ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С. В.
Гаманка О.I.
Загороднього А. Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Мудрицькій Ю. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії. Посилались на те, що їм була призначена пенсія за вислугу років відповідно до частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , але нарахування пенсії було проведено неправильно. Просили суд зобов'язати УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 січня 2006 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці просить скасувати зазначені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивачів, суди виходили з доведеності факту незаконного зменшення розміру пенсій позивачам. Однак, з такими висновками погодитись не можна виходячи з наступного.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17.11.99 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.92 року (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
28.03.2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 01.04.2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12%.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.
Отже, виправлення у 2003 році органами Пенсійного фонду України помилки щодо невірного застосування коефіцієнту збільшення середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивачів у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів - постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії скасувати.
Постановити нове рішення - в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Співак В. I.
Судді Білуга С. В.
Гаманко О. I.
Загородній А. Ф.
Заїка М. М.
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.