ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
начальника Олевського відділення Лугинської міжрайонної державної
податкової інспекції Житомирської області на рішення Олевського
районного суду Житомирської області від 31 грудня 2003 року та
ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 31 серпня 2004
року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника
Олевського відділення Лугинської міжрайонної державної податкової
інспекції Житомирської області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність
начальника Олевського відділення Лугинської міжрайонної державної
податкової інспекції Житомирської області.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від
31 грудня 2003 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано
неправомірною бездіяльність начальника Олевського відділення
Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської
області та зобов'язано на одній із сторінок паспорта ОСОБА_1,
призначеної для особливих відміток, виконати слідуючий запис: "має
право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера",
посвідчивши його підписом керівника державної податкової інспекції
і гербовою печаткою.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 31 серпня
2004 року ухвалу Олевського районного суду Житомирської області
від 31 грудня 2003 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
начальник Олевського відділення Лугинської міжрайонної державної
податкової інспекції Житомирської області звернувся до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та
апеляційної інстанції і закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
Згідно зі статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у
паспортах громадян України діючим законодавством не визначений.
Але відсутність такого механізму не може бути підставою для
невиконання вимог діючого законодавства.
Крім того, згідно зі статтею 5 вищезазначеного закону зміни
та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час
реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1
має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків
та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного
номера за альтернативною формою обліку платників податку, і
обгрунтовано зобов'язали керівника податкового органу, на який
покладені функції з контролю за дотриманням податкового
законодавства та обліку платників податку, виконати відповідний
запис у паспорті заявниці.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які зазначені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові
рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та
процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування
відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу начальника Олевського відділення Лугинської
міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області
залишити без задоволення.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 31
грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області
від 31 серпня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на
бездіяльність начальника Олевського відділення Лугинської
міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області -
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя