ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     17 квітня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого   Співака В.I.,
     суддів   Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Заїки М.М.,
     Загороднього А.Ф.,
     при секретарі  Замезі Ю.I.,
     розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в   Одеській
області  на  рішення  апеляційного  суду  Одеської   області   від
13.10.2004р. по справі за скаргою  ОСОБА_1  на  накази  начальника
управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в   Одеській
області про звільнення з органів внутрішніх  справ,  визнання  цих
наказів недійсними та поновлення на роботі, -
                           встановила:
     У червні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду  зі  скаргою  на
накази начальника управління Міністерства внутрішніх справ України
в Одеській області про  звільнення  з  органів  внутрішніх  справ,
визнання цих наказів недійсними та поновлення на роботі.
     Рішенням   Приморського   районного   суду   м.   Одеси   від
15.04.2004р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
     Рішенням апеляційного суду Одеської області від  13.10.2004р.
апеляційну скаргу ОСОБА_1 було  задоволено.  Рішення  Приморського
районного суду м. Одеси від 15.04.2004р. скасовано. Скаргу ОСОБА_1
задоволено.  Визнано  незаконними  накази  начальника   управління
Міністерства внутрішніх  справ  України  в  Одеській  області  від
20.04.2002р. № 215, від 17.05.2002р. № 139 о/с та  11.09.2003р.  №
276 о/с. Зобов'язано начальника управління Міністерства внутрішніх
справ України в Одеській області поновити  ОСОБА_1  на  службі  на
посаді оперуповноваженого  відділення карного розшуку Усатівського
селищного   відділу   міліції   Беляївського   районного   відділу
управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в   Одеській
області.
     Управління Міністерства внутрішніх справ України  в  Одеській
області  подало  касаційну  скаргу,   в   якій   просить   рішення
апеляційного суду Одеської області від 13.10.2004р.  скасувати  та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції було  встановлено,  що
наказами  начальника  управління  Міністерства  внутрішніх   справ
України в Одеській області від 20.04.2002р. № 215  "Про  порушення
службової дисципліни в Усатівському СВМ Біляївського  РВ  УМВС  та
покарання винних" та від 17.05.2002р.  №  139  о/с   ОСОБА_1  було
звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64  "є"  Положення  про
проходження  служби  рядовим  та  начальницьким  складом   органів
внутрішніх  справ  України  (за  порушення  дисципліни).  Оскільки
останній на час видання  наказу  від  17.05.2002р.  знаходився  на
лікарняному, то відповідно до наказу від 11.09.2003р.  №  276  о/с
було частково змінено наказ від 17.05.2002р. № 139 о/с  в  частині
звільнення ОСОБА_1  з  органів  внутрішніх  справ  з  24.05.2002р.
Підставами для звільнення стали матеріали службової  перевірки  та
висновки по  результатам  службової  перевірки  від  20.03.2002р.,
згідно яких за грубе порушення службової  дисципліни,  перевищення
влади, застосування заходів  фізичного  впливу  до  доставлених  в
селищний відділ  міліції  громадян,  втрату  матеріалів  по  факту
бійки, проявлену у ході службового  розслідування  нещирість  було
рекомендовано звільнити з органів внутрішніх справ майора  міліції
ОСОБА_1
     При перегляді справи судом апеляційної інстанції, доводи суду
першої інстанції щодо перевищення скаржником влади та застосування
заходів фізичного впливу до доставлених в селищний відділ  міліції
громадян були спростовані показаннями  свідків  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,
ОСОБА_4,   заявою   постраждалого   ОСОБА_5   від    13.05.2002р.,
матеріалами  перевірки  Біляївської  міжрайонної  прокуратури    №
456-ж-01, відмовним  матеріалом  №  1724-01,  а  доводи,  стосовно
втрати матеріалів по факту бійки - поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
     Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку
щодо   необгрунтованості   висновків   службової   перевірки   від
20.03.2002р., безпідставності застосування до ОСОБА_1  п.  64  "є"
Положення про проходження служби рядовим та начальницьким  складом
органів внутрішніх справ, ст. ст. 26, 27  Дисциплінарного  статуту
органів  внутрішніх  справ  та  незаконності  наказів   начальника
управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України   в  Одеській
області від 20.04.2002р. № 215, від 17.05.2002р.   №  139  о/с  та
від 11.09.2003р. № 276 о/с.
     Виходячи  з  вищенаведеного,  судом   апеляційної   інстанції
правова оцінка обставин по справі дана  вірно,  а  тому  касаційну
скаргу слід  залишити  без  задоволення,  а  рішення  апеляційного
суду - без змін.
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  222,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу  управління  Міністерства  внутрішніх  справ
України в Одеській області залишити  без  задоволення,  а  рішення
апеляційного суду Одеської області від 13.10.2004р. по  справі  за
скаргою  ОСОБА_1  на  накази  начальника  управління  Міністерства
внутрішніх справ України  в  Одеській  області  про  звільнення  з
органів внутрішніх  справ,  визнання  цих  наказів  недійсними  та
поновлення на роботі - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     М.М. Заїка
     А.Ф. Загородній
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга