У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,
Шипуліної Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
за участю:
представника відповідача - Кулініча А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської
області (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті
Рівне)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30 березня 2005 року
у справі № 2/350
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Консалтингова компанія "Квінта"
до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції
Рівненської області (правонаступник - Державна податкова інспекція
у місті Рівне)
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2004 року ТОВ "Консалтингова компанія "Квінта"
звернулось до суду з позовом до Рівненської ОДПI Рівненської
області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
№ 0001482341/0/23-124 від 12 листопада 2004 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що суми, на які відповідачем
нарахований єдиний податок, є сумами позик, які були повернуті
підприємству відповідно до договору безвідсоткової позики від 20
липня 2001 року, та суми позик, які були надані підприємству
згідно з договором від 18 червня 2002 року та договором від 13
серпня 2002 року, які не є виручкою в розумінні Указу Президента
Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
від 03 липня 1998 року № 727/98 і не можуть бути об'єктом
оподаткування єдиним податком, що свідчить про неправомірність
донарахування єдиного податку та застосування штрафних
(фінансових) санкцій.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27
грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року, позов
задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення
Рівненської ОДПI Рівненської області № 0001482341/0/23-124 від 12
листопада 2004 року з моменту прийняття.
В касаційній скарзі Рівненська ОДПI Рівненської області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права, просить скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року та
прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог.
В судовому засіданні представник ДПI у м. Рівне заявив
клопотання про здійснення заміни Рівненської ОДПI Рівненської
області (відповідача) на її правонаступника Державну податкову
інспекцію у м. Рівне, надавши копію наказу Державної податкової
адміністрації України "Щодо реорганізації органів державної
податкової служби у Рівненській області" № 598 від 24 грудня 2005
року, копію наказу Державної податкової адміністрації в
Рівненській області "Про реорганізацію державних податкових
інспекцій області" № 10 від 23 січня 2006 року та копію свідоцтва
про державну реєстрацію юридичної особи Державної податкової
інспекції у м. Рівне від 11 квітня 2006 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів відповідно до ст. 55
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
допускає
заміну Рівненської ОДПI Рівненської області (відповідача) на її
правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Рівне.
В судовому засіданні представник ДПI у м. Рівне підтримав
касаційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що
відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рівненська ОДПI Рівненської області провела планову
комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового
законодавства ТОВ "Консалтингова компанія "Квінта" за період з 01
липня 2001 року по 01 липня 2004 року, за результатами якої
складено акт № /257/30191764/23-100 від 09 лист опада 2004 року.
В акті перевірки встановлено, зокрема, порушення абзацу 4 п.
1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня
1998 року № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
, що виявилось в тому, що
підприємство не включило до виручки суму фінансової допомоги,
отриманої від ТОВ фірми Рівненській РКЦ, в 3 кварталі 2001 року в
сумі 5 000, 00 грн., в 1 кварталі 2002 року в сумі 8 000, 00 грн.,
в 2 кварталі 2002 року в сумі 3 000, 00 грн. та в 3 кварталі 2002
року в сумі 4 000, 00 грн., внаслідок чого занижено єдиний податок
за період, що перевірявся, на суму 2 000, 00 грн., в тому числі 3
кварталі 2001 року в сумі 500, 00 грн., в 2 кварталі 2002 року в
сумі 300, 00 грн. та в 3 кварталі 2002 року в сумі 400, 00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Рівненська ОДПI
Рівненської області прийняла податкове повідомлення - рішення №
0001482341/0/23-124 від 12 листопада 2004 року, яким визначено
суму податкового зобов'язання за платежем: єдиний податок в сумі 3
000, 00 грн., у тому числі основний платіж 2 000, 00 грн. та 1
000, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Рішення суддів мотивовані тим, що суми позики, як повернутої
так і отриманої, є поворотною фінансовою допомогою, яка не є
виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно
з положеннями Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
, а
тому донарахування єдиного податку і застосування штрафних
(фінансових) санкцій є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з рішеннями попередніх інстанцій
з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов
на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно
обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати
податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
;
- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі
включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, при сплаті єдиного податку за ставками 6 чи 10
відсотків сума єдиного податку обчислюється із суми виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування
акцизного збору.
Відповідно до ст. 4 вищезгаданого Указу за результатами
господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал)
суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу
державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за
звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного
податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку
за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану
вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за
звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана
вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
Пунктом 5 Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку
суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого
2003 року № 98, передбачено, що у рядку 4 "Усього виручка від
реалізації" відображається загальна сума коштів, отримана на
розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого
підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації
основних фондів.
Згідно Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта
малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 року
№ 477, у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних
доходів" відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
(поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від
продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи
основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й
реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні
доходи та виручка від іншої реалізації.
При цьому відповідно до положень вищезазначеного Порядку до
позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації
відносяться суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших
операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів,
малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна
плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної
фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув
строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були
оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
).
Таким чином, до позареалізаційних доходів та виручки від
іншої реалізації відносяться кошти, отримані у вигляді
безповоротної фінансової допомоги, і не відносяться суми отриманої
поворотної фінансової допомоги, в тому числі суми отриманих
грошових позик без нарахування відсотків та іншої винагороди.
Встановивши, що суми грошових позик, отриманих позивачем від
ТОВ фірми Рівненський РКЦ згідно з договору від 15 березня 2002
року, договору від 18 червня 2002 року та договору від 13 серпня
2002 року, які передбачали повернення цих позик без нарахування
відсотків та іншої винагороди і були виконані сторонами, є
поворотною фінансовою допомогою, суди дійшли вірного висновку про
безпідставність включення цих сум поворотної фінансової допомоги
до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і
оподаткування їх єдиним податком.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Рівненської ОДПI
Рівненської області (правонаступник - ДПI у м. Рівне) підлягає
залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 30 березня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231,
ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Допустити заміну Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції Рівненської області (відповідача) на її правонаступника
Державну податкову інспекцію у місті Рівне.
Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції Рівненської області, правонаступником якої є Державна
податкова інспекція у місті Рівне, залишити без задоволення, а
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30
березня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) Г.К. Голубєва
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) М.О. Федоров
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева