ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Полинько Д.М.,
за участю представників Державної податкової адміністрації у
Полтавській області: Безцінної В.Ю., Литвиненка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації
(ДПА) у Полтавській області, Головного управління Державного
казначейства (ГУДК) у Полтавській області, третя особа на стороні
відповідача - Голова ДПА у Полтавській області, про поновлення на
роботі, скасування наказів, стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, яка
переглядається за касаційними скаргами ДПА у Полтавській області,
ГУДК у Полтавській області на постанову апеляційного суду
Полтавської області від 15 січня 2007 року
у с т а н о в и л а :
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДПА у
Полтавській області, третя особа на стороні відповідача - Голова
ДПА у Полтавській області, про поновлення на роботі, скасування
наказів, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного
прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 9 грудня 2004 року призначений на посаду
IНФОРМАЦIЯ_1, а наказом Голови ДПА за НОМЕР_1 звільнений зі служби
в податковій міліції з 28 листопада 2005 року за порушення
дисципліни.
Посилаючись на те, що притягнення його до дисциплінарної
відповідальності неправомірне - просив поновити на попередній
посаді, стягнути грошове утримання за час вимушеного прогулу та
відшкодувати 5 000 грн. заподіяної моральної шкоди.
До участі у справі другим відповідачем суд залучив Головне
управління Державного казначейства у Полтавській області.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 9
жовтня 2006 року в задоволені позову відмовлено.
Апеляційним судом Полтавської області ухвалено нове рішення
від 15 січня 2007 року про часткове задоволення позову.
Постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді старшого
оперуповноваженого відділу організації роботи в районах управління
оперативних заходів по скороченню податкового боргу управління
податкової міліції ДПА у Полтавській області з 27.03.2006 року.
Накази ДПА у Полтавській області НОМЕР_1 та НОМЕР_2скасовано.
З Державного бюджету України шляхом списання у безспірному
порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету на
користь ОСОБА_1 стягнуто 16 331,35 грн. середньомісячного
заробітку за час вимушеного прогулу.
В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди
відмовлено за недоведеністю.
У касаційній скарзі Головне управління Державного
казначейства у Полтавській області, з посиланням на порушення
апеляційним судом норм матеріального та процесуального права,
просить ухвалене щодо казначейства рішення скасувати, а Державна
податкова адміністрації у Полтавській області, посилаючись на
такі ж порушення, просить постанову апеляційного суду скасувати у
повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача,
перевіривши доводи касаційних скарг, заперечень на них, матеріали
справи, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню з
таких підстав.
Судами встановлено, що старший оперуповноважений відділу
організації роботи в районах управління оперативних заходів по
скороченню податкового боргу управління податкової міліції ДПА у
Полтавській області ОСОБА_1 з 28 листопада 2005 року не з"являвся
на службу без поважних причин.
Висновком атестаційної комісії від 19 грудня 2005 року
позивача визнано непридатним до служби у податковій міліції та
рекомендовано звільнити за пунктом 64 підпункту "є" Положення про
проходження служби.
За результатами службової перевірки Головою ДПА у
Полтавській області видано наказ від 27.03. 2006 року №75 про
притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, за змістом
якого відсутність позивача на службі з 28.11.2005 року по
27.03.2006 року визнано прогулом, а з урахуванням попередніх
стягнень до нього застосовано крайній захід - звільнення зі
служби у податковій міліції.
Звільнення оформлено також наказом по особовому складу ДПА у
Полтавській області НОМЕР_1.
Задовольнивши вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі,
апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено
місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення,
оскільки про відсутність позивача на службі з 28.11.2005 року
керівництву ДПА стало відомо у грудні того ж року.
Однак, з таким правовим висновком погодитись не можна.
За змістом статті 24 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
особи начальницького складу
податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому
законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх
справ, а згідно з частиною 1 статті 25 цього Закону посадова чи
службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим
Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за
свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну
відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів
внутрішніх справ або іншу, передбачену законодавством,
відповідальність.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ Української РСР, їх права і
обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР
затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991
р. №114.
За змістом підпункту "є" пункту 64 Положення особи
середнього, старшого і вищого начальницького складу можуть бути
звільнені зі служби в запас за порушення дисципліни.
Дисципліна, як то визначено пунктом 1 чинного на час
виникнення спірних правовідносин Дисциплінарного статуту органів
внутрішніх справ Української РСР затвердженого Указом Президії
Верховної Ради Української РСР 29 липня 1991 року, полягає в
додержанні порядку і правил, установлених законодавством,
присягою, статутами, нормативними актами Міністерства внутрішніх
справ Української РСР, що видаються в межах їх повноважень, і
наказами начальників органів внутрішніх справ.
Пунктом 2 Статуту передбачено, що дисципліна в органах
внутрішніх справ зобов'язує кожну особу рядового і начальницького
складу, серед іншого, додержувати законодавства, виконувати вимоги
присяги, статутів і наказів начальників.
Крайнім заходом дисциплінарного стягнення передбаченим
пунктом 15 Статуту є звільнення, яке може провадитись за
систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку,
несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ
(пункт 27 Статуту).
Строки накладення дисциплінарного стягнення визначені пунктом
28 Статуту, тобто стягнення повинно бути накладено в строк до
одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо
начальнику, а в разі проведення по цьому проступку службової
перевірки чи порушення кримінальної справи - не пізніше одного
місяця з дня закінчення службової перевірки чи провадження по
кримінальній справі, не рахуючи часу хвороби винного або
перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути
накладено у період перебування особи у відпустці чи під час її
хвороби, або якщо з дня вчинення проступку минуло більше року.
Оскільки ОСОБА_1 не виходив на службу з 28.11.2005 року, а
факти прогулу без поважних причин і систематичність порушення
дисципліни належно підтверджені висновками службової перевірки
закінченої 27.03.2006 року, то висновки апеляційного суду про
порушення відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення
суперечать дійсним обставинам справи та не відповідають нормам
матеріального права.
Та обставина, що у грудні 2005 року керівництву ДПА стало
відомо про відсутність позивача на службі з 28.11.2005 року
вирішального значення не має, оскільки і після цього ОСОБА_1 до
виконання посадових обов'язків не приступив.
За наведеного у апеляційного суду не було правових підстав
для задоволення позову, а тому оскаржена постанова, як незаконна
та необгрунтована, підлягає скасуванню із залишенням в силі
рішення суду першої інстанції, ухваленого відповідно до закону і
скасованого помилково.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 226, 230
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів
х в а л и л а :
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у
Полтавській області, Головного управління Державного казначейства
у Полтавській області задовольнити.
Постанову апеляційного суду Полтавської області від 15 січня
2007 року скасувати, а постанову Октябрського районного суду м.
Полтави від 9 жовтня 2006 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та
у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.I.Гурін
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко