ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
Закарпатської митниці на рішення Виноградівського районного суду
Закарпатської області від 15 вересня 2004 року та ухвалу
апеляційного суду Закарпатської області від 20 січня 2005 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про поновлення
на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці
про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного
прогулу.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської
області від 15 вересня 2004 року позов задоволено. Визнано
незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлено його на посаді
IНФОРМАЦIЯ_1. Стягнуто з Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1
середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з
IНФОРМАЦIЯ_2. Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1
середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з
IНФОРМАЦIЯ_2 допущено до негайного виконання.
Додатковим рішенням Виноградівського районного суду
Закарпатської області від 30 листопада 2004 року позовну заяву
ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано незаконним звільнення
ОСОБА_1 з роботи та поновлено його на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 та
стягнуто з Закарпатської митниці на користь позивача середній
заробіток в розмірі 349,95 грн. за час вимушеного прогулу за
період з IНФОРМАЦIЯ_2. Рішення в цій частині допущено до
негайного виконання. Стягнуто з Закарпатської митниці державне
мито в сумі 51,00 грн..
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 січня
2005 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської
області від 15 вересня 2004 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими
рішеннями, Закарпатська митниця звернулась до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
посилається на неправильне застосування судами норм матеріального
права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
Відповідно до пункту 7 статті 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
трудовий договір, укладений на невизначений
строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку
його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим
ним органом лише у випадках появи на роботі в нетверезому стані, у
стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Згідно з частиною 3 статті 149 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
при обранні виду стягнення власник або
уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості
вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких
вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у
пункті 22 Постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів"
( v0009700-92 ) (v0009700-92)
у справах про поновлення на роботі осіб,
звільнених за порушення трудової дисципліни, в тому числі за
пунктами 3,4,7,8 статті 40 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
, слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку,
обставин, за якими він вчинений, попередню роботу працівника, а
також чи була заподіяна шкода.
Судами встановлено, що позивач з IНФОРМАЦIЯ_3 працював на
посаді IНФОРМАЦIЯ_1, при цьому характеризувався виключно
позитивно. IНФОРМАЦIЯ_4 відносно позивача проведено медичне
обстеження на предмет сп'яніння шляхом використання індикаторної
трубки "Контроль тверезості", в результаті якого проба на
наявність алкоголю була позитивною. Більш поглиблене обстеження
не проводилось, хоча позивач заперечував факт вживання алкоголю
IНФОРМАЦIЯ_4, пояснюючи позитивний результат обстеження на стан
сп'яніння вживанням спиртовмістких медичних препаратів. В
подальшому за появу на роботі у нетверезому стані позивача було
звільнення з роботи наказом по Закарпатській митниці НОМЕР_1
Колегія суддів погоджується з висновками судів, які,
задовольняючи позов, виходили зі ступеня тяжкості вчиненого
ОСОБА_1. проступку, за який до нього вперше застосовується
дисциплінарне стягнення, з конкретних обставини, за яких був
вчинений цей проступок, з позитивної попередньої роботи позивача,
а також врахували відсутність заподіяної шкоди і дійшли
обгрунтованого висновку, що звільнення з роботи за даний
проступок є надто суворим дисциплінарним стягненням.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального і
процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Закарпатської митниці залишити без
задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області
від 15 вересня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської
області від 20 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
Закарпатської митниці про поновлення на роботі та стягнення
заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко