ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     12  квітня  2007  року  у  м.  Києві  колегія  суддів  Вищого
адміністративного суду України у складі:
     головуючого-судді: Ліпського Д.В.,
     суддів: Горбатюка  С.А.,  Гуріна  М.I.,  Кобилянського  М.Г.,
Юрченка В.В.,
     при секретарі - Проценко О.О..
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   порядку
касаційного  письмового  провадження  адміністративну  справу   за
скаргою  ОСОБА_1  на  рішення   комісії   для   розгляду   питань,
пов"язаних  із  призначенням  (перерахунком)  та  виплатою  пенсій
управління Пенсійного фонду України у  Першотравневому  районі  м.
Чернівці за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України
в Першотравневому районі м. Чернівці  на  рішення  Першотравневого
районного суду м. Чернівці від 16 листопада 2004  року  та  ухвалу
апеляційного суду Чернівецької області від 16 лютого 2005 року,
                      в с т а н о в и л а :
     У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі  скаргою  на
рішення комісії для розгляду питань, пов"язаних   із  призначенням
(перерахунком) та  виплатою  пенсій  управління  Пенсійного  фонду
України у Першотравневому районі м. Чернівці.
     Рішенням Першотравневого районного суду м.  Чернівці  від  16
листопада 2004 року скаргу ОСОБА_1. було задоволено.
     Ухвалою апеляційного суду  Чернівецької області від 16 лютого
2005 року апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в
Першотравневому районі  м.  Чернівці  було  відхилено,  а  рішення
Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16  листопада  2004
року залишено без змін.
     Не погоджуючись з постановленими рішеннями  судів  першої  та 
апеляційної  інстанцій,  управління  Пенсійного  фонду  України  в
Першотравневому районі м. Чернівці у березні 2005 року  звернулося
з касаційною скаргою на рішення Першотравневого районного суду  м.
Чернівці від 16 листопада 2004 року та  ухвалу  апеляційного  суду
Чернівецької області від 16  лютого  2005  року,  в  якій  просить
скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції.
     Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по
суті встановлено, що  ОСОБА_1 звернувся до суб"єкта  оскарження  з
заявою  про  призначення  йому   пенсії   за   вислугу   років   у
відповідності  з  положеннями  ст..  51-1  Закону   України   "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
        .
     Рішенням  комісії  для  розгляду   питань,   пов"язаних    із
призначенням  (перерахунком)   та   виплатою   пенсій   управління
Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці  від
IНФОРМАЦIЯ_1 в  призначенні  пенсії  ОСОБА_1.  було  відмовлено  у
зв"язку  з  відсутністю  необхідного  стажу,  який  дає  право  на
призначення такої  пенсії.  При  цьому  комісія  не  врахувала  на
пільгових умовах з розрахунку один місяць  служби  за  три  місяці
період перебування його на військовій строковій  службі  у  складі
обмеженого   контингенту   радянських    військ    на    території
Демократичної Республіки Афганістан з IНФОРМАЦIЯ_2, що передбачено
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17  січня  1983  року
№5927 "Про пільги військовослужбовцям, працівникам  і  службовцям,
які знаходились у складі обмеженого контингенту радянських  військ
на території Демократичної Республіки Афганістан і їх сім"ям".
     Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку,  що
Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від  17  січня  1983  року
№5927 "Про пільги військовослужбовцям, працівникам  і  службовцям,
котрі  знаходились  у  складі  обмеженого  контингенту  радянських
військ на  території  Демократичної  Республіки  Афганістан  і  їх
сім"ям"  чинна  на  даний  час  і   повинна   застосовуватись   до
правовідносин,  які  регулюються  положеннями  ст..  51-1   Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
        .
     Проте з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій
погодитись не можна.
     Постанова Верховної Ради України від  12  вересня  1991  року
№1545 ( 1545-12 ) (1545-12)
         "Про порядок тимчасової дії на території України
окремих актів законодавства Союзу РСР встановила, що до  прийняття
відповідних актів законодавства України  на  території  республіки
застосовуються акти законодавства  Союзу  РСР  з  питань,  які  не
врегульовані  законодавством  України,  за  умови,  що   вони   не
суперечать Конституції і законам України.
     Питання щодо пільг по обчисленні стажу для призначення пенсії
зокрема за період військової служби у складі діючої армії у період
бойових  дій,  у  тому  числі  при  виконанні   інтернаціонального
обов"язку  врегульовані  ст..  57  Закону  України  "Про  пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
        , якою  передбачено,  що  така  військова
служба  зараховується  до  стажу  роботи  на  пільгових  умовах  у
порядку, встановленому для  обчисленні  строків  цієї  служби  при
призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
     Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від  17  липня
1992 року "Про порядок обчислення вислуги  років,  призначення  та
виплати пенсій і грошової  допомоги  особам  офіцерського  складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  та
військової служби за контрактом, особам начальницького і  рядового
складу  органів  внутрішніх  справ  та  членам  їхніх   сімей"   з
наступними змінами відповідно  до  Закону  України  "Про  пенсійне
забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового
складу  органів  внутрішніх  справ"  передбачено  зарахування  при
призначенні пенсій за вислугу років особам,  зазначеним  в  абзаці
першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах з  розрахунку
один місяць за три місяці участь у бойових діях у воєнний час.
     Тобто положення Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів  СРСР  від
17  січня  1983  року  №5927  "Про   пільги   військовослужбовцям,
працівникам і службовцям,  які  знаходились  у  складі  обмеженого
контингенту   радянських   військ   на   території   Демократичної
Республіки Афганістан і їх сім"ям" врегульовані  чинним  пенсійним
законодавством України у випадках та в  порядку,  визначеному  цим
законодавством.
     Стаття 51-1 Закону України "Про  прокуратуру"  ( 1789-12 ) (1789-12)
          є
спеціальним законом, який регулює питання пенсійного  забезпечення
прокурорів і слідчих, та визначає, що до 20-річного стажу  роботи,
що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи
на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону,  в
тому  числі  у  військовій  прокуратурі,  стажистами   в   органах
прокуратури, слідчими, суддями, на посадах  начальницького  складу
органів  внутрішніх  справ,  офіцерських  посадах  Служби  безпеки
України, посадах державних службовців, які займають особи з  вищою
юридичною  освітою,  в  науково-навчальних  закладах   Генеральної
прокуратури України працівникам, яким присвоєно  класні  чини,  на
виборних  посадах  у  державних  органах,  на  посадах   в   інших
організаціях,  якщо  працівники,  що  мають  класні   чини,   були
направлені туди,  а  потім  повернулися  в  прокуратуру,  строкова
військова служба,  половина  строку  навчання  у  вищих  юридичних
навчальних  закладах,  частково  оплачувана  відпустка  жінкам  по
догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
     Зазначений перелік є вичерпним та розширеному  тлумаченню  не
підлягає.
     Враховуючи викладене, у судів першої та апеляційної інстанцій
не було законних підстав для задоволення скарги.
     У відповідності з положеннями ст..229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення  судів
першої та апеляційної інстанцій та  ухвалити  нове  рішення,  якщо
обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та
апеляційної   інстанцій   порушили    норми    матеріального    чи
процесуального  права,  що  призвело  до   ухвалення   незаконного
судового рішення.
     Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно,  але
судами порушено норми  матеріального  права,  постановлені  судові
рішення  судів  першої   та   апеляційної   інстанцій   підлягають
скасуванню  з  постановленням  нового  рішення   про   відмову   у
задоволенні скарги.
     Керуючись  ст.  ст.210,  220,  222,  229,  230,  232  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
                           постановила:
     Касаційну  скаргу  управління  Пенсійного  фонду  України   в
Першотравневому районі м. Чернівці задовольнити.
     Рішення Першотравневого районного суду  м.  Чернівці  від  16
листопада 2004  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Чернівецької
області від 16 лютого 2005 року скасувати.
     У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення комісії для  розгляду
питань, пов"язаних  із  призначенням  (перерахунком)  та  виплатою
пенсій  управління  Пенсійного  фонду  України  у  Першотравневому
районі м. Чернівці відмовити.
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає, крім  випадків,
встановлених статтею  237  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий:   Ліпський Д.В. 
     Судді:       Горбатюк С.А.
     Гурін М.I.
     Кобилянський М.Г.
     Юрченко В.В. 
     З оригіналом звірено:
     Суддя:   Юрченко В.В.