ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     10 травня 2007 року        м.Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного   суду  України  в
складі:
     суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г.,
Харченка В.В.
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
касаційною    скаргою    відкритого    акціонерного     товариства
"Куликівський  райагрохім"  на   постанову   господарського   суду
Чернігівської області від 29 травня 2006 року та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 01 серпня 2006 року, у справі
№  16/102  за  позовом  Управління  Пенсійного  фонду  України   в
Куликівському районі Чернігівської області  до  ВАТ  "Куликівський
райагрохім" про стягнення суми,-
                           ВСТАНОВИЛА:
     Управління Пенсійного фонду України  в  Куликівському  районі
Чернігівської  області  звернулось  до  суду  з  позовом  до   ВАТ
"Куликівський   райагрохім"   про    стягнення    23801,04    грн.
заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного  фонду
на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
     Постановою господарського суду Чернігівської області  від  29
травня  2006  року,  яка  залишена  без  змін  ухвалою  Київського
апеляційного господарського суду від 01 серпня  2006  року,  позов
задоволено.
     У касаційній скарзі  ВАТ  "Куликівський  райагрохім"  просить
скасувати зазначені  судові  рішення  та  ухвалити  нове  рішення,
посилаючись на  порушення  норм  матеріального  та  процесуального
права.
     В запереченні на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду
України в Куликівському районі просить залишити судові рішення без
змін, вважаючи їх законним і обгрунтованими.
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
     Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону  України  "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
        
пенсійне  забезпечення  застрахованих  осіб,  які  працювали   або
працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими  і
особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших  роботах
із шкідливими і важкими умовами праці за списком №  2  виробництв,
робіт,  професій,  посад  і  показників,  затверджених   Кабінетом
Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць,  на
посадах,  що  дають  право  на  призначення  пенсії  за  віком  на
пільгових  умовах  або  за  вислугу  років,  які   відповідно   до
законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на  пільгових
умовах  або  за  вислугу  років,  здійснюється  згідно  з  окремим
законодавчим актом через  професійні  та  корпоративні  фонди.  До
запровадження  пенсійного   забезпечення   через   професійні   та
корпоративні фонди  особам,  зазначеним  в  абзаці  першому  цього
пункту, пенсії  призначаються  за  нормами  цього  Закону  в  разі
досягнення  пенсійного  віку   та   наявності   трудового   стажу,
передбаченого  Законом   України   "Про   пенсійне   забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        .
     При цьому зберігається порядок покриття витрат на  виплату  і
доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
     Згідно із абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз.  3  п.  1  ст.  4  Закону
України "Про збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         для платників збору,  визначених  пунктами  1  та  2
статті 1 цього Закону, об'єктом  оподаткування  є  також  фактичні
витрати на виплату і доставку пенсій,  призначених  відповідно  до
пунктів  "б"-"з"  статті   13   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         до  досягнення  працівниками  пенсійного
віку,  передбаченого  статтею  12  Закону  України  "Про  пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
        , за ставкою 100  відсотків  від  об'єкта
оподаткування.
     Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
є  суб'єкти  підприємницької   діяльності   незалежно   від   форм
власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та
організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи,  а  також
фізичні  особи  -   суб'єкти   підприємницької   діяльності,   які
використовують працю найманих працівників;  філії,  відділення  та
інші  відокремлені  підрозділи  платників  податку,  зазначених  у
пункті 1  цієї  статті,  що  не  мають  статусу  юридичної  особи,
розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної
громади (п. п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на  обов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        ).
