УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2007 р. № К-10699/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Федорова М.О.
Карася О.В.
Брайка А.I.
при секретарі судового засідання: Гончаренку Р.С.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.06.2005 р.
у справі № 9/67 господарського суду Iвано-Франківської
області
за позовом Долинської об'єднаної державної податкової
інспекції в Iвано-Франківській області
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення 13855,70 грн. податкового боргу за рахунок
активів боржника, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
04.05.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р., позовні вимоги
Долинської ОДПI про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 13 855,70 грн.
податкового боргу за рахунок активів боржника задоволено повністю.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції
мотивовано нормами ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, пп.
3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та тим, що позивачем не надані
докази сплати узгоджених сум податкового зобов'язання у строки,
визначені законодавством.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, СПД ФО ОСОБА_1
оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005 р.,
посилаючись на порушення судом норм матеріального права та
залишити позов без розгляду.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, не
зважаючи на те, що були належно повідомлені про день, місце і час
розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
неприбуття сторін
або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином
повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не
перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що позивачем здійснено перевірку відповідача стосовно
здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу, за результатами якої складено акт НОМЕР_1,
на підставі якого позивачем прийнято податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким визначено суму податкового
зобов'язання у вигляді застосування штрафних санкцій за порушення
законодавства про патентування та готівковий обіг в сумі 2026,55
грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем
оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПА у
Iвано-Франківській області. За результатами розгляду скарги
прийнято рішення від 16.09.2003 р. НОМЕР_12, яким частково
скасовано податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_2 і зменшено
фінансові санкції до 1790,80 грн.
Позивачем також здійснено перевірку відповідача щодо
дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої
складено акт НОМЕР_3, на підставі якого прийнято податкові
повідомлення-рішення НОМЕР_4, якими до відповідача застосовано
фінансові санкції за порушення порядку застосування реєстратора
розрахункових операцій та порядку використання торгового патенту
в сумі 2026,55 грн., визначене податкове зобов'язання по збору
на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі
101,87 грн., в тому числі 1,87 грн. за основним платежем та 5100
грн. фінансових санкцій, а також визначено податкове зобов'язання
по податку на додану вартість в сумі 6808,58 грн., в тому числі
4267,39 грн. за основним платежем та 2541,19 грн. фінансових
санкцій. Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено
відповідачем в адміністративному порядку і за результатами
розгляду скарги прийнято рішенняНОМЕР_5, яким частково скасовано
рішення позивача НОМЕР_6 та зменшено податкове зобов'язання по
податку на додану вартість до 1877,98 грн., по фінансових
санкціях - до 932,99 грн.
Крім того, позивачем здійснено перевірку відповідача стосовно
здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу, за результатами якої складено акт НОМЕР_7.
На підставі зазначеного акту позивачем прийнято
повідомлення-рішенняНОМЕР_8, яким до відповідача застосовано
штрафні санкції в сумі 5892,30 грн. за порушення законодавства про
патентування та готівковий обіг. Вказане податкове
повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалось в
адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги
прийнято рішенняНОМЕР_9, яким частково скасовано податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_8 і зменшено фінансову санкцію на
125,25 грн.
Суди вказують, що відповідачем не подані докази подальшого
оскарження рішень податкового органу в адміністративному або
судовому порядку, що свідчить про узгодження визначених податковим
органом сум податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-III від
21.12.2000 р., узгоджена сума податкового зобов'язання, не
сплачена платником податків у строки, визначені цієї статтею,
визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму
податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган
надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які мають
містити зокрема, суму податкового боргу, належного до сплати.
Судами встановлено, що позивачем на адресу відповідача була
направлена перша податкова вимогаНОМЕР_10 на суму боргу 7738,53
грн., яка отримана відповідачем особисто 25.12.2004 р. та друга
податкова вимога НОМЕР_11 на суму 13 362,28 грн., яка отримана
відповідачем 29.01.2005 р.
На підставі того, що відповідачем не надано доказів погашення
податкового боргу за першою та другою податковою вимогою, суди
прийшли до висновку про задоволення позовних вимог Долинської ОДПI
про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 13 855,70 грн. податкового боргу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком
судів попередніх інстанцій, оскільки в другій податковій вимозі
Долинська ОДПI вказує суму податкового боргу, який підлягає сплаті
СПД ФО ОСОБА_1 13 362,28 грн., а до стягнення заявлено та стягнуто
судом 13855,70 грн. податкової заборгованості.
В судових рішеннях дана обставина (різниця в сумі податкового
боргу вказана в другій податковій вимозі та в сумі податкового
боргу, що стягнута судом) не знайшла свого відображення.
Крім того, в матеріалах справи відсутній розрахунок
податкового боргу СПД ФО ОСОБА_1, який повинен був бути доданий
контролюючим органом до позовної заяви при зверненні до
господарського суду.
Також суди, задовольняючи позовні вимоги, не врахували
нормативний припис статті ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та не
звернули увагу на те, що в суму податкового боргу, стягнутого з
відповідача входять, зокрема, суми штрафних санкцій, застосовані
до СПД ФО ОСОБА_1 за порушення законодавства про патентування та
обіг готівки, які виявлені актами перевірки НОМЕР_1 та НОМЕР_7.
Згідно ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в суд
першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в даній ухвалі та вирішити спір згідно
вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 23.06.2005 р. та рішення господарського суду
Iвано-Франківської області від 04.05.2005 р., а справу направити
на новий розгляд до господарського суду Iвано-Франківської
області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Федоров М.О.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Брайко А.I.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.