ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД УКРАЇНИ
                               У Х В А Л А
                              IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     11  квітня  2007 року        м.Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного   суду  України  в
складі:
     головуючого: судді: Фадєєвої Н.М.
     суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
     при секретарі: Біла-Грошко О.А.
     з участю представника Регіонального відділення ФДМ України по
Дніпропетровській області - Кравцова Є.I.
     розглянувши в судовому засіданні  адміністративну  справу  за
касаційною скаргою Павлоградської районної державної адміністрації
на постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від  26  травня  2005  року,  у  справі  за   позовом   відкритого
акціонерного      товариства       "Новомосковське       рибоводне
сільськогосподарське  підприємство"  до  Павлоградської   районної
державної адміністрації, приватного підприємства  "Фірма  "Комус",
селянського фермерського господарства  "Ставки",  треті  особи  на
стороні позивача:  Регіональне відділення Фонду  державного  майна
України  по  Дніпропетровській  області,   Державне   підприємство
"Укрриба", про визнання недійсними розпоряджень,-
                           ВСТАНОВИЛА:
     У   серпні   2003   року   ВАТ   "Новомосковське    рибоводне
сільськогосподарське   підприємство"   звернулося   до   суду    з
вищезгаданим позовом, в  якому  позивач  з  урахуванням  уточнених
позовних вимог просив :
     -  визнати   недійсним    пункт   3   розпорядження    голови 
Павлоградської     районної     державної    адміністрації    "Про
переоформлення права постійного користування землею" № 128р-03 від
12 березня 2003 р.;
     - визнати  недійсним  розпорядження   голови   Павлоградської 
районної   державної  адміністрації  "Про   надання   дозволу   на
відведення земель водного фонду  в  оренду  для  рибогосподарських
потреб"  № 275  р-03  від  15  травня  2003р.  в  частині  надання
об'єктів водного фонду на території Кочережківської сільської ради
 Приватному  підприємству  "Комус"   площею  75,6  га   в   оренду
терміном  на  20  років  та  Фермерському  господарству   "Ставки"
 площею 35,0 га терміном  на  1  рік  з  послідуючим  продовженням
оренди на 20 років;
     - заборонити   відповідачу   та   будь-яким   третім   особам
виконувати дії спрямовані на оформлення відповідних документів  та
укладання договорів  оренди стосовно   земельної  ділянки   площею
115,9га;
     - зобов'язати   Павлоградську   райдержадміністрацію  винести
розпорядження про  переоформлення  права  користування  зазначеною
земельною ділянкою  площею 115,9га.
     - визнати недійсним договір оренди земель водного  фонду  від
15  квітня  2004  року,  укладений  між  Павлоградською   районною
державною    адміністрацією    Дніпропетровської    області     та
Селянсько-фермерським господарством "Ставки";
     - визнати недійсним договір оренди земельної ділянки  від  25
травня 2004 року, укладений між Павлоградською районною  державною
адміністрацією    Дніпропетровської    області    та     Приватним
підприємством "Фірма "Комус".
     Позов мотивований тим, що на  підставі  рішення  Кочережської
сільської  ради  від  20  січня  1998року   №4    Новомосковському
державному рибгоспу, який наказом регіонального  відділення  Фонду
державного  майна  України  від  11  серпня  1999року   №12/388-АО
перетворено у ВАТ "Новомосковське  рибоводне  сільськогосподарське
підприємство", було  видано  Державний  акт  на  право  постійного
користування землею в розмірах 115,901га в межах згідно  з  планом
землекористування, для розміщення ставків.
     До позивача як до правонаступника перейшло право власності на
цілісний  майновий  комплекс  державного  підприємства,  та  право
користування землями водного фонду, які згідно Земельного  кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
         не можуть передаватися у приватну власність, а  тільки
у користування чи оренду.   Павлоградська  райдержадміністрація  в
порушення  чинного  законодавства,   не   вилучаючи   у   позивача
вищезазначену земельну ділянку,   оскаржуваними  актами  скасувала
виданий сільською радою правопопереднику позивача   Державний  акт
на право постійного  користування  землею,  та  надала  дозвіл  на
відведення і надання ПП "Комус" та ФГ  "Ставки"  в  оренду  земель
водного  фонду,   які   знаходяться   у   користуванні   позивача.
Оскаржувані акти райдержадміністрації  є  незаконними,   порушують
охоронювані законом  права  та  інтереси  позивача.  У  зв'язку  з
наведеним позивач просив суд його позовні вимоги задовольнити.
     Справа розглядалась судами неодноразово.
     Останнім  рішенням  господарського   суду   Дніпропетровської
області від 23 грудня 2004 року у задоволенні позову відмовлено.
     Постановою  Дніпропетровського  апеляційного   господарського
суду від 26 травня 2005 року частково задоволено апеляційну скаргу
ВАТ "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське  підприємство".
Рішення  господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
23.12.2004  року  частково  скасовано.  Визнано  недійсним  п.   3
розпорядження №128р-03 від 12 березня 2003 року  та  розпорядження
№275р-03 від 15 травня 2003 року  голови  Павлоградської  районної
державної адміністрації Дніпропетровської області. В решті рішення
господарського суду залишено без змін.
     Павлоградська      районна       державна       адміністрація
Дніпропетровської області, не погодившись із зазначеною постановою
суду апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу.
     У касаційній  скарзі  скаржник  просить  скасувати  постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2005
року як  таку,  що  винесена  з  неправильним  застосуванням  норм
матеріального права, та залишити в  силі   рішення  господарського
суду Дніпропетровської області від 23.12.2004 року  як  законне  і
обгрунтоване.
     Перевіривши  матеріали  справи,   правильність   застосування
судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  і
процесуального  права,  правової   оцінки   обставин   у   справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить  до
висновку, що касаційна скарга   підлягає  задоволенню  частково  з
таких підстав.
     З матеріалів справи вбачається та судом  встановлено,  що  22
березня  1999  року  Кочережківською  сільською   радою   народних
депутатів  Павлоградського  району  був  виданий  Новомосковському
рибгоспу Держаний акт на право постійного  користування  землею  -
115,901 гектарів землі в межах згідно з планом  землекористування,
 для  розміщення  ставків.  Вказаний  Державний  акт  (серія  I-ДП
№000583) зареєстровано  Кочережківською сільською  радою  в  Книзі
записів державних актів на право постійного користування землею 22
березня 1999року  за №158.
     Відповідно  до  плану  приватизації   наказом   Регіонального
відділення Фонду державного  майна  України  по  Дніпропетровській
області від 11 серпня  1999  року  за  №12/388-АО  "Про  створення
відкритого  акціонерного  товариства   "Новомосковське   рибоводне
сільськогосподарське   підприємство"    Новомосковське    державне
виробниче       сільськогосподарсько-рибоводне        підприємство 
перетворено  у  ВАТ "Новомосковська рибоводне сільськогосподарське
підприємство", засновником  якого  є  Регіональне  відділення  ФДМ
України по Дніпропетровській області.
     Отже,   позивач   є   правонаступником   державного   рибного
підприємства, якому  у березні 1999року було видано Державний  акт
на право постійного користування землею для розміщення ставків.
     У зв'язку з тим  що до статутного фонду  ВАТ  "Новомосковська
рибоводне  сільськогосподарське  підприємство"  не  увійшли  деякі
об'єкти державної власності, у тому числі по дільниці "Кочережки",
а саме землі водного фонду, які згідно Земельного кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
         не підлягають приватизації, тому наказом регіонального
відділення ФДМ України по Дніпропетровській області від 26  квітня
2001року №12/496-АД правлінню товариства було доручено підготувати
документи для укладення договору оренди  цього  майна  строком  на
один рік. Такий договір оренди землі було  укладено,  починаючи  з 
 01.04.2001р.
     В наступному на підставі сумісного  наказу  Фонду  державного
майна України та Міністерства аграрної політики  України  №126/752
від 06.05.2003р. було вирішено  питання  про  передачу  на  баланс
державного підприємства "Укрриба" гідротехнічних споруд, включаючи
ставкові рибоводні споруди залишковою вартістю 340048грн., у  тому
числі дільниці "Кочережки", які не увійшли до статутного фонду ВАТ
"Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство".
     Відповідно до ст. 8 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
         до 
відання обласних  Рад у галузі регулювання водних відносин  на  їх
території належить розпорядження   водними   об'єктами   місцевого
 значення.
     Спірні водні об'єкти місцевого  значення  -  ставки  дільниці
"Кочережки", які належать державі,  було передано  у  користування
ВАТ "Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство".
     Враховуючи  зміну  правового  статусу  підприємства,   голова
правління  ВАТ  "Новомосковське   рибоводне   сільськогосподарське
підприємство"     звернувся     до      голови      Павлоградської
райдержадміністрації з заявою про скасування  Державного  акту  та
вилучення у Новомосковського держрибгоспу земельної ділянки площею
115,901га, наданої в постійне користування Кочережською  сільською
радою, у зв'язку з його реформуванням,  для подальшого надання  її
в  оренду  ВАТ  "Новомосковське   рибоводне   сільськогосподарське
підприємство".
     Згідно  ч  1  ст.85  Водного  кодексу  України  ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
        
порядок надання земель водного фонду в користування та  припинення
права користування ними встановлюється земельним законодавством.
     Відповідно до ст.6  Перехідних  положень  Земельного  кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
         в редакції 05.10.2001р. громадяни та  юридичні
особи, які мають у постійному користуванні земельні  ділянки,  але
за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві,  повинні  до  1
січня 2005р. переоформити в установленому порядку право  власності
або право оренди на них.
     За ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          право
оренди земельної ділянки  -  це  засноване  на  договорі  строкове
платне володіння і  користування  земельною  ділянкою,  необхідною
орендареві для провадження підприємницької  та  іншої  діяльності.
При цьому відповідно до  ст.12  Закону  України  "Про  особливості
приватизації майна  в  агропромисловому  комплексі"  ( 290/96-ВР ) (290/96-ВР)
        
повинні  забезпечуватися  технологічна  єдність   виробництва   та
цілісність майнових комплексів.
     Незважаючи на  конкретне  клопотання  позивача  щодо  надання
земель водного фонду дільниці "Кочережки" в оренду для  здійснення
статутної  діяльності  та  вимоги  чинного   законодавства,   яким
надається  переважне  право  на   укладання   договору   постійним
землекористувачам, розпорядженням голови  Павлоградської  районної
державної  адміністрації  "Про  переоформлення  права   постійного
користування землею" від 12 березня 2003року  №128р-03   відмінено
Державний акт  на  право  постійного  користування  землею  площею
115,901га, виданий Новомосковському рибгоспу 22 березня 1999р., та
пунктом третім цього ж  розпорядження  передбачено  розглянути  на
черговому засіданні комісії з надання  водних  об'єктів  в  оренду
питання про надання вищезазначених земель в  оренду  на  загальних
засадах.
     На підставі рішення комісії з надання об'єктів водного  фонду
в оренду, без проведення конкурсу чи  аукціону,  як  того  вимагає
ст.16  Закону  України   "Про   оренду   землі"   ( 161-14 ) (161-14)
        ,   не
обгрунтувавши   причини   відмови   в   задоволенні   заяви    ВАТ
"Новомосковське  рибоводне   сільськогосподарське   підприємство",
голова    Павлоградської    районної    державної    адміністрації
розпорядженням від 15 травня 2003року  №275р-03  надав  дозвіл  на
оформлення матеріалів  по  відведенню  земель  водного  фонду  для 
рибогосподарських    потреб    на    території     Кочережківської
 сільської  ради приватному підприємству "Комус" площею 75,6 га  в
оренду на 20 років, та фермерському господарству ''Ставки"  площею
35 га в оренду на 1 рік з наступним продовженням  договору  до  20
років.
     Тобто,    головою    Павлоградської    районної     державної
адміністрації фактично прийнято рішення про безпідставне вилучення
земель водного фонду на території Кочережківської сільської  ради,
які перебували у користуванні  позивача,  що  суперечить  ст.  149
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        .
     Виходячи  із  загальних  засад  судочинства  підставами   для
визнання акту недійсним є  невідповідність  його  вимогам  чинного
законодавства та/або визначеній законом компетенції  органу,  який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення  у  зв'язку  з  прийняттям  відповідного  акта  прав  та
охоронюваних  законом  інтересів  підприємства  чи  організації  -
позивача по справі
     Судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок про те, 
що  акти ненормативного характеру,  якими  є  п.  3  розпорядження
№128р-03  від   12.03.2003р.   та   розпорядження   №275р-03   від
15.05.2003р.    голови    Павлоградської     районної    державної
адміністрації, не відповідають вимогам  чинного  законодавства  та
порушують права і охоронювані законом інтереси позивача.
     Не заслуговують на увагу  доводи  відповідача,  що  прийняття
головою Павлоградської райдержадміністрації  спірних  розпоряджень
продиктовано добровільною відмовою позивача від земельної ділянки,
оскільки    з   такою    заявою    позивач    до    Павлоградської
райдержадміністрації не звертався.
     Відповідно  до  ч.2  ст.220  КАС  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           суд
касаційної   інстанції   може   встановлювати    порушення    норм
матеріального чи процесуального права, на які не було посилання  у
касаційній скарзі.
