ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     18 квітня 2007 року м. Київ
 
                          Колегія суддів
 
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 
     Головуючого -  Харченка  В.В.,  суддів  -  Васильченко  Н.В.,
Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі  Мельник
I.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відділу  державної  виконавчої  служби  Дергачівського   районного
управління юстиції Харківської області на  рішення  господарського
суду  Харківської  області  від   23.11.2004   р.   та   постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 18 січня 2005 р.
по  справі  за  позовом  Акціонерного  Східно-Українського   банку
"Грант" до  відділу  державної  виконавчої  служби  Дергачівського
районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту -
 
                       в с т а н о в и л а:
 
     У серпні 2004 р. Акціонерний Східно-Український банк  "Грант"
звернувся до господарського суду Харківської області з позовом  до
відділу  державної  виконавчої  служби  Дергачівського   районного
управління юстиції Харківської області про звільнення майна  з-під
арешту,  що  належить  товариству  з  обмеженою   відповідальністю
"Горизонт"  та  знаходиться  у  заставі  позивача  відповідно   до
договору застави від 25.03.2004 р.
 
     Рішенням  господарського   суду   Харківської   області   від
23.Х1.2004 р.,  яке  залишено  без  змін  постановою  Харківського
апеляційного  господарського  суду   від   18.01.2005   р.   позов
задоволений. Звільнено з-під арешту та  виключено  із  акту  опису
майно, яке  належить  ТОВ  "Горизонт"  та  знаходиться  в  заставі
Акціонерного  Східно-Українського  банку  "Грант"  відповідно   до
договору застави  від  25.03.2004  р.  З  відповідача  на  користь
позивача стягнуто 19,85 грн. державного мита та 118 грн витрат  на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Рішення судів мотивовані тим, що право застави виникло  та  є
безперервним  з  12  жовтня  2001  р.,   відбулася   лише   заміна
заставодержателя заставленого майна  з  Дергачівської  міжрайонної
державної податкової інспекції на позивача.
 
     На прийняті по  справі  рішення  відповідач  подав  касаційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського  суду  від
23.11.2004   р.    та    постанову    Харківського    апеляційного
господарського суду від 18.01.2005 р., встановити  новий  розподіл
судових витрат, поклавши їх на АСУ банк "Грант", мотивуючи  скаргу
невірним застосуванням судами норм матеріального права.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали  справи  щодо
повноти  та   всебічності   їх   дослідження   і   обгрунтованості
застосування  судами   норм   матеріального   права   до   спірних
правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги,  колегія  суддів
підстав до її задоволення не знаходить .
 
     Між  позивачем  та  ТОВ  "Горизонт"  були  укладені  кредитні
договори від 25 березня 2004 р. та від 27 березня 2003  р.  Станом
на 18  серпня  2004  р.  заборгованість  за  вказаними  договорами
складала 301945,35 грн.
 
     У забезпечення зобов'язань по погашенню кредитів  25  березня
2004 р. між ТОВ "Горизонт" та АСУ  банком  "Грант"  був  укладений
договір застави, предметом якого був  майбутній  врожай  2004  р..
Заставлене майно було оцінено на суму  1273290  грн.  Про  вказану
заставу було зроблено  запис  06  квітня  2004  р.  до  Державного
реєстру застави рухомого майна.
 
     У зв'язку з тим, що відповідно до Закону № 2181 "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         все майно ТОВ "Горизонт"
з 12 жовтня 2001 р. знаходилось у податковій заставі Дергачівської
міжрайонної  податкової  інспекції,  заставодавець  звернувся   до
податкової  служби  з  проханням  передати   частину   активів   з
податкової  застави  у  заставу  Акціонерному  Східно-Українському
банку "Грант".
 
     Своїм  рішення  Дергачівська  міжрайонна  державна  податкова
інспекція  звільнила  для  передачі  в  заставу  позивачу  частину
активів ТОВ "Горизонт" у вигляді майбутнього врожаю 2004 р. озимих
культур.
 
     Тобто право застави виникло та є  безперервним  з  12  жовтня
2001  р.,  а  відбулася  лише  заміна  заставодержателя  майна   з
Дергачівської  міжрайонної  державної  податкової   інспекції   на
позивача.
 
     Державний виконавець, не маючи  відповідних  рішень  суду  та
виконавчих документів на майбутній врожай 2004 р., виніс постанову
про накладення арешту на  майно,  виходячи  з  того,  що  вартість
заставленого  майна  була  значно  більшою,  ніж  сума  боргу  ТОВ
"Горизонт" перед позивачем, а відповідно до ст.. 52 Закону України
"Про  виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
          для  задоволення  вимог
стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення  на  заставлене
майно боржника може бути звернено у разі, коли  вартість  предмета
застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Тобто, як вказав суд  апеляційної  інстанції,  відповідач  основує
свою позицію на невірному тлумаченні норм  матеріального  прав,  з
чим погоджується колегія суддів.
 
     Твердження  відповідача   в   обгрунтування   неправомірності
пред'явленого позову, що на момент розгляду справи  заборгованість
ТОВ "Горизонт" перед позивачем за договором застави від 25.03.2004
р. була погашена в повному обсязі,  оцінено  судами  обгрунтовано,
оскільки відповідно до ст. 546 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          застава  є
видом забезпечення виконання зобов'язання, тому після  сплати  ТОВ
"Горизонт" усієї суми заборгованості, були припинені  зобов'язання
за кредитними договорами від 27.03.2003 р. та від 25.03.2004 р. За
договором застави заборгованість не погашається.
 
     Рішення  суду  першої  інстанції  щодо  господарських  витрат
прийняте відповідно до вимог ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної
інстанцій  вірно   встановили   фактичні   обставини   справи   та
обгрунтовано застосували норми матеріального  права  до  вирішення
спірних правовідносин,  порушень  норм  процесуального  права  при
вирішенні справи не допущено.
 
     Доводи  касаційної  скарги  зазначений  висновок   судів   не
спростовують.
 
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанцій   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224,  230,
231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів -
 
     у х в а л и л а:
 
     Касаційну  скаргу  в  ідділу  державної   виконавчої   служби
Дергачівського   району   Харківської   області    залишити    без
задоволення.
 
     Рішення  господарського  суду  Харківської  області  від   23
листопада  2004  р.   та   постанову   Харківського   апеляційного
господарського суду від 18 січня 2005 р.  по  справі  №  40\304-04
залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає крім як з підстав,  у  строки  та  порядку,
передбаченими ст..ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий В.В.Харченко
 
     Судді С.В. Матолич
 
     Л.Я. Гончар
 
     Н.В. Васильченко
 
     О.О.Кравченко