УХВАЛА
Iменем України
"08" травня 2007 р. Справа № 20-5/289-12/106-8/377
к/с № К-10594/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайко А.I.
Маринчак Н.Е.
Рибченко А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судових засідань: Каліушко Ф.А.
розглянувши касаційну скаргу Будівельного кооперативу
"Коопбуд"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 16.06.2005 року
у справі № 20-5/289-12/106-8-377
за позовом Будівельного кооперативу "Коопбуд"
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.
Севастополя
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Будівельний кооператив "Коопбуд" (далі - позивач, БК
"Коопбуд") в вересні 2003 року звернувся до Господарського суду м.
Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 381/23-4 від 18.03.2003 року яким визначено
податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 9950
грн. та штрафні санкції в сумі 2487,5 грн., а всього на загальну
12437,5 грн.
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 08.02.2005
року позов задоволено, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення ДПI у Ленінському районі м. Севастополя №
381/23-4 від 18.03.2003 про визначення БК "Коопбуд" суми
податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 12437,50 грн., в тому
числі основного платежу в сумі 9950 грн. та штрафних (фінансових)
санкцій в сумі 2487,50 грн.
Господарський суд м. Севастополя мотивував своє рішення тим,
що позивачем виконані угоди з особою, яка як платник податку
відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР та яка згідно п.п. 7.2.4 п.
7.2 ст. 7 вказаного Закону має право на складання податкових
накладних. Отже позивач правомірно зформував податковий кредит на
підставі виданих приватним підприємством "УкрАзовДон" податкових
накладних. Визнання в судовому порядку установчих документів
контрагента недійсними не може вплинути на формування податкового
кредиту позивача оскільки угода виконана повністю, до винесення
рішення суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005 року рішення господарського суду м. Севастополя від
08.02.2005 року скасовано, в позові відмовлено.
Севастопольський апеляційний господарський суд мотивував свою
постанову тим, що у господарських операціях з позивачем від імені
приватного підприємства "УкрАзовДон" на стороні приватного
підприємства діяла особа, яка не мала законних повноважень на
здійснення таких операцій та підписання податкової звітності. Як
наслідок включена позивачем до податкового кредиту суму податку на
додану вартість 9950 грн. не відповідає фактичним податковим
зобов'язанням платника податку-продавця.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанцій,
Будівельний кооператив "Коопбуд" подав касаційну скаргу в якій
просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 16.06.2005 року посилаючись на порушення
судами норм матеріального права, а саме: п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2,
п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на доданих вартість".
В запереченнях на касаційну скаргу, Державної податкової
інспекції в Ленінському районі м. Севастополя БК "Коопбуд" просить
касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2005
року - без змін, вказуючи, що постанова суду апеляційної інстанції
прийнята у відповідності до діючого законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною
податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя
проведена комплексна документальна перевірка БК "Коопбуд" по
дотриманню вимог податкового законодавства за період з 1 серпня по
1 грудня 2001 року.
На підставі акту перевірки № 23-4/37/23441250 від 19.02.2003
року ДПI у Ленінському районі міста Севастополя було прийнято
податкове повідомлення-рішення № 381/23-4 від 18.03.2003 року,
яким позивачу було визначене податкове зобов'язання по ПДВ в сумі
12437,50 грн., у тому числі 9950,00 грн. - основний платіж і
2487,00 грн. штрафні санкції.
На думку ДПI позивач, занизив суми ПДВ, з тих підстав, що в
порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4. Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, суми ПДВ по податковим накладним виданих
ПП "УкрАзовДон", включив до складу податкового кредиту
неправомірно, оскільки по вищевказаному підприємству установчі
документи рішенням місцевого суду Ленінського району міста
Донецька визнані недійсними.
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду
апеляційної інстанцій, оскільки при здійсненні відповідного
нарахування, податковим органом невірно застосовано норми права.
В період з 1 серпня по 1 грудня 2001 року, на підставі
договору № 2 від 1 серпня 2001 року і договору № 16 від 30.10.2001
року на виділення будівельних машин та механізмів, укладених
позивачем з ПП "УкрАзовДон", останнє виконало роботи на загальну
суму 59700,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 9950,00 грн.
Сплата вартості виконаних робіт позивачем проведена в повному
обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями.
Видані ПП "УкрАзовДон" податкові накладні відображені БК
"Коопбуд" в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг).
Сума ПДВ в розмірі 9950,00 грн. на підставі вказаних
податкових накладних включена БК "Коопбуд" в склад податкового
кредиту відповідних податкових періодів.
Рішенням місцевого суду Ленінського району міста Донецька від
22.07.2002 року визнано недійсним установчі документи ПП
"УкрАзовДон" з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ визнано
недійсним з моменту видачі.
Відповідно до п.п.7.4.5 Закону України № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в склад податкового кредиту не дозволяється включати
будь-які витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджено податковими
накладними, а в випадку, якщо на момент перевірки платника податку
органами податкової служби попередньо включені до складу
податкового кредиту суми ПДВ залишаться непідтвердженими
податковими накладними, платник податку несе відповідальність в
вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
податковими накладними.
Згідно п.п. 7.2.4. Закону України № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на складання податкової накладної надано виключно особам,
зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.9, з
включенням в Реєстр платників ПДВ, присвоєнням індивідуального
номеру платника ПДВ і отримання свідоцтва платника ПДВ.
Всі дії відносно ПП "УкрАзовДон" були виконані і 17 серпня
2001 року підприємство придбало право видавати податкові накладні,
що підтверджується відповідним свідоцтвом.
Відповідно до п. 9.6. Закону України № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і п.25.2. "Положення про реєстр платників податку на
додану вартість" (затвердженого наказом ДПА України № 79 від
01.03.2000 року з подальшими змінами та доповненнями), свідоцтво
про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Як встановлено судами, свідоцтво платника ПДВ ПП "УкрАзовДон"
було анульовано актом від 30 серпня 2002 року, таким чином в
період з 17.08.2001 року по 30.08.2002 року ПП "УкрАзовДон" було
вправі видавати податкові накладні.
Факти укладання БК "Коопбуд" та ПП "УкрАзовДон" угод на
виділення будівельних машин і механізмів, реальне виконання цих
угод замовником і підрядчиком підтверджується доказами: змістами
угод, актами здачі - прийомки виконаних робіт,
рахунками-фактурами, платіжними дорученнями про перечислення
замовником підрядчику по безготівковому розрахунку грошових
коштів, а також довідкою СФ ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк",
згідно якої БК "Коопбуд" перерахувало на рахунок ПП
"УкрАзовДон" платіжними дорученнями - № 26 від 6 лютого 2002 року
8650,00 грн., № 48 від 13 березня 2002 року на суму 24750,00 грн.,
№ 43 від 5 березня 2002 року на суму 26300,00 грн., в тому числі
ПДВ.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого
висновку про скасування податкового повідомлення - рішення ДПI у
Ленінському районі м. Севастополя № 381/23-4 від 18.03.2003
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Севастопольського
апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року підлягає
скасуванню, а рішення Господарського суду м. Севастополя від
08.02.2005 року по справі № 20-5/289-12/106-8/377 - залишенню в
силі.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Будівельного кооперативу "Коопбуд"
задовольнити, постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 16.06.2005 року по справі №
20-5/289-12/106-8/377 скасувати, та залишити без змін рішення
Господарського суду м. Севастополя.
Справу № 20-5/289-12/106-8/377 повернути до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Маринчак Н.Е.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.