     Під час  розгляду  даної  справи  в  судах  Павлоградською  р
айдержадміністрацією було укладено з  СФГ "Ставки" 15 квітня  2004
року договір  оренди  земель  водного  фонду,  на  підставі  якого
Павлоградська РДА передала в оренду  СФ  "Ставки"  розташовані  на
території Кочережківської сільської ради  землі  водного  фонду  в
розмірі 46,98га, в тому числі ставок - 30,7га, строком на 20 років
(т.3, а.с.50-53).
     Також під час розгляду даної справи в  судах   Павлоградською
райдержадміністрацією було укладено з ПП "Фірма" Конус"  25 травня
 2004 року договір оренди земельної  ділянки,  на  підставі  якого
Павлоградська РДА передала в оренду ПП "Фірма  "Конус"  розташовану
на території Кочережківської сільської ради земельну  ділянку  для
рибогосподарських потреб загальною площею 93,2568га, в тому  числі
під ставком 74,345 га,  строком на 20 років (т.3, а.с.70-74).
     Підставою для  укладення  зазначених  договорів  оренди  були
розпорядження   голови    Павлоградської     районної    державної
адміністрації від 07 квітня 2004року №198-р-04 та  від  21  травня
2004року №296-р-04. (т. 3, а.с.70-76, 93, 98), які в установленому
порядку  не  оскаржені.   Суд  вирішуючи   справу   про   визнання
недійсними  договорів  оренди  земель  водного  фонду  не  уточнив
позовні вимоги щодо зазначених вище розпоряджень  голови  РДА,  на
підставі яких було укладено спірні договори оренди земель  водного
фонду.
     Суди    попередніх    інстанцій    вирішуючи    спір     щодо
правомочності укладених Павлоградською РДА  з ПП "Фірма "Конус" та
з СФГ "Ставки"  договорів оренди  земель водного фонду   не  взяли
до  уваги,  що   Водним   кодексом   України   ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
           від
06.06.1995р.  №213/95  розмежовано  компетенцію   Верховної   Ради
України, обласних  Рад,  та  районних  рад  у  галузі  регулювання
водних відносин, та що відповідно до цього Кодексу до  компетенції
районної державної адміністрації  розпорядження  водними об'єктами
місцевого значення не  належить.
     Статтею    8    Водного   кодексу    України    ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
        
 встановлено, що до відання Верховної Ради  Автономної  Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі
регулювання водних відносин на  їх  території  належить,  зокрема,
розпорядження водними об'єктами місцевого значення.
     Крім того, з матеріалів справи вбачається, що   на  території
Кочерижської сільської ради на землях водного  фонду  розташований
будинок  рибовода,  який  наказом  Регіонального  відділення   ФДМ
України від 11.09.1999р. №12/388-АО   передано  у  власність   ВАТ
"Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство".
     Однак, судами  попередніх  інстанцій  не  зясовано,  де  саме
знаходиться  належний  позивачу  на   праві   власності    будинок
рибовода, та чи не передано Павлоградською   райдержадміністрацією
 в  оренду  суб'єктам   підприємницької  діяльності  -  ПП  "Фірма
"Комус", СФГ "Ставки"   земельну  ділянку,  на  якій   розташована
 будівля позивача.
     Отже, передчасним є висновок суду першої  інстанції,  з  яким
погодився  суд  апеляційної  інстанції,   щодо   необгрунтованості 
позовних вимог ВАТ "Новомосковське рибоводне  сільськогосподарське
підприємство" про визнання недійсними укладених між  відповідачами
договорів оренди землі.
     Оскільки відповідно до ч.ст.220 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції не може  досліджувати  докази,  встановлювати 
та визнавати  доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в
судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того  чи
іншого доказу, тому  зазначена  обставина  унеможливлює  ухвалення
судом касаційної інстанції нового судового рішення і  є  підставою
для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
     За таких  обставин  суд  касаційної  інстанції  приходить  до
висновку, що  із-за  неповноти  дослідження  обставин,  які  мають
суттєве значення  для  правильного  вирішення  спору,   неналежної
правової оцінки доказів  у  справі,   ухвалені  судами  попередніх
інстанцій  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з  поверненням
справи на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
          України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційну   скаргу    Павлоградської    районної    державної
адміністрації Дніпропетровської області задовольнити частково.
     Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23
грудня 2004  року  та  постанову  Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду від 26 травня 2005 року  скасувати,  а  справу
направити  на  новий  судовий  розгляд  до   господарського   суду
Дніпропетровської області  в іншому складі.
     Ухвала   набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає,   крім  із  випадків, у строки та порядку,
 визначених ст.ст.237-239 Кодексу  адміністративного   судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді