ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "10" травня 2007 року м. Київ
   Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого: Маринчак Н.Є.,
     Суддів: Бившева Л.I., Костенко М.I.,  Усенко  Є.А.,  Шипуліна
Т.М.,
     при секретарі: Бойченко Ю.М.
     за участю представника:
     позивача: Чмола I.I.
     розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м.Чернівці
     на  рішення господарського суду Чернівецької області  від  06
грудня   2005   року   та   постанову   Львівського   апеляційного
господарського суду від 15 лютого 2006 року
     у справі № 10/204
     за позовом  Державної податкової інспекції у м.Чернівці
     до Товариства з обмеженою  відповідальністю  "Буковина  спорт
інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком-Пром"
     про визнання договору недійсним, -
                            встановив:
     У вересні 2005 року позивач звернувся до  господарського  суд
Чернівецької області з позовом про визнання недійсним договору про
надання маркетингових послуг №34 від 01.10.2001  року,  укладеного
між ТОВ "Буковина спорт інвест" та ТОВ "Юніком-Пром" та  стягнення
з кожного з учасників договору  на  користь  держави  по  14000,00
грн.. Позов обгрунтовано  тим,  що  вказаний  договір  укладено  з
метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
     Рішенням господарського  суду  Чернівецької  області  від  06
грудня  2005  року,  залишеним  без  змін   по   суті   постановою
Львівського апеляційного господарського суду від  15  лютого  2006
року, позов  задоволено  частково:  визнано  недійсним  з  моменту
укладення оспорюваний договір та стягнуто з ТОВ  "Юніком-Пром"  на
користь державного бюджету 85,00 грн. державного  мита  та  118,00
грн.  витрат  на   інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу.
     В касаційній скарзі позивач просить  скасувати  рішення  суду
першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення  з  кожного  з
відповідачів в дохід держави по 14000,00 грн. за недійсною угодою,
посилаючись на те, що допущені судами порушення норм матеріального
права призвели  до  неправильного  вирішення  справи,  та  ставить
питання про прийняття нового рішення, яким  повністю  задовольнити
позовні вимоги.
     Заслухавши доповідь судді, пояснення  представника  позивача,
перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи  наведені  у
скарзі,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     Судами   першої   та   апеляційної   інстанцій   встановлено,
податковим  органом  була  проведена   позапланова   документальна
перевірка ТОВ "Буковина спорт інвест" на предмет взаємовідносин  з
ТОВ "Юніком-Пром" за 2001 рік.
     Згідно акту перевірки №3872/346/23-1/31289868 від  28.07.2004
року, позивачем визначено, що ТОВ "Буковина спорт інвест" зменшено
податок на прибуток за IV квартал 2001 року в сумі 3500,00 грн. та
податок на додану вартість за жовтень 2001  року  в  сумі  2333,00
грн. за господарською операцією про надання  маркетингових  послуг
на суму 14000,00 грн. згідно договору №34 від 01.10.2001 року.
     На підставі вказаного акту перевірки було прийнято  податкове
повідомлення-рішення  №0009562320/0  від   30.07.2004   року   про
визначення ТОВ "Буковина спорт інвест" податкового зобов'язання  в
розмірі 3499,50 грн..
     Як вбачається з матеріалів справи, між  ТОВ  "Буковина  спорт
інвест"  та  ТОВ  "Юніком-Пром"  було  укладено  договір  №34  від
01.10.2001 року про надання маркетингових  послуг  по  дослідженню
ринку деревини та матеріалів деревообробки на суму 14000,00 грн..
     Актом  виконаних  робіт  від  22.10.2001   року,   податковою
накладною від 22.10.2001 року та  платіжним  дорученням  №154  від
22.10.2001 року  засвідчено  факт  виконання  сторонами  вказаного
договору.
     Щодо посилання позивача на рішення  Голосіївського  районного
суду м.Києва по справі №2-2194/3 від 13.05.2003 року про  визнання
недійсними установчих документів ТОВ "Юніком-Пром"  з  моменту  їх
державної реєстрації та свідоцтва  №37017517  про  реєстрацію  ТОВ
"Юніком-Пром" платником ПДВ з  дати  видачі  цього  свідоцтва,  то
судова колегія зазначає, що визнання недійсним свідоцтва  платника
ПДВ не тягне за собою скасування податкових накладних, виданих  до
його скасування з оглядну на таке.
     Відповідно до п.9.8 Закону України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         - реєстрація платника  податку  на  додану
вартість діє до дати її анулювання.
