоров М.О.
Судді
(підпис)
Брайко А.I.
(підпис)
Голубєва Г.К.
(підпис)
Карась О.В.
(підпис)
Рибченко А.О.
З оригіналом згідно
Суддя
Вищого адміністративного суду М.О.Федоров