ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М. Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у
Франківському районі міста Львова (далі - УПФУ у Франківському
районі міста Львова), третьої особи Львівського мотозаводу про
включення до наукового стажу період роботи на посаді головного
конструктора Львівського мотозаводу
за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Сихівського районного
суду міста Львова від 23 листопада 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду Львівської області від 06 березня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в
якому просить скасувати рішення комісії по призначенню пенсій при
УПФУ у Франківському районі міста Львова про вилучення з наукового
стажу періодів його роботи на посаді головного конструктора
Львівського мотозаводу з 24 жовтня 1988 року по 01 червня 1990
року та з 01 лютого 1992 року як таке, що порушує вимоги ст. 4
Постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 04 березня 2004
( 257-2004-п ) (257-2004-п)
року і його матеріальне право.
В обгрунтування позову посилається на те, що при перерахунку
його наукової пенсії, яку відповідач проводив відповідно до Закону
України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1316-15 ) (1316-15)
від 20 листопада 2003
року і Постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 04 березня
2004 ( 257-2004-п ) (257-2004-п)
року з його загального трудового стажу роботи
було вилучено період роботи на посаді головного конструктора
Львівського мотозаводу з 24 жовтня 1988 року по 01 червня 1990
року та з 01 лютого 1992 року по 20 травня 1996 року через те, що
час його роботи на цій посаді може бути зараховано до наукового
стажу лише за умови підтвердження науковості підрозділу, оскільки
з запису в трудовій книжці цього не видно.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 23
листопада 2005 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 березня
2006 року залишено без змін рішення Сихівського районного суду
міста Львова від 23 листопада 2005 року.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
в якій ставиться питання про скасування судових рішень першої та
апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування
судами норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та
заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, вбачає порушення
судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті
судових рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід
задовольнити частково, судове рішення суду апеляційної інстанції
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної
інстанції з наступних підстав.
При прийнятті ухвали суд апеляційної інстанції виходив з
того, що в даному випадку мав місце публічно-правовий спір, а
тому, відкрив апеляційне провадження і розглянув апеляційну скаргу
за нормами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, не звернувши увагу на те, що суд першої інстанції, в
період дії Кодексу адміністративного судочинства України,
розглянув спір за нормами Цивільного процесуального кодексу
України, що протирічить вимогам статті 20 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
та статтей 5 та
6 Прикінцевих та Перехідних положень.
Рішення суду першої інстанції залишено без змін у зв'язку з
правильним застосуванням норм матеріального права, а не у зв'язку
з правильним застосуванням норм процесуального права, а нове
судове рішення судом апеляційної інстанції постановлене за нормами
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, що протирічить діючому законодавству, так
як апеляційна скарга мала бути розглянута загальним судом в
порядку цивільного судочинства за нормами ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню з направленням
справи на новий судовий розгляд за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Вказані порушення норм процесуального права були залишені без
уваги й належної оцінки апеляційного суду та не можуть бути
усунені касаційним судом, що відповідно до вимог частини 2 статті
227 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
є
підставою для скасування судового рішення і направлення справи на
новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 212, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 березня
2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного
фонду України у Франківському районі міста Львова, третьої особи
Львівського мотозаводу про включення до наукового стажу період
роботи на посаді головного конструктора Львівського мотозаводу -
скасувати.
Апеляційне провадження в адміністративній справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у порядку і у строки,
передбачені ст.ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий:
Судді :