     На момент здійснення  господарських  відносин  між  сторонами
оскаржуваного договору надання маркетингових послуг,  а  також  на
час складання податкової накладної б/н  від  22.10.2001  року,  що
включена ТОВ "Буковина спорт  інвест"  до  податкового  кредиту  у
податковій декларації з ПДВ, ТОВ "Юніком-Пром" було  зареєстровано
як суб'єкт підприємницької діяльності та платник ПДВ.
     Крім того, слід зазначити, що дату виникнення права  платнику
податку на податковий кредит регулюють лише положення  п.п.  7.5.1
п.7.5  ст.7  Закону  України  "Про  податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  яким  визначено,  що  датою  виникнення   платника
податку на податковий кредит  вважається  дата  здійснення  першої
події: або дата списання коштів з  банківського  рахунку  платника
податку  в  оплату   товарів   (робіт,   послуг),   дата   виписки
відповідного рахунку (товарного  чека)  -  в  разі  розрахунків  з
використанням кредитних дебетових карток  або  комерційних  чеків;
або  дата  отримання  податкової  накладної,  що  засвідчує   факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
     Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум  ПДВ
для податкового кредиту.
     На момент складання  вищезазначеної  податкової  накладної  і
подання ТОВ "Буковина спорт  інвест"  до  органів  ДПI  податкової
звітності  з  урахуванням  суми,  що  вказана  у  цій   податковій
накладній, жодних набувших чинності судових рішень встановлення її
недійсності не було.
     Відповідно до частини першої статті 18  Закону  України  "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
         , якщо відомості, які підлягають  внесенню  до  Єдиного
державного реєстру, були  внесені  до  нього,  то  такі  відомості
вважаються достовірними  і  можуть  бути  використані  в  спорі  з
третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
     У відповідності до вимог статті 49  Цивільного  кодексу  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         , який втратив чинність з 01.01.2004 року але діяв  на
час укладання та виконання спірної угоди, то, якщо угода  укладена
з метою, суперечною інтересам  держави  і  суспільства  -  вона  є
недійсною.
     При наявності умислу на укладення такої угоди у обох сторін -
в  разі  виконання  угоди  обома  сторонами  -  в  доход   держави
стягується все одержане ними за угодою, а в разі  виконання  угоди
однією стороною з другої сторони стягується в  доход  держави  все
одержане нею і все належне з неї першій стороні  на  відшкодування
одержаного. При наявності ж умислу лише  у  однієї  з  сторін  все
одержане нею за угодою повинно бути повернуто  другій  стороні,  а
одержане останньою або  належне  їй  на  відшкодування  виконаного
стягується в доход держави.
     Санкції, встановлені у  статті  49  Цивільного  кодексу  УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         , не  можуть  застосовуватися  за  сам  факт  несплати
податків (зборів, інших обов'язкових платежів)  однією  зі  сторін
договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а
не вчинення  правочину.  Для  застосування  санкцій,  цією  нормою
Закону необхідним є наявність умислу на укладення угоди  з  метою,
яка  завідомо  суперечить   інтересам   держави   і   суспільства,
наприклад,  вчинення  удаваного  правочину  з   метою   приховання
ухилення від сплати податків.
     Таким чином, рішення Голосіївського районного суду м.Києва по
справі №2-2194/3  від  13.05.2003  року  про  визнання  недійсними
установчих документів ТОВ "Юніком-Пром" та свідоцтва платника  ПДВ
не  тягне  за  собою  наступне  визнання  недійсними   правочинів,
укладених цим господарським товариством до набуття чинності  цього
рішення суду.
     Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
     Відповідно до ст.229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд  касаційної
інстанції має право  скасувати  судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної інстанцій та ухвалити  нове  рішення,  якщо  обставини
справи  встановлені  повно  і  правильно,  але  судами  першої  та
апеляційної   інстанцій   порушено    норми    матеріального    чи
процесуального  права,  що  призвело  до   ухвалення   незаконного
рішення.
     Керуючись  статтями  220,  221,   223,   229,   232   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         ,
                           постановив:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
м.Чернівці - задовольнити частково.
     Рішення  господарського  суду  Чернівецької  області  від  06
грудня   2005   року   та   постанову   Львівського   апеляційного
господарського суду від 15 лютого 2006 року - скасувати.
     В  задоволенні  позову  Державної  податкової   інспекції   у
м.Чернівці - відмовити.
     Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
     За  винятковими  обставинами  вона  може  бути  оскаржена  до
Верховного Суду України протягом одного  місяця  з  дня  відкриття
таких обставин.
     Судді (підписи)
                       З оригіналом згідно:
     Суддя
     Вищого адміністративного суду
     України Н.Є.Маринчак