1000.4724.1
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Ухвалу скасовано на підставі Постанови Верховного Суду України (rs3384498) )
17 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Білій-Грошко О.А.
з участю представників:
ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" - Iваницької Н.А.,
Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - Малеєвої Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Львівський завод телеграфної апаратури" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року у справі №1/233-21/124 за позовом ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" до виконавчого комітету Моршинської міської ради, Стрийського державного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Прикарпатського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Моршин, третя особа - закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на частку,
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Моршинської міської ради, Стрийського державного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради від 25 червня 2003 року №145 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна Прикарпатського ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на частку в розмірі 18,46% об'єкту нерухомості - спального корпусу санаторію "Лаванда", що розташований за адресою м. Моршин, вул. I.Франка, 33.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради від 17 вересня 2003 року №238, посилаючись на те, що рішення виконавчого комітету від 25.06.2003 р. №145 втратило чинність.
Позивач мотивував позовні вимоги тим, що Львівське ордена Трудового Червоного Прапора виробниче об'єднання імені 50-річчя Жовтня, правонаступником якого він є, на підставі договору про спільну діяльність від 30 червня 1983року №1931/д брало пайову участь у будівництві курортного готелю на 400 місць на курорті Моршин і на виконання своїх зобов'язань по цьому договору перерахувало на побудову курортного готелю в Моршині грошові кошти по платіжним дорученням №497 від 17.06.1986р. в сумі 125тис.руб., №532 від 20.06.2986р. в сумі 125 тис. руб., №562 від 17.07.1987р. в сумі 300 тис. руб., №462 від 06.06.1985р. в сумі 200 тис.руб., тому ця будівля є спільною сумісною власністю. Оскільки кошторисна вартість об'єкта згідно акту державної приймальної комісії становить суму 4 062 530, 00 руб., тому позивач як правонаступник Львівського ордена Трудового Червоного Прапора виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня має право на частку в розмірі 18,46 % в цьому об'єкті нерухомості. Курортний готель на 400 місць на курорті Моршин, який на даний час існує як санаторій "Лаванда" м. Моршин, є спільною власністю учасників зазначеного вище договору. Рішення виконкому Моршинської міської ради про оформлення права власності на спірний об'єкт - санаторій "Лаванда" м.Моршин за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в цілому та проведення державної реєстрації права власності порушують права позивача як повного правонаступника Львівського ВО ім. 50-річчя Жовтня на право власності на частку в спільній власності учасників договору - в розмірі 18,46 %. У зв'язку з наведеними обставинами позивач просив суд його позовні вимоги задовольнити.
Судом до участі в справі залучено в якості відповідача Прикарпатське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
Постановою господарського суду Львівської області від 13 вересня 2005 року позов задоволено.
Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради №238 від 17.09.2003р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна Прикарпатського ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в частині оформлення права власності за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на спальний корпус санаторію "Лаванда", м. Моршин, вул. I. Франка, 33. Скасовано відповідну державну реєстрацію на будівлю спального корпусу санаторію "Лаванда". Визнано за ВАТ "ЛЗТА" право власності на частку в розмірі 18,46% об'єкту нерухомості-спального корпусу санаторію "Лаванда" в м. Моршин, вул. I. Франка, 33.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року постанова господарського суду Львівської області від 13.09.2005 року скасована, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури", просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 року як таку, що прийнята з порушеннями норм матеріального і процесуального права, а постанову господарського суду Львівської області від 13.09.2005 року як законну та обгрунтовану залишити в силі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом.
Отже, в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного кодексу України дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції і підсудна Вищому адміністративному суду України як суду касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що між Львівським ордена Трудового Червоного Прапора виробничим об'єднанням імені 50-річчя Жовтня Міністерства промисловості засобів зв'язку СРСР ( далі Львівське ВО ім. 50-річчя Жовтня) та Прикарпатською територіальною Радою по управлінню курортами профспілок ВЦРПС було укладено договір від 30 червня 1983року № 1931/Д "Про дольову участь Львівського ордена Трудового Червоного Прапора виробничого об'єднання імені 50 - річчя Жовтня в будівництві курортного готелю на 400 місць на курорті Моршин, що здійснюється по плану ВЦРПС". Зазначені обставини ніким зі сторін не оспорюються.
Львівське ВО ім. 50-річчя Жовтня на виконання своїх зобов'язань за вищеназваним договором від 30.06. 1983р. № 1931/Д перерахувало для будівництва курортного готелю в Моршині грошові кошти по платіжним дорученням № 462 від 06.06.1985р.-200тис.руб, № 497 від 17.06.1986р.-125тис.руб., № 532 від 20.06.1986р., № 562 від 17.07.1987 р., всього 750 тис.руб. Також Міністерством промисловості засобів зв'язку СРСР, в підпорядкуванні якого знаходилось Львівське ВО ім. 50-річчя Жовтня, було централізовано перераховано на будівництво курортного готелю в Моршині кошти в розмірі 200 тис. рублів. Будівництво курортного готелю в Моршині було завершено у 1988 році та 28 грудня 1988 року курортний готель був зданий в експлуатацію. На даний момент курортний готель, дольову участь в побудові якого приймало Львівське ВО ім. 50-річчя Жовтня, існує як санаторій "Лаванда".
Відносини по дольовому будівництву вищеназваного об'єкту нерухомості, що виникли між Львівським ВО ім. 50-річчя Жовтня та Прикарпатською територіальною Радою по управлінню курортними профспілками, були оформлені договором, яким не передбачалося створення юридичної особи. Взаємні права і обов'язки сторін договору № 1931/Д від 30.06.1983р. визначені необхідністю досягнення спільної мети, а саме будівництво курортного готелю на 400 місць на курорті Моршин та санаторно-курортний і організований відпочинок трудящих.
Правонаступником Львівського ордена Трудового Червоного виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня, яке на підставі договору від 30.06.1983р. № 1931/Д брало дольову участь у будівництві курортного готелю ( нині - санаторій"Лаванда"), з 13 лютого 1992року було Державне підприємство "Львівський завод телеграфної апаратури" .
Згідно Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 (210/93) "Про корпоратизацію підприємств" корпоратизації підлягали державні підприємства, вартість основних засобів яких становила станом на 01.01.1993 р. не менше 20 млн. крб.
На виконання Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств"  (210/93) Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України своїм наказом від 26 грудня 1994року №1710 корпоратизувало Державне підприємство "Львівський завод телеграфної апаратури" шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство "Львівський завод телеграфної апаратури".
Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України наказом від 26 грудня 1994 року №1711 затвердило акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства "Львівський завод телеграфної апаратури", в якому значиться, зокрема, незавершені капітальні вкладення в будівництво в сумі 117 млн.крб.(за курсом, який діяв на час складення акту оцінки).
Отже, при корпоратизації державного підприємства "Львівський завод телеграфної апаратури" шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України були передані до статутного фонду ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" капітальні вкладення на будівництво курортного готелю в м. Моршин, які на балансі корпоратизованого державного підприємства значилися як грошові вкладення в незавершене будівництво.
Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) власниками майна корпоратизованих державних підприємств є новоутворені на базі державних підприємств відкриті акціонерні товариства.
Таким чином, ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" є правонаступником прав і обов'язків свого правопопередника, а саме Львівського ордена Трудового Червоного виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня, яке на підставі договору брало дольову участь у будівництві курортного готелю "Лаванда" в м. Моршин, який на даний момент існує як санаторій "Лаванда".
Львівським ВО ім. 50-річчя Жовтня були перераховані кошти для фінансування будівництва готелю в розмірі 750 тисяч карбованців.
Оскільки внесок Львівського ордена Трудового Червоного виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня у будівництво курортного готелю в м. Моршин становить суму 750 000 крб., а згідно Акту державної приймальної комісії від 28.12.1988р. кошторисна вартість спірного об'єкта становила 4 062 530 карбованців, тому судом першої інстанції правильно визначено, що частка ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" як правонаступника Львівського ВО імені 50-річчя Жовтня у вищеназваному об'єкті нерухомості становить 18,46 %.
Відповідно до п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004року, даний Кодекс застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Отже, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно застосував положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який був чинним на момент укладення договору.
Взаємовідносини сторін договору про дольову участь в будівництві об'єкту нерухомості за своїми ознаками відповідають вимогам глави 38 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року, яка регулює правовідносини, що виникають зі спільної діяльності, та загальним положеннями про зобов'язання (глави 14-19 цього Кодексу).
Оскільки глава 38 ЦК УРСР (1540-06) 1963 року не передбачає обов'язкових реквізитів договору про сумісну діяльність, тому такий договір вважається укладеним у разі, коли між сторонами у письмовій формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, необхідних для його виконання.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір за № 1931/Д від 30.06.1983р. "Про дольову участь Львівського ордена Трудового Червоного Прапора виробничого об'єднання імені 50 - річчя Жовтня в будівництві курортного готелю на 400 місць на курорті Моршин, що здійснюється по плану ВЦРПС" за своєю правовою природою є договором про сумісну діяльність.
Відповідно до ст.ст. 430,432 ЦК УРСР (1540-06) 1963 р. для досягнення мети, визначеної договором про сумісну діяльність, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима та іншим майном або трудовою участю, і такі внески учасників договору, а також майно створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Виходячи зі змісту норм ЦК УРСР (1540-06) 1963 року готель на курорті Моршин, який нині існує як санаторій "Лаванда", будівництво якого було предметом договору, є спільною власністю учасників договору, а частка позивача як правонаступника Львівського ВО ім. 50-річчя Жовтня в цьому об'єкті нерухомості становить 18,46 %.
Відповідно до ст. 113 ЦК УРСР (1540-06) 1963року правовий режим складових частин спільної власності однаковий і учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися створеним або придбаним майном без згоди інших учасників договору.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що оформлення міською радою права власності на спальний корпус санаторію "Лаванда" в цілому за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" порушує права ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" як правонаступника Львівського ордена Трудового Червоного виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня на частку в спільній власності в розмірі 18,46% на вказаний об'єкт нерухомості.
Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури" є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги, що під час існування СРСР курорт в Моршині мав загальносоюзне значення, будівництво спірного об'єкту здійснювалося ВЦРПС, тобто загальносоюзною громадською (профспілковою) організацією СРСР, а після здобуття Україною незалежності розташоване на території України майно ВЦРПС стало загальнодержавною власністю України.
Так, згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. № 2268-Х11 (2268-12) "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно (будівлі, споруди) загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України, було передано Фонду державного майна України.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.02. 1994 р. № 3943-XII (3943-12) "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташоване на території України, є загальнодержавною власністю.
В справі відсутні відомості щодо того, що Фонд державного майна України передавав із загальнодержавної власності у власність Федерації незалежних професійних спілок України чи до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (яким створено вищеназване дочірнє підприємство) курортний готель (санаторій "Лаванда") в м. Моршині.
Крім того, апеляційним судом до спірних правовідносин, які випливають із укладеного між правопопередником позивача та Прикарпатською територіальною Радою по управлінню курортами профспілок ВЦРПС договору від 30.06. 1983року про спільну діяльність з будівництва санаторію "Лаванда", неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, Закон України від 07.02.1991р. №697 "Про власність" (697-12) , який згідно зі ст.3 постанови Верховної Ради УРСР №885-Х11 (885-12) від 26.03.1991р. застосовується до правовідносин, які виникли після введення в дію цього Закону, тобто з 15 квітня 1991 року.
Відповідно до ч.1 ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, а суд першої інстанції вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівський завод телеграфної апаратури" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2006 року скасувати.
Рішення господарського суду Львівської області від 13 вересня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Судді