ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     25 квітня 2007 року м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого Співака В.I.
     суддів Білуги С. В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А. Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Мудрицькій Ю. В.,
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному  районі  м.
Сімферополя на рішення Залізничного районного суду м.  Сімферополя
від 03 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду  Автономної
Республіки Крим від 03  лютого  2004  року  у  справі  за  позовом
ОСОБА_1 до управління  Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному
районі м. Сімферополя про перерахунок пенсії, -
                     в с т а н о в и л а:
     У лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом  до
управління Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному  районі  м.
Сімферополя про перерахунок пенсії. Посилався на те, що  з  квітня
2002 року відповідач незаконно, в порушення  норм  Закону  України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
         зменшив розмір призначеної
йому пенсії з 495 грн. 05 коп. до 434 грн. 58 коп. Просив  визнати
дії відповідача незаконними та  зобов'язати  відповідача  провести
перерахунок  призначеної   йому   пенсії   відповідно   до   вимог
законодавства і стягнути на  його  користь  невиплачену  пенсію  в
розмірі 1115 грн. 23 коп.
     Рішенням Залізничного районного суду м.  Сімферополя  від  03
листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного  суду
Автономної  Республіки  Крим  від  03  лютого  2004  року,   позов
задоволено.
     У касаційній скарзі управління  Пенсійного  фонду  України  в
Залізничному районі м.  Сімферополя  просить  скасувати  зазначені
рішення  судів,  посилаючись  на  неправильне  застосування   норм
матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в
задоволенні позову.
     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо   правильного
застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Задовольняючи вимоги позивача, суди  виходили  з  доведеності
факту незаконного зменшення розміру його пенсії. Однак,  з  такими
висновками погодитись не можна виходячи з наступного.
     Законом України "Про внесення змін до деяких законів України"
( 1222-14 ) (1222-14)
         від 17.11.99 року частину 3 статті 53  Закону  України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
          було  викладено  у  такій
редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам  льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації  (пілотам,  штурманам,
бортінженерам,     бортрадистам,      льотчикам-наглядачам)      і
бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах,  пенсії
обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право
на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65,  66,
69),  одержуваного  перед  її  припиненням,  і   призначаються   в
розмірах, передбачених частинами 1-3,  статті  19  та  статтею  21
цього Закону для пенсій за віком, і  не  можуть  перевищувати  85%
заробітку  для  працівників  льотно-випробного   складу   та   75%
заробітку для осіб льотних  екіпажів  повітряних  суден  цивільної
авіації   (пілотів,   штурманів,   бортінженерів,    бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які  виконують  спеціальні
роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5  величини  середньої
заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України,
за календарний рік,  що  передує  місяцю,  з  якого  призначається
пенсія".
     Відповідно до  підпункту  "в"  пункту  7  постанови  Кабінету
Міністрів України № 418 від 21.07.92  ( 418-92-п ) (418-92-п)
          року  під  час
підвищення   пенсій   відповідно   до   рішень    Уряду    України
середньомісячний     заробіток,     з     якого      призначається
(перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б"  цього
пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої  заробітної
плати працівників народного господарства  за  місяць,  що  передує
місяцю, з якого  перераховуються  пенсії,  порівняно  з  середньою
заробітною  платою   працівників   народного   господарства,   яка
враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
     За   таких   обставин   положення    зазначеного    підпункту
застосовуються лише у разі, коли  рішення  про  підвищення  пенсії
приймає Уряд України.
     28.03.2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №
374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
         "Про підвищення  розмірів  пенсії,  призначених
відповідно до статті 54 Закону України "Про  статус  і  соціальний
захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        , а також пенсій, призначених відповідно  до
інших законів України, які  раніше  не  підвищувалися".  Дія  цієї
постанови   поширюється   на   пенсії,   призначені    працівникам
льотно-випробного складу суден  цивільної  авіації  відповідно  до
частини 3 статті 54 Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , і передбачає  збільшення  пенсій  з  01.04.2002  року
непрацюючим пенсіонерам на 12%.
     Iнших рішень Уряду України, після  внесення  17.11.1999  року
змін до статті  53  Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
        , про підвищення розміру  пенсії  працівникам  льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
     Отже, виправлення  у  2002  році  органами  Пенсійного  фонду
України помилки щодо невірного застосування коефіцієнту збільшення
середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у
відповідність із вимогами чинного законодавства не може  вважатись
зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1.
     Обставини справи встановлені судами повно  і  правильно,  але
судами невірно  застосовано  норми  матеріального  права,  а  тому
судові рішення судів першої та  апеляційної  інстанції  підлягають
скасуванню  з  постановленням  нового  рішення   про   відмову   в
задоволенні позову.
     Керуючись статтями 220,  222,  223,  229,  230,  232  Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів, -
     п о с т а н о в и л а:
     Касаційну  скаргу  управління  Пенсійного  фонду  України   в
Залізничному районі м. Сімферополя задовольнити.
     Рішення Залізничного районного суду  м.  Сімферополя  від  03
листопада  2003  року  та  ухвалу  апеляційного  суду   Автономної
Республіки Крим від 03  лютого  2004  року  у  справі  за  позовом
ОСОБА_1 до управління  Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному
районі м. Сімферополя про перерахунок пенсії скасувати.
     Постановити нове рішення. В  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до
управління Пенсійного  фонду  України  в  Залізничному  районі  м.
Сімферополя про перерахунок пенсії - відмовити.
     Постанова оскарженню не підлягає.
     Головуючий Співак В. I.
     Судді Білуга С. В.
     Гаманко О. I.
     Загородній А. Ф.
     Заїка М. М.
     З оригіналом згідно суддя  Гаманко О. I.