ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович
К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Суми на
постанову господарського суду Сумської області від 14 грудня 2005
року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
13 квітня 2006 року, у справі за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Ліман" до ДПI у м.Суми, Державного казначейства
у м.Суми, про стягнення з державного бюджету заборгованості з
податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Ліман" звернулось до суду з позовом, в якому просило
стягнути з Державного бюджету України 81235 грн. бюджетної
заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за
грудень 2004 року та 4409,44 грн. відсотків, нарахованих на
бюджетну заборгованість.
Постановою господарського суду Сумської області від 14 грудня
2005 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 13 квітня 2006 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ДПI у м.Суми просить скасувати зазначені
судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
В запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Ліман" не погоджується
з доводами касаційної скарги і просить залишити судові рішення без
змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було
подано до Державної податкової інспекції в м.Суми податкову
декларацію по податку на додану вартість за грудень 2004р., згідно
якої позивачем було заявлено суму податку на додану вартість в
розмірі 81235 грн., із зазначенням способу відшкодування за
пунктом 25 Декларації протягом трьох наступних звітних періодів,
шляхом перерахування на його рахунок в установі банку в розмірі
100 відсотків.
Відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
заявлене в декларації з податку на
додану вартість від'ємне значення підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. Здійснення відшкодування
шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових
платежах) не дозволяється. Відшкодування здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, протягом 30 днів,
наступних за днем отримання податкової декларації, податковий
орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну)
заявлених в ній даних.
Судами встановлено, що згідно довідки "Про результати
позапланової документальної перевірки ТОВ "Ліман" з питань
обгрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість
за грудень 2004р.", перевіркою порушень з боку позивача не
виявлено, та зазначено, що до відшкодування підлягає сума 81235
грн. протягом трьох наступних звітних періодів шляхом
перерахування на розрахунковий рахунок в установі банку.
Відшкодування податку на додану вартість з бюджету
здійснюється органами Державного казначейства за висновками
податкових органів або за рішенням суду (п. 4.1 Порядку
відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом
ДПА України та державного казначейства України № 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
від 02.07.1997р.).
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону, суми, що не
відшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного після
подачі декларації, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
За порушення терміну відшкодування за період з 01.06.2005р.
по 21.11.2005р. на суму бюджетної заборгованості, позивачем
нараховані проценти в розмірі 4409,44 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх
інстанції дали вірну правову оцінку обставинам справи.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та
апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Суми
відхилити, а постанову господарського суду Сумської області від 14
грудня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 13 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку,
визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: