ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     10 травня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I.-  головуючий,
     Амєліна С.Є.  -  суддя-доповідач,
     Гуріна М.I.,
     Ліпського Д.В.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Дашківській О.Є.
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Тернопільського
міськрайонного суду від 11  січня  2005  року  та  ухвалу  судової
палати  у  цивільних  справах  Апеляційного  суду   Тернопільської
області від 29 березня 2005 року в справі за  позовом  ОСОБА_1  до
Кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії  адвокатури  Тернопільської
області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії,
                      в с т а н о в и л а :
     У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом.
     Зазначав, що рішенням  Кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії
адвокатури  Тернопільської  області  від  10  вересня  2004   року
відмовлено в допуску до складання кваліфікаційних іспитів на право
заняття адвокатської діяльністю з посиланням на відсутність  стажу
роботи.
     Рішенням Тернопільського міськрайонного  суду  від  11  січня
2005 року, залишеним без змін ухвалою судової палати  у  цивільних
справах Апеляційного суду Тернопільської області  від  29  березня
2005 року, в задоволенні позову відмовлено.
     В касаційній скарзі позивач, посилаючись  на  порушення  норм
матеріального та процесуального права,  просить  скасувати  судові
рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
     Учасники справи в судове засідання не з'явились, про  розгляд
справи повідомлені.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить  до
висновку про те, що касаційна скарга  не  підлягає  задоволенню  з
таких підстав.
     Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1  працював
на посаді юрисконсульта:
     - з  08  травня  1997  року  по  01  листопада  1999  року  в
Адвокатському об'єднанні "Тернопільська адвокатська контора №1" на
постійній роботі;
     - з  02  листопада  1999  року  по  15  травня  2000  року  в
Адвокатському об'єднанні "Тернопільська адвокатська контора №1" за
сумісництвом;
     - з  15  травня  2000  року    у   Товаристві   з   обмеженою
відповідальністю "Правник" за сумісництвом.
     У  листопаді  2003  року  отримав  повну   вищу   освіту   за
спеціальністю  "Правознавство"  та  здобув  кваліфікацію   юриста,
отримав диплом спеціаліста.
     Рішенням  Кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії   адвокатури
Тернопільської області від 10 вересня 2004 року ОСОБА_1 відмовлено
в допуску до складання кваліфікаційних іспитів  на  право  заняття
адвокатської діяльністю через відсутність юридичного  стажу,  який
набувається після набуття вищої юридичної  освіти  із  присвоєнням
кваліфікації не нижче бакалавра.
     Вирішуючи спір  суд  першої  інстанції,  з  висновками  якого
погодився  апеляційний  суд,  правильно  виходили   з   того,   що
відповідач   правомірно   відмовив   в   допуску   до    складання
кваліфікаційних іспитів на право заняття адвокатською  діяльністю,
оскільки позивач не мав стажу роботи за спеціальністю юриста.
     Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України  "Про  адвокатуру"
( 2887-12 ) (2887-12)
        , в редакції, що була чинною на час виникнення  спірних
правовідносин, адвокатом може бути громадянин  України,  який  має
вищу юридичну освіту, стаж  роботи  за  спеціальністю  юриста  або
помічника адвоката  не  менше  двох  років,  склав  кваліфікаційні
іспити,  одержав  свідоцтво  про  право  на  заняття  адвокатською
діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
     Зі змісту приведеної норми права вбачається, що  стаж  роботи
за спеціальністю юриста ставиться в залежність від наявності вищої
юридичної освіти.
     За таких обставин доводи касаційної  скарги  щодо  помилкових
висновків судів відносно обчислення стажу роботи за  спеціальністю
юриста  для  складання    кваліфікаційного   іспиту   адвоката   є
неприйнятними.
     Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального  та
матеріального   права,   передбачених    статтею    229    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підстав  для  їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Тернопільського міськрайонного суду від  11  січня  2005  року  та
ухвалу  судової  палати  у  цивільних  справах  Апеляційного  суду
Тернопільської області від 29 березня 2005 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
 
     Судді:
     М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін  М.I.  Гурін   Д.В.  Ліпський   В.В.
Юрченко