У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Гордійчук М.П., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техас - Крим"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 22 червня 2005 року
у справі № 2-25/3930.1-2005
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техас -
Крим"
до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в
Автономній Республіці Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2003 року ТОВ "Техас - Крим", яке є правонаступником
КП "Гаспра", звернулось до суду з позовом до Феодосійської МДПI в
АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
№ 001825/1800/23-01/3 від 25 жовтня 2002 року в частині
донарахування податку на прибуток в сумі 963, 25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, донарахування податку на
прибуток в сумі 623, 25 грн. та застосування фінансових (штрафних)
санкцій є неправомірними, оскільки при проведенні перевірки
відповідачем було визначено суму орендної плати за договорам
оренди і тим самим валовий дохід підприємства, виходячи із
фактичної собівартості витрат, що суперечить положенням підпункту
п. 1.31 ст. 1, підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду АР Крим від 21 березня 2005 року
позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення Феодосійської МДПI в АР Крим від 25 жовтня 2002 року №
001825/1800/23-01/3 в частині донарахування податку на прибуток в
сумі 963, 25 грн., у тому числі 623, 25 грн. основний платіж та
340,00 штраф. Стягнуто з Феодосійської МДПI в АР Крим на користь
ТОВ "Техас - Крим" 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн.
витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 22 червня 2005 року рішення господарського суду АР Крим від 21
березня 2005 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Техас - Крим" на користь держави державне мито за
апеляційне оскарження в сумі 42, 50 грн.
В касаційній скарзі ТОВ "Техас - Крим", посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 червня
2005 року, а рішення господарського суду АР Крим від 21 березня
2005 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами було встановлено, що ДПI у м. Феодосії АР Крим було
проведено перевірку КП "Гаспра" з питань достовірності
бухгалтерської звітності та дотримання податкового законодавства,
за результатами якої було складено акт № 000269/3255 від 23 жовтня
2002 року. В акт перевірки було зафіксовано порушення підпункту
4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, що виразилось в заниженні валового
доходу від здачі в оренду приміщень за договорами оренди від 20
лютого 2002 року та від 01 жовтня 2001 року у зв'язку з тим, що до
вартості орендної плати не було віднесено фактичну собівартість
витрат, внаслідок чого податок на прибуток за I квартал 2002 року
було занижено на 199, 21 грн., за II квартал 2002 року на 424, 04
грн.
На підставі вказаного акту ДПI у м. Феодосії АР Крим прийняла
податкове повідомлення - рішення № 001825/1800/23-01/3 від 25
жовтня 2002 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 1 652, 53 грн., у тому числі 972, 53
грн. основний платіж та 680, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Крім того, судами було встановлено, що 01 жовтня 2001 року
між КП "Гаспра" в особі IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2 і СПД - ФО ОСОБА_1був
укладений договір оренди приміщення загальною площею 11 кв. м.
Орендна плата в договорі була визначена із розрахунку 1 грн. за 1
кв. м. Орендна плата за місяць склала 11 грн. на місяць. Строк дії
договору був визначений з 01 жовтня 2001 року по 31 грудня 2002
року.
20 лютого 2002 року між КП "Гаспра" в особі заступника
IНФОРМАЦIЯ_1ОСОБА_3 і СПД - ФО ОСОБА_2 був укладений договір
оренди приміщень загальною площею 70,4 кв. м. Орендна плата в
договорі була визначена із розрахунку 1 грн. за 1 кв. м. Орендна
плата за місяць склала 70, 4 грн. на місяць. Строк дії договору
був визначений з 20 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з
того, що доход, отриманий від здачі в оренду приміщень СПД - ФО
ОСОБА_1 не відноситься до доходу, отриманого від продажу послуг зі
пов'язаною особою, оскільки, як було встановлено судом,
ОСОБА_1відповідно до положень п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не був
пов'язаною особою КП "Гаспра". При цьому, суд першої інстанції
зробив висновок, що доход КП "Гаспра", отриманий від договору
оренди з СПД - ФО ОСОБА_2, повинен був вираховуватись згідно з
положеннями підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезгаданого Закону
враховуючи те, що ОСОБА_2 був IНФОРМАЦIЯ_1з 02 березня 1998 року,
до обов'язків якого входило укладення договорів. При цьому, суд
першої інстанції зазначив, що відповідачем не було дотримано
процедуру визначення звичайної ціни, оскільки в порушення положень
підпункту 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 цього ж Закону ним не було
виконано вимог п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, вимоги Методики визначення сум
податкового зобов'язання за непрямими методами і Методичних
рекомендацій визначення сум податкових зобов'язань непрямими
методами, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації
України № 312 від 05 липня 2002 року.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої
інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з
того, що передання об'єктів в оренду за ставкою орендної плати,
яка не забезпечує відшкодування сум, які платник податку відносить
на валові витрати, свідчить про те, що платником податку зазначені
об'єкти оренди не використовуються для здійснення господарської
діяльності, а тому віднесення витрат на утримання цих приміщень на
валові витрати платником податку є безпідставним. Таким чином, суд
апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення позивачем
вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і правомірність донарахування йому
податку на прибуток в сумі 623, 25 грн., а також застосування до
нього штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того,
що ОСОБА_2 є пов'язаною особою, а тому орендна плата мала бути не
нижче звичайної ціни, яку відповідач, на думку суду, визначив
відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції
про неправомірність донарахування позивачу податку на прибуток в
сумі 623, 25 грн. і застосування до нього штрафних санкцій в сумі
340, 00 грн. податковим повідомлення - рішенням №
001825/1800/23-01/3 від 25 жовтня 2002 року з огляду на наступне.
