ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"24" квітня 2007 р. Справа №А 38/235
к/с № К-21476/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайко А.I.
Карася О.В.
Рибченко А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: Каніної С.С.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
"Iнтурист-Дніпро"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 11.04.2006 року
у справі № А 38/235
за позовом Державного підприємства "Iнтурист-Дніпро"
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.
Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 року Державне підприємство "Iнтурист - Дніпро"
(далі - позивач, ДП "Iнтурист - Дніпро" звернулось до
Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
визнання недійсним повідомлення - рішення від 18.03.2005 року
№0000432306/0 Державної податкової інспекції у Бабушкінському
районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, ДПI у
Бабушкінському районі м. Дніпропетровська)), яким застосовано
штрафні санкції у розмірі 155 490 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від
17.11.2005 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним
податкове повідомлення - рішення ДПI у Бабушкінському районі м.
Дніпропетровська від 18.03.2005 р. №0000432306/0.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розрахункові
операції щодо туристичних послуг, наданих позивачем, не повинні
проводитись з використанням реєстратора розрахунковий операцій.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 11.04.2006 року постанову Господарського суду
Дніпропетровської області від 17.11.2005 року скасовано та
відмовлено в позові.
Суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що у
разі реалізації туроператором не власного туристичного продукту,
тобто при реалізації туристичного продукту інших суб'єктів
підприємницької діяльності (туроператорів), розрахункові операції
повинні здійснюватись з використанням реєстраторів розрахункових
операцій.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції,
позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006
року та залишити в силі постанову Господарського суду
Дніпропетровської області від 17.11.2005 року по справі №А 38/235,
посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального
права, а саме: п. 1 ст. 5, ст. 9 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, ч. 1 ст. 20 Закону України
"Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить
залишити без змін постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.04.2006 року, оскільки вважає її
законною та обгрунтованою.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Про час
та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від
позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі
його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав
заперечення на касаційну скаргу та просив залишити без задоволення
касаційну скаргу позивача.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті
перевірки відповідачем щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності, позивача, складено акт від 09.03.2005
р. №000638.
На підставі даного акту перевірки відповідач прийняв
податкове повідомлення - рішення від 18.03.2005 року
№0000432306/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції в
розмірі 155 490 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
від
18 листопада 2003 року №1282-IV туристичний продукт - це
попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує
не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується
для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять
послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги
не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації
відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації
сувенірної продукції тощо).
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
за договором на туристичне обслуговування одна сторона
(туроператор, турагент) за встановлену договором плату
зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони
(туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До
договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні
положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено
законом та не суперечить суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
реєстратори розрахункових
операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні
торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг
підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності,
крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі
проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і
організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів
та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою
у встановленому порядку.
Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду
першої інстанції та вважає постанову Господарського суду
Дніпропетровської області від 17.11.2005 року такою, що відповідає
нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 226 суд касаційної інстанції скасовує
судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі
рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і
скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року підлягає
скасуванню, а постанова Господарського суду Дніпропетровської
області від 17.11.2005 року по справі № А 38/235 залишенню без
змін, оскільки остання прийнята з правильним застосуванням закону
та скасована помилково.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Iнтурист-Дніпро"
задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.04.2006 року скасувати та залишити без змін постанову
Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005 року.
Справу № А 38/235 повернути до Господарського суду
Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.