     Підпунктом 2.1.1. Iнструкції про порядок обчислення і  сплати
страхувальниками   та   застрахованими    особами    внесків    на
загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  до  Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного  фонду
України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої  в  Міністерстві
юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 ( z0064-04 ) (z0064-04)
          (надалі  -
Iнструкція),  встановлено,  що  платниками  страхових  внесків   є
страхувальники, зокрема, роботодавці -  підприємства,  установи  й
організації,  створені  відповідно   до   законодавства   України,
незалежно від форм власності, виду діяльності  та  господарювання,
об'єднання громадян, профспілки, політичні партії  (у  тому  числі
філії, представництва, відділення та інші відокремлені  підрозділи
зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань  громадян,
профспілок,  політичних  партій,  які  мають  окремий   баланс   і
самостійно ведуть розрахунки із застрахованими  особами),  фізичні
особи  -  суб'єкти  підприємницької  діяльності  та   інші   особи
(включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів  підприємницької
діяльності, які обрали особливий спосіб  оподаткування  фіксований
податок,  єдиний  податок  та   фіксований   сільськогосподарський
податок),  які  використовують  працю  фізичних  осіб  на   умовах
трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених
законодавством, або за  договорами  цивільно-правового  характеру;
колективні   та   орендні    підприємства,    сільськогосподарські
кооперативи та фермерські  господарства,  у  тому  числі  ті,  які
обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,  єдиний
податок, фіксований сільськогосподарський податок).
     Згідно із п. 6.1. Iнструкції відшкодуванню підлягають витрати
Пенсійного фонду на виплату та  доставку  пенсій,  призначених  на
пільгових умовах відповідно  до  частини  2  Прикінцевих  положень
Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне
страхування"  ( 1058-15 ) (1058-15)
          в  таких   розмірах:   для   платників,
зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції,  -  також
100 відсотків фактичних  витрат  на  виплату  і  доставку  пенсій,
призначених відповідно до абзацу  першого  частини  2  Прикінцевих
положень Закону № 1058 застрахованим  особам,  які  працювали  або
працюють на роботах із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці  за
списком № 2  виробництв,  робіт,  професій,  посад  і  показників,
затверджених  Кабінетом  Міністрів  України  та  за   результатами
атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення
пенсії за віком на пільгових умовах.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій, за січень-грудень
2005 року фактичні витрати Управління Пенсійного фонду  України  в
Куликівському районі на виплату та доставку  пенсій  на  пільгових
умовах склали 43 199 грн. 17 коп. При цьому витрати на  виплату  і
доставку пенсій ОСОБА_1. становлять 4 058 грн. 31 коп., ОСОБА_2. -
4 073 грн. 44 коп., ОСОБА_3. - 4 223 грн. 09 коп.,  ОСОБА_4.  -  4
198 грн. 35 коп., ОСОБА_5. - 4 252 грн. 84 коп., ОСОБА_6. - 3  835
грн. 55 коп., ОСОБА_7. - 4 359 грн. 25 коп., ОСОБА_8. - 4 117 грн.
48 коп., ОСОБА_9. - 3 879 грн. 39 коп., ОСОБА_10. - 3 100 грн.  51
коп., ОСОБА_11. - 3 100 грн. 96 коп.
     Стаж роботи зазначених осіб у відповідача, який дає право  на
пільгове   пенсійне   забезпечення,    встановлений    судами    і
підтверджений довідками, виданими головою Відкритого  акціонерного
товариства  "Куликівський  райагрохім",  копії   яких   наявні   в
матеріалах справи.
     Вказані кошти підлягають відшкодуванню пропорційно пільговому
стажу  особи  на  підприємстві  відповідача.  Загальна  сума,   що
підлягає відшкодуванню відповідачем позивачеві  становить  23  801
грн. 04 коп.
     За таких обставин колегія суддів вважає, що  суди  попередніх
інстанції дали вірну правову оцінку обставинам справи.
     Доводи  касаційної  скарги  зазначених  висновків   суду   не
спростовують та не дають підстав  вважати,  що  судами  першої  та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення  норм
матеріального чи процесуального права.
     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.
     Згідно ч.3  ст.220-1  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну
скаргу і залишає рішення без  змін,  якщо  відсутні  підстави  для
скасування судового рішення.
     Керуючись    ст.ст.220-1,    223,    224,     231     Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                        У Х В А Л И Л А :
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Куликівський райагрохім" відхилити,  а  постанову  господарського
суду Чернігівської області від  29  травня  2006  року  та  ухвалу
Київського апеляційного господарського суду  від  01  серпня  2006
року залишити без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім із випадків,  у  строки  та  порядку,
визначених ст.ст. 237-239  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді: