ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     18 квітня 2007 року м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого Співака В.I.
     суддів: Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.,
     при секретарі Лелюку О.П.,
     розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду  Житомирської  області  від
06.04.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління  праці  та
соціального  захисту  населення  Лугинської   районної   державної
адміністрації Житомирської області, центру по  нарахуванню  виплат
пенсій  та  допомог  Головного  управління  праці  та  соціального
захисту населення Житомирської обласної  державної  адміністрації,
управління  Пенсійного  фонду   України   в   Лугинському   районі
Житомирської   області   про   стягнення    невиплачених    коштів
передбачених Законом України  "Про  статус  та  соціальний  захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
        , -
                       в с т а н о в и л а:
     У  серпні  2005  року  ОСОБА_1  звернулася   до   Лугинського
районного суду Житомирської області з позовом до управління  праці
та соціального захисту  населення  Лугинської  районної  державної
адміністрації Житомирської області, центру по  нарахуванню  виплат
пенсій  та  допомог  Головного  управління  праці  та  соціального
захисту населення Житомирської обласної  державної  адміністрації,
управління  Пенсійного  фонду   України   в   Лугинському   районі
Житомирської   області   про   стягнення    невиплачених    коштів
передбачених Законом України  "Про  статус  та  соціальний  захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
        .
     Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області  від
18.11.05 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
     Постановою  апеляційного  суду   Житомирської   області   від
06.04.06  року  апеляційну  скаргу  управління  Пенсійного   фонду
України в Лугинському районі Житомирської області було задоволено.
Рішення  Лугинського  районного  суду  Житомирської  області   від
18.11.05  року  скасовано  та  ухвалено   нову   постанову,   якою
відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з  рішенням  суду
апеляційної інстанції, посилаючись  на  допущені  судом  порушення
норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного
суду Житомирської області від 06.04.06 року  та  залишити  в  силі
рішення  Лугинського  районного  суду  Житомирської  області   від
18.11.05 року.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та  апеляційної
інстанції норм матеріального  права,  колегія  суддів  вважає,  що
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції було  встановлено,  що
позивач  є  потерпілою  внаслідок  Чорнобильської   катастрофи   1
категорії і  проживає  на  території  гарантованого  добровільного
відселення і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального
захисту  населення  Лугинської  районної  державної  адміністрації
Житомирської області та  управлінні  Пенсійного  фонду  України  в
Лугинському районі Житомирської області.
     Відповідно  до  статті  37  Закону  України  "Про  статус   і
соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
         громадянам, які проживають у
зоні   гарантованого   добровільного   відселення,    виплачується
щомісячна грошова  допомога  у  зв'язку  з  обмеженням  споживання
продуктів   харчування   місцевого   виробництва   та   особистого
підсобного господарства у розмірі  40  процентів  від  мінімальної
заробітної плати.
     Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про  статус
і  соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
         громадянам, які працюють  на
територіях  радіоактивного  забруднення,  у   зоні   гарантованого
добровільного  відселення,  провадиться  доплата  в  розмірі   дві
мінімальні заробітні плати.
     Відповідно  до  статті  48  Закону  України  "Про  статус   і
соціальний   захист   громадян,    які    постраждали    внаслідок
Чорнобильської  катастрофи"   ( 796-12 ) (796-12)
           щорічна   допомога   на
оздоровлення інвалідам 2-ї  групи  виплачується  в  розмірі  п'яти
мінімальних заробітних плат.
     Згідно частини  7  статті  48  вищенаведеного  Закону  розмір
мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
     Статтею 50 Закону України "Про  статус  і  соціальний  захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
         передбачено, що інвалідам 2-ї  групи  віднесеним  до  1
категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю
призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
     Розмір мінімальної заробітної плати з 01.07.02 року  становив
165 грн. на місяць, з 01.01.03 року 185 грн. з 01.12.03 року - 205
грн., з 01.09.04 року - 237 грн., з 01.01.05 року -  262  грн.,  з
01.04.05 року - 290 грн., з 01.07.05 року - 310 грн.,  з  01.09.05
року - 332 грн. Розмір мінімальної пенсії  за  віком  становив:  з
01.04.02 року - 47,3 грн., з 01.07.03 року - 50 грн.,  з  01.01.04
року - 92,45 грн., з 12.01.05 року - 332 грн.
     Зі змісту вимог законів  України  про  встановлення  розмірів
мінімальних заробітних плат на 2002  -  2005  роки  не  вбачається
будь-яких   обмежень   щодо   можливостей   застосування   розміру
мінімальної  заробітної  плати  з  метою  реалізації  норм  Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        .
     Слід зазначити, що встановлений ще  в  1996  році  постановою
Кабінету Міністрів України  №  836  ( 836-96-п ) (836-96-п)
          розмір  щорічної
допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не  змінювався  і
не відповідає  розміру,  встановленому  іншими  законами  України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України  в
наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи
із  загальних  засад  пріоритетності  законів   над   підзаконними
нормативними  актами  при  вирішенні  даного  спору,  застосуванню
підлягає саме статті  Закону  України  "Про  статус  і  соціальний
захист  громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
        , а не Постанова Кабінету Міністрів  України
"Про  компенсаційні  виплати  особам,  які  постраждали  внаслідок
Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 року  № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
         .
     Згідно  з  частиною   2   статті   19   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  органи  державної  влади  та   органи   місцевого
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені
Конституцією та законами України.
     За таких обставин та з урахуванням вимог Закону України  "Про
статус і соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок
Чорнобильської  катастрофи"  ( 796-12 ) (796-12)
        ,   управління   праці   та
соціального  захисту  населення  Лугинської   районної   державної
адміністрації Житомирської області та управління Пенсійного  фонду
України  в  Лугинському  районі   Житомирської   області   повинно
виплатити позивачу щорічну допомогу за зазначений період, виходячи
із суми мінімальної заробітної  плати  та  мінімальної  пенсії  за
віком на момент виплати.
     Таким чином, судом апеляційної інстанції  не  правильно  дана
правова оцінка обставин по справі, не правильно застосовані  норми
матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу
слід задовольнити, а рішення суду апеляційної інстанції  скасувати
залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
     Керуючись статтями 220,  222,  223,  226,  230,  231  Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів -
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
     Постанову апеляційного суду Житомирської області від 06.04.06
року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до  управління   праці   та
соціального  захисту  населення  Лугинської   районної   державної
адміністрації Житомирської області, центру по  нарахуванню  виплат
пенсій  та  допомог  Головного  управління  праці  та  соціального
захисту населення Житомирської обласної  державної  адміністрації,
управління  Пенсійного  фонду   України   в   Лугинському   районі
Житомирської   області   про   стягнення    невиплачених    коштів
передбачених Законом України  "Про  статус  та  соціальний  захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
         скасувати.
     Залишити  в   силі   рішення   Лугинського   районного   суду
Житомирської області від 18.11.05 року у справі за позовом ОСОБА_1
до управління праці та соціального  захисту  населення  Лугинської
районної державної адміністрації Житомирської області,  центру  по
нарахуванню виплат пенсій та допомог Головного управління праці та
соціального  захисту  населення  Житомирської  обласної  державної
адміністрації, управління Пенсійного фонду України  в  Лугинському
районі Житомирської  області  про  стягнення  невиплачених  коштів
передбачених Законом України  "Про  статус  та  соціальний  захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
        .
                  Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий В.I. Співак
     судді: С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак