У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Гордійчук М.П., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Леком"
на рішення господарського Чернівецької області від 27 квітня
2005 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23 серпня 2005 року
у справі № 3/277
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий
дім "Леком"
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському
районі міста Чернівці
про визнання недійсними вимог про сплату боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2004 року ТОВ "Торговий дім "Леком" звернулось до
суду з позовом до УПФ України в Шевченківському районі м.
Чернівці, в якому просило прийняте рішення про неправомірність
вимог про сплату боргу № 92 від 26 червня 2004 року, № 153 від 26
липня 2004 року, № 200 від 27 серпня 2004 року, № 218 від 25
вересня 2004 року та зобов'язати відповідача відкликати
вищевказані вимоги про сплату боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з січня по червень 2004
року підприємством була нарахована заробітна плата та страхові
внески, але у зв'язку з важким фінансовим становищем заробітна
плата не видавалась та відповідні нарахування на неї не
сплачувались, що відповідає вимогами п. 6 та п. 12 ст. 20 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, підпунктів 5.1.5, 5.1.6 п. 5.1 Iнструкції про порядок
обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до
Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління
Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1
( z0081-04 ) (z0081-04)
, що не було враховано відповідачем при винесенні
вимог про сплату боргу.
Крім того, позивач посилався на те, що 05 серпня 2004 року
ним було подано заяву начальнику Головного управління Пенсійного
фонду України у Чернівецькій області. Начальником Головного
управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області було
прийнято рішення про результати скарги від 21 серпня 2004 року та
відправлено на адресу позивача з 22 відділення поштового зв'язку
м. Чернівці 26 серпня 2004 року, тобто з пропуском строку,
передбаченого п. 5.1 Порядком розгляду органами Пенсійного фонду
України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені
та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату
недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління
Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2
( z0081-04 ) (z0081-04)
, а тому згідно з п. 6.8 цього ж Порядку його заява
від 05 серпня 2004 року вважається задоволеною повністю на його
користь в частині неправомірності вимоги про сплату боргу № 92 від
25 червня 2004 року.
Заявою від 10 грудня 2004 року № 12/04 позивач уточнив
позовні вимоги та просив визнати недійсними вимоги про сплату
боргу № 92 від 25 червня 2004 року, № 153 від 26 липня 2004 року,
№ 200 від 27 липня 2004 року та № 218 від 25 вересня 2004 року.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27
квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 23 серпня 2005 року, в
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ "Торговий дім "Леком", посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права,
просить скасувати рішення господарського Чернівецької області від
27 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 23 серпня 2005 року, прийняте нове
рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами було встановлено, що на протязі січня - серпня 2004
року ТОВ "Торговий дім "Леком" подавало до УПФ України в
Шевченківському районі м. Чернівці розрахунки суми страхових
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що
підлягають сплати, розмір яких склав 3 200, 00 грн.
На підставі цих розрахунків УПФ України в Шевченківському
районі м. Чернівці виставило позивачу вимоги про сплату боргу № 92
від 25 червня 2004 року на суму недоїмки 2 125, 00 грн., № 153 від
26 липня 2004 року на суму недоїмки 420, 00 грн., № 200 від 27
серпня 2004 року на суму недоїмки 420, 00 грн. та № 218 від 25
травня 2004 року на суму недоїмки 435, 00 грн.
Рішення суддів мотивовані тим, що відповідно до п. 6 ст. 20
Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхувальники зобов'язані сплачувати
страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,
не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього
періоду. При цьому відповідно до положень підпункту 5.1.4 та
підпункту 5.1.6 п. 5.1 Iнструкції про порядок обчислення і сплати
страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003 року № 21-1 ( z0081-04 ) (z0081-04)
, платник
сплачує страхові внески нараховані за відповідний базовий період
не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього
періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми
яких нараховуються страхові внески. Посилаючись на те, що
позивачем не надано будь-яких доказів сплати боргу по страховим
внескам, суди дійшли висновку про безпідставність позовних вимог
ТОВ "Торговий дім "Леком" про визнання недійсними вимог про сплату
боргу. Крім того, суди посилались на необгрунтованість посилання
позивача на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в
Чернівецькій області надало відповідь на його заяву від 05 серпня
2004 року із пропуском 20-ти денного строку, передбаченого
Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на
рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв
страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із
сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003 року № 21-2 ( z0081-04 ) (z0081-04)
Колегія суддів погоджується з рішеннями суддів попередніх
інстанцій, оскільки суди попередніх інстанцій правильно виходили з
обов'язку страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані
за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20
календарних днів із дня закінчення цього періоду, який визначений
в п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
. При цьому суди вірно в своїх
рішенням посилались на положення підпункту 5.1.4 та абзац
четвертий підпункту 5.1.6 п. 5.1 Iнструкції про порядок обчислення
і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003 року № 21-1 ( z0081-04 ) (z0081-04)
, відповідно
до яких сплата платником страхових внесків здійснюється незалежно
від виплати заробітної плати (доходу), на суму яких нараховуються
страхові внески. Зазначені положення також підтверджуються п. 12
ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, відповідно до якого страхові внески
підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника
страхових внесків.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно
до положень п. 11.11 Iнструкції про порядок обчислення і сплати
страхувальниками та застрахованими особами внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду
України від 19 грудня 2003 року № 21-1 ( z0081-04 ) (z0081-04)
, платники
страхових внесків, зазначені в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту
2.1 цієї Iнструкції, щомісяця складають у двох примірниках
розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми
страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Iнструкції.
У розрахунку вказуються всі передбачені в ній показники. У разі не
заповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей
рядок прокреслюється. Розрахунок заповнюється чорнилом, пастою
кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів,
засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження
цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.
Таким чином, зазначивши в розрахунках за січень - серпень 2004
року, які подавались відповідачу, суму фактичних витрат на оплату
праці та інших виплат, пов'язаних з відносинами трудового найму,
на суму яких нараховуються страхові внески, та суму страхових
внесків, які підлягають сплаті, позивач підтвердив факт виплати
заробітної плати і свій обов'язок сплатити нараховані страхові
внески.
Колегія суддів також погоджується з висновками суддів про
необгрунтованість посилань позивача на пропуск Головним
управлінням Пенсійного фонду України 20 - денного терміну,
передбаченого п. 5.1 Порядком розгляду органами Пенсійного фонду
України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені
та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату
недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління
Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2
( z0081-04 ) (z0081-04)
, оскільки це посилання спростовується відповіддю
Чернівецького поштамту № 08-165 від 19 квітня 2005 року, з якого
вбачається, що рекомендований лист з повідомленням № 28659 був
зданий на пошту 25 серпня 2004 року, тобто в межах 20 - денного
строку.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Торговий дім
"Леком" підлягає залишенню без задоволення, а рішення
господарського Чернівецької області від 27 квітня 2005 року та
постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23
серпня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговий дім "Леком" залишити без задоволення, а рішення
господарського Чернівецької області від 27 квітня 2005 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23
серпня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Суддя - доповідач: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.П. Гордійчук
(підпис) М.I. Костенко
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева