ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я., Матолича С.В., Федорова М.О., при секретарі Мельник
I.М., за участі представника позивача Дахової О.С., та
представника відповідача Панченка С.О., розглянувши у відкритому
судовому засіданні скаргу відкритого акціонерного товариства
"Укрнафта" на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11 жовтня 2006 року у справі за позовом Київського
міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до
відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 жовтня 2005
року було відмовлено у позові Київського міського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного
товариства "Укрнафта" про стягнення.
Вказане судове рішення вмотивоване тим, що позивачем не було
допущено порушень вимог Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11
жовтня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції було
скасоване та задоволено позов Київського міського відділення Фонду
соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного
товариства "Укрнафта" про стягнення.
Вказане судове рішення обгрунтоване ст. ст. 19, 20 Закону
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
, п. п. 4, 11 Порядку сплати підприємствами
(об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до
відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку
та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою апеляційної
інстанції ВАТ "Укрнафта" звернулося з касаційною скаргою у якій
просить постанову Київського апеляційного господарського суду від
11 жовтня 2006 року скасувати, рішення Господарського суду міста
Києва від 27 жовтня 2005 року залишити в силі.
Касаційна скарга вмотивована посиланнями на невірне
застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Положенням про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
,
визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або
ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі
та організації незалежно від форм власності та господарювання, де
створено необхідні умови для праці інваліда (п.1).
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно
відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів
відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією
підприємства за участю представників МСЕК, органів
Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і
введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п.3).
Згідно п.5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо
створення робочих місць для інвалідів, включають їх до
колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві
органи соціального захисту населення та відділення Фонду
соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)
робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, також, передбачено, що
працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою
зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних
депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням
побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних
навичок відповідно до висновків МСЕК.
З положень Закону України "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
не вбачається, що обов'язок
підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів
супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати
інвалідів на створені ним робочі місця.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції
повно та всебічно досліджені наявні матеріали справи, вірно дана
юридична оцінка фактичним обставинам справи, до спірних
правовідносин вірно застосовані норми матеріального права.
При прийнятті рішення судом першої інстанції порушень норм
процесуального права, які призвели або могли б призвести до
неправильного вирішення справи не вбачається.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції скасував
рішення у справі, не маючи для того законних підстав, визначених
статтею 202- Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Тому оскаржена постанова Київського апеляційного
господарського суду від 11 жовтня 2006 року відповідно до ст. 226
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягає скасуванню, а скасоване нею
рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Укрнафта" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11
жовтня 2006 року скасувати, рішення Господарського суду міста
Києва від 27 жовтня 2005 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В. Харченко
Судді /підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ М.О.Федоров
/підпис/ С.В. Матолич
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко