ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     26  квітня  2006  року  у  м.  Києві  колегія  суддів  Вищого 
адміністративного суду України в складі:
     головуючого-судді: Цуркана М.I.,
     суддів:  Амєліна С.Є., Кобилянського  М.Г.,  Ліпського  Д.В.,
Юрченка В.В.,
     при секретарі : Проценко О.О.,
     розглянувши  у  відкритому   судовому  засіданні  в   порядку
письмового  касаційного  провадження  адміністративну  справу   за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні  дії  Чернігівського  міжрайонного
реєстраційно-екзаменаційного   відділення   управління   державної
автомобільної інспекції управління Міністерства  внутрішніх  справ
України в Чернігівській області за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1на
рішення апеляційного суду Чернігівської області  від  3  листопада
2004 року,
                       в с т а н о в и л а:
     ОСОБА_1.  звернувся   з   касаційною   скаргою   на   рішення
апеляційного суду Чернігівської області від 3 листопада 2004  року
у справі  за  його  позовом  на  неправомірні  дії  Чернігівського
міжрайонного  реєстраційно-екзаменаційного  відділення  управління
державної   автомобільної   інспекції   управління    Міністерства
внутрішніх справ України в Чернігівській області.
     Зазначає,  що  IНФОРМАЦIЯ_1  він  звернувся    до   суду   із
зазначеною скаргою, у якій просив визнати   неправомірною  відмову
Чернігівського      міжрайонного      реєстраційно-екзаменаційного
відділення  управління  Державної  автомобільної  інспекції   УМВС
України у Чернігівській  області  поставити  на  облік  та  видати
постійне  реєстраційне  свідоцтво  на  належний  йому   автомобіль
Мазда-323С, 1994  року  випуску,  двигун  НОМЕР_1,  кузов  НОМЕР_2
посилаючись, що йому в цьому було відмовлено без пояснення причин.
     Рішенням Деснянського районного  суду  м.  Чернігова  від  22
березня 2004 року скаргу задоволено і на підставі  ст.  48  Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
         визнано відмову МРЕВ УДАI  УМВС
України у Чернігівській  області  поставити  на  облік  та  видати
постійне   реєстраційне   свідоцтво    на    транспортний    засіб
неправомірною  та   зобов"язано   МРЕВ   УДАI   УМВС   України   у
Чернігівській   області   видати   ОСОБА_1постійне    реєстраційне 
посвідчення на автомобіль Мазда-323С, 1994  року  випуску,  двигун
НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить йому на праві  власності  за
договором купівлі-продажу.
     Рішенням  апеляційного  суду   Чернігівської  області  від  3
листопада  2004  року  апеляційну  скаргу   управління   Державної
автомобільної інспекції УМВС України у Чернігівській області  було
задоволено. Рішення Деснянського районного суду м.  Чернігова  від
22  березня  2004  року  скасовано.  Скаргу  ОСОБА_1залишено   без
задоволення.
     Вказуючи  на  допущені,  на  його  думку,  судом  апеляційної
інстанції  неповне  з'ясування  обставин,  які  мають  значення  у
справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства,  що
призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1. просить
скасувати постановлене  судом  апеляційної  інстанції  рішення  та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
     Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до п. 6  ст.  4  Закону  України  "Про  власність"
( 697-12 ) (697-12)
         у випадках  і  в  порядку,  встановлених  законодавчими
актами  України,  діяльність  власника  може  бути   обмежено   чи
припинено або власника може бути  зобов'язано  допустити  обмежене
користування його майном іншими особами.
     Статтею34  Закону  України  "Про  дорожній  рух"  ( 3353-12 ) (3353-12)
        
визначено, що державна реєстрація  й  облік  транспортних  засобів
здійснюється органами  Державтоінспекції  Міністерства  внутрішніх
справ України, а порядок такої реєстрації встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
     Порядок  державної  реєстрації,   перереєстрації   й   обліку
транспортних засобів і видачі реєстраційних документів і  номерних
знаків  установлений  Правилами  державної  реєстрації  й   обліку
автомобілів, автобусів, а також самохідних машин,  сконструйованих
на шасі автомобілів,  мотоциклів  всіх  типів,  марок  і  моделей,
причепів, напівпричепів і  мотоколясок,  затвердженими  постановою
Кабінету Міністрів України N 1388 від 7 вересня 1998 ( 1388-98-п ) (1388-98-п)
        
(далі  -  Правила),  і  Iнструкцією   про   проведення   державної
реєстрації,  перереєстрації   й   обліку   транспортних   засобів,
оформлення й видачі реєстраційних документів, номерних  знаків  на
них і здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів
Державтоінспекції МВС України, затвердженої  наказом  Міністерства
внутрішніх справ  України  N  335  від  10  квітня  2002  (далі  -
Iнструкція).
     У відповідності з пунктом 8  Правил державної  реєстрації  та
обліку  автомобілів  та  ін.  транспортних   засобів,   реєстрація
транспортних засобів  здійснюється  на  підставі  заяви  власника,
поданої  особисто,  і  документів,  що  посвідчують  його   особу,
правомірність  придбання   транспортного   засобу,   оцінку   його
вартості. Для реєстрації транспортних  засобів,  що  перебували  в
експлуатації і зареєстровані  в  підрозділах  ДАI,  крім  названих
документів,  додається  свідоцтво  про  реєстрацію   транспортного
засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАI  про  зняття
транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею  такий
транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі  ДАI.
Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів,  не
зареєстрованих  у  підрозділах  ДАI,  не  проводиться.  Реєстрація
транспортних засобів скасовується в разі  встановлення  факту,  що
документи,   які   посвідчують   особу   власника,   підтверджують
правомірність  придбання  транспортного  засобу   або   право   на
користування та розпорядження ним, є фіктивними чи підробленими.
     Постановляючи рішення і зобов'язуючи МРЕВ УДАI УМВС України у
Чернігівській  області  видати   ОСОБА_1   постійне   реєстраційне 
посвідчення на автомобіль Мазда-323С, 1994  року  випуску,  двигун
НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить йому на праві  власності  за
договором купівлі-продажу, суд першої інстанції,  як  обгрунтовано
зазначив апеляційний суд,  не  врахував,  що  результатами  пошуку
автомототранспорту,  проведеного  МРЕВ   ВДАі   УМВС   України   у
Чернігівській області, встановлено, що  свідоцтво  про  реєстрацію
автомобіля  МАЗДА-323С   серія   НОМЕР_3,   надане   ОСОБА_1   для
реєстрації, на зазначений автомобіль не видавалось, а було  видано
на інші автомобілі іншим власникам.
     За д/н НОМЕР_4, зазначеним в наданому ОСОБА_1  свідоцтві  про
реєстрацію автомобіля  МАЗДА-323С  серія  НОМЕР_3,  зареєстрований
автомобіль Мерседес Бенц НОМЕР_5
     Автомобіль МАЗДА-323С з обліку в підрозділах  ДАI не знімався
для його відчуження на території України.
     Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно  та
обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача за  їх
безпідставністю,   оскільки    відмова   Державної   автомобільної
інспекції  управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в
Херсонській області щодо реєстрації спірного транспортного  засобу
є правомірною та грунтується на вимогах закону.
     Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Згідно  з  ч.3  ст.210  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підставами
касаційного оскарження є порушення судами  норм  матеріального  чи
процесуального права.
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанції    не   допустили   порушень   норм   матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів
порушення норм процесуального права, якщо  це  не  призвело  і  не
могло призвести до неправильного вирішення справи.
     Встановлено,  і  це  вбачається  з  матеріалів   справи,   що
оскаржуване  судове  рішення  постановлене  з   дотриманням   норм
матеріального та процесуального права, доводами касаційної  скарги
висновки,  викладені  в  судовому  рішенні,   не   спростовуються,
підстави для його скасування відсутні.
     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
     Керуючись ст. ст.210, 220, 222, 223, 224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
апеляційного суду Чернігівської області від 3 листопада 2004  року
без змін.
     Ухвала остаточна і оскарженню  не  підлягає,  крім  випадків,
встановлених статтею  237  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий:  Цуркан М.I.
     Судді:  Амєлін С.Є.
     Кобилянський М.Г.
     Ліпський Д.В.
     Юрченко В.В.
     З оригіналом звірено:
     Суддя:  Юрченко В.В.