Визнаючи неправомірність збільшення відповідачем валового
доходу та донарахування податку на прибуток, суд першої інстанції
дійшов вірного висновку, що доход, отриманий КП "Гаспра" за
договором оренди від 01 жовтня 2001 року, не є доходом, отриманим
від продажу послуг з пов'язаною особою, оскільки, як було
встановлено судами, орендатором по договору був ОСОБА_1, який
працював в КП "Гаспра" на посаді старшого оператора - заправника в
період з 01 червня 2000 року по 28 лютого 2001 року, і, тим самим,
не мав жодної ознаки пов'язаної особи.
Таким чином, КП "Гаспра" відповідно до вимог підпункту 4.1.1
п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
віднесло до валового доходу доходи від
оренди приміщення за договором від 01 жовтня 2001 року. Відповідач
не мав жодних правових підстав для визначення валового доходу,
виходячи із фактичної собівартості витрат, які понесло КП "Гаспра"
за договором оренди (земельний податок, амортизація, сплата
електроенергії), оскільки Законом України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, в редакції, яка діяла на
момент проведення перевірки, не передбачено випадок перерахування
валового доходу виходячи із фактичної собівартості витрат платника
податку, понесених для отримання цього доходу.
Колегія суддів також погоджується з висновком суддів про те,
що доход, отриманий позивачем за договором від 20 лютого 2002
року, мав визначатись з урахуванням положень підпункту 7.4.1 п.
7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки орендатором за договором був ОСОБА_2,
який, як встановлено судами, з 02 березня 1998 року обіймав посаду
IНФОРМАЦIЯ_1 КП "Гаспра" і до обов'язків якого входило укладення
договорів, що згідно п. 1.26 ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
свідчить про те,
що він є пов'язаною особою позивача.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
доход,
отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг)
пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не
менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли
на дату такого продажу.
Згідно з п. 1.20 ст. 1 вищезгаданого Закону в редакції, яка
діяла на момент проведення перевірки, звичайна ціна - ціна продажу
товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих
(сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути
отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем
при звичайних умовах ведення господарської діяльності.
Таким чином, встановивши факт укладення договору оренди з
пов'язаними особами, відповідач під час перевірки мав право
визначити валовий доход позивача з урахуванням вищевикладених
положень. При цьому, у випадку визначення звичайних цін платником
податку, податковий орган може звернутись із запитом, а платник
податку зобов'язаний за таким запитом надати обгрунтування рівня
таких цін. В порушення вищевикладених норм відповідачем було
визначено валовий доход, виходячи із фактичної собівартості
витрат, які понесло КП "Гаспра" за договором оренди (земельний
податок, амортизація, сплата електроенергії), що суперечить
нормам, які регулюють питання формування валового доходу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним
висновок суду першої інстанції про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення Феодосійської МДПI в АР Крим від 25 жовтня
2002 року № 001825/1800/23-01/3 в частині донарахування податку на
прибуток в сумі 963, 25 грн., у тому числі 623, 25 грн. основний
платіж та 340, 00 штрафні (фінансові) санкції, безвідносно мотивів
такого висновку.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване
або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Техас - Крим"
підлягає задоволенню, постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 22 червня 2005 року підлягає скасуванню, а
рішення господарського суду АР Крим від 21 березня 2005 року -
залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч.
5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Техас - Крим" задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 22 червня 2005 року скасувати, а рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 21 березня 2005 року - залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Суддя - доповідач: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.П. Гордійчук
(підпис) М.I. Костенко
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева