ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Горбатюка С.А.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Лелюк О.П.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Харкова від
01.12.2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області
від 24.02.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність
виконавчого комітету Київської районної ради міста Харкова,
комунального підприємства житлово-ремонтних експлуатаційних робіт
№ 1 Київського району міста Харкова, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на
бездіяльність виконавчого комітету Київської районної ради міста
Харкова, комунального підприємства житлово-ремонтних
експлуатаційних робіт № 1 Київського району міста Харкова.
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 послався на те,
що до часу звернення до суду рішення виконавчого комітету
Київської районної ради міста Харкова від 03.12.2002 року № 298-5
щодо зносу самовільно побудованого гаража поряд з його будинком не
виконано.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від
01.12.2004 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24.02.2005
року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим,
що питання зносу будівлі відноситься до компетенції суду, а не
виконавчого комітету районної ради.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_2
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
Київського районного суду міста Харкова від 01.12.2004 року та
ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24.02.2005 року,
а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
31.01.2007 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1
про допуск її до адміністративного процесу в якості
правонаступника у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
клопотання ОСОБА_1, доводи касаційної скарги, перевіривши
застосування судом норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України допускає до розгляду
касаційної скарги ОСОБА_1 в якості правонаступника ОСОБА_2 та
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судами встановлено, що відповідно до довідки комунального
підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 1/2
частина домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2.
Згідно з актом обстеження від 13.11.2001 року встановлено, що
на території домоволодіння по АДРЕСА_1, що належить на праві
приватної власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право
власності на спадщину за законом від 22.05.1987 року самовільно
побудовано гараж розміром 6, 0 х 7, 0 метрів. При будівництві
гаража не витримана відстань до сусіднього домоволодіння по
АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_2, що обмежує догляд і здійснення
поточного ремонту житлового будинку.
Самовільно побудований гараж не відповідає вимогам ДБА 79-92
та ДБН 360-92, а тому рішенням виконавчого комітету Київської
районної ради міста Харкова від 03.12.2002 року № 298-5
зобов'язано ОСОБА_3 знести самовільно побудований гараж.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2 суди зазначили, що
знесення самовільно побудованого гаража, з врахуванням положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
2004 року, є порушенням
конституційних прав ОСОБА_3, який у відповідності до статті 376
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(у редакції 1963 року) не
позбавлений права звернутись до суду з позовом про визнання за ним
права власності на самовільну будівлю. Суди послались і на те, що
знесення самовільно побудованого гаража можливе лише за рішенням
суду. Судового рішення щодо знесення гаража не було, а тому вимоги
ОСОБА_2 спонукати державні органи виконати своє рішення від
03.12.2002 року № 298-5 про знесення гаража є безпідставними.
Приймаючи таке рішення суди не звернули уваги на те, що гараж
побудований самовільно, що підтверджено рішенням виконавчого
комітету № 298-5 від 03.12.2002 року. Цим будівництвом були
порушені права ОСОБА_2 щодо користування власним будинком. Однак у
своїх рішеннях суди, роблячи висновок про те, що знесенням гаража
буде порушено конституційне право ОСОБА_3 на реалізацію в судовому
порядку визнати право власності на самовільно побудований гараж, є
такими що фактично узаконює дії ОСОБА_3 по самовільному
будівництву гаража.
Вирішуючи спір, судами не було залучено до участі у справі
ОСОБА_3 в той час, як у своїх рішеннях судами зазначено, що гараж
він збудував самовільно, чим порушив права ОСОБА_2, однак може
узаконити самовільне будівництво, тобто вирішено спір стосовно
ОСОБА_3 без його участі.
Крім того, суди вийшли за межі предмету судового розгляду,
оскільки ОСОБА_2 скаржився на бездіяльність виконавчого комітету
Київської районної ради міста Харкова по виконанню свого ж рішення
№ 298-5 від 03.12.2002 року, яким безпосередньо ОСОБА_3
зобов'язано знести самовільно побудований гараж, а в разі
невиконання цього рішення комунальному підприємству
житлово-ремонтних експлуатаційних робіт № 1 Київського району
міста Харкова організувати знесення самовільно побудованого
гаража.
Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанції
порушено норми матеріального та процесуального права, які призвели
до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції, судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 55, 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від
01.12.2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області
від 24.02.2005 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність
виконавчого комітету Київської районної ради міста Харкова,
комунального підприємства житлово-ремонтних експлуатаційних робіт
№ 1 Київського району міста Харкова скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.А. Горбатюк
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін