ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційними скаргами ОСОБА_1-
представника ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції у м.
Чернівці на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від
25 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької
області від 05 серпня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на
неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Чернівці та
Державної податкової адміністрації України щодо відмови у
застосуванні альтернативної форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів, -
встановила:
В квітні 2004 року ОСОБА_2. звернулася до суду із зазначеною
скаргою, в якій вказувала, що визначений їй податковими органами
ідентифікаційний код платника податків вона не сприймає через
релігійні переконання, але її прохання про застосування до неї
альтернативної форми обліку платника податків ДПI у м. Чернівці
залишила без задоволення. У зв'язку з цим скаржниця просила суд
визнати незаконною відмову податкового органу щодо внесення
відмітки до її паспорту про право здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номеру та зобов'язати суб'єкта оскарження
поставити таку відмітку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25
травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Чернівецької області від 05 серпня 2004 року, скаргу ОСОБА_2. було
задоволено частково та визнано неправомірною бездіяльність ДПI у
м. Чернівці. Зобов'язано податковий орган внести до паспорту
скаржниці відмітку про право здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номеру. Також зобов'язано ДПА України виключити
інформацію про ОСОБА_2. з Державного реєстру фізичних
осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів
В касаційних скаргах ОСОБА_1. та ДПI у м. Чернівці,
посилаючись на порушення норм матеріального права, просили,
зокрема ОСОБА_1. - вказані судові рішення скасувати в частині
відмови у задоволенні скарги та задовольнити скаргу повністю, а
ДПI у м. Чернівці - ухвалити нове рішення, яким у задоволенні
скарги відмовити.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних
підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про єдиний
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через
релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігають раніше встановлені форми
обліку платників податку та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність в них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно
виходили з того, що скаржниця вправі, як платник податків,
обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
Доводи касаційної скарги про те, що скаржниці вже визначений
порядок обліку за ідентифікаційним номером і не має підстав його
міняти, не можуть бути враховані, оскільки чинним законодавством
не передбачено обмежень застосування положень вказаного вище
Закону щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже встановлено.
Посилання податкової інспекції в касаційній скарзі на те, що
законом не встановлено зобов'язаного суб'єкта щодо реалізації
положень даного Закону спростовується положенням ст. 5 вище
названого Закону, згідно якої реєстрація фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними
податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без
районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для
осіб які не мають постійного місця проживання в Україні - за
місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта
оподаткування.
Доводи, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_2., про
необхідність покладення обов'язку на ДПА України щодо скасування
присвоєного їй ідентифікаційного номера на увагу також не
заслуговують, оскільки грунтуються на помилковому розумінні
положень закону.
Таким чином, прийняті по справі рішення відповідають нормам
матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224,
230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Державної податкової інспекції у
м. Чернівці - залишити без задоволення, а рішення Шевченківського
районного суду м. Чернівці від 25 травня 2004 року й ухвалу
апеляційного суду Чернівецької області від 05 серпня 2004 року -
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя О.I. Панченко