ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М. Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді ОСОБА_1 на постанову
Зарічного районного суду міста Суми від 16 березня 2006 року та
ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового
комісаріату про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду
з позовом до Сумського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії. Мотивує тим, що він
звільнений в запас з військової служби 08 грудня 1988 року і є
пенсіонером Збройних сил України.
Просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з
урахуванням премії 33, 3% згідно п. 3 Постанови КМУ № 829 від 22
травня 2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
року, 100% надбавки, встановленої
Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року, 70% надбавки за Указом Президента України № 389 від 5 травня
2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
року, 40 % надбавки посадового окладу,
встановленого Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999
( 847/99 ) (847/99)
року, а також грошова допомога.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2006
року залишено без змін постанову Зарічного районного суду міста
Суми від 16 березня 2006 року, якою в задоволені позову
відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення
суду першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення про
задоволення позовних вимог, оскільки суд першої та апеляційної
інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що
ОСОБА_1є військовим пенсіонером, який наказом Головнокомандуючого
ВМФ НОМЕР_1 у званні капітана був звільнений в запас.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення
військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється
відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції,
яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної
надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за
останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством та п.2 Перехідних положень до Закону
України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06
квітня 1998 ( 452-98-п ) (452-98-п)
року "Про упорядкування додаткових видів
грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені
додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що
виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, призначені військовослужбовцям
пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на
пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди дійшли обгрунтованого висновку про
відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 на момент
звільнення вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до
їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів вважає
за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Зарічного районного суду міста Суми від 16 березня 2006
року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня
2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: