ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Удовенка М.Ф., Селіванова Л.В.
відповідача: Пашинського Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції
Житомирської області
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 04.05.2006 р.
у справі № 11/3 НА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Крістал-96"
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції
Житомирської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Крістал-96" звернулось з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Коростенської ОДПI від
03.08.2004 р. №0000562301/0/1292 щодо виявлення завищення суми
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі
179297,00 грн. та про зобов'язання відповідача внести на користь
позивача зміни до реєстрів на відшкодування ПДВ, шляхом оформлення
облігацій внутрішньої державної позики в розмірі 179297,00 грн.
Постановою Господарського суду Житомирської області від
23.12.2005 р. в задоволенні позову відмовлено
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
04.05.2006 р. постанову місцевого господарського суду скасовано.
Позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове
повідомлення-рішення Коростенської ОДПI від 03.08.2004 р.
№0000562301/0/1292. Провадження в частині зобов'язання
Коростенської ОДПI оформити облігації внутрішньої державної позики
для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ на суму
179297,00 грн. закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду
апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого
господарського суду з підстав неправильного застосування норм
матеріального права.
Доводи касаційної скарги обгрунтовуються необхідністю
проведення зустрічної перевірки основних постачальників позивача.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його
представник у суді касаційної інстанції, просив касаційну скаргу
залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції -
без змін.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено позапланову перевірку з питання
правильності визначення позивачем суми податку на додану вартість,
заявленої до відшкодування із бюджету за жовтень 2001 р. з
результатами якої складено акт №55/23-01/25309508 від 30.07.2004
р.- доповнення до акту від 20.02.2002 р. №18/23-01/25309508.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки віднесену позивачем суму ПДВ в розмірі
179297,00 грн. до складу податкового кредиту неможливо перевірити
по ланцюгу до товаровиробника.
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000562301/0/1292 від 03.08.2004 р., яким
виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в
розмірі 179297,00 грн.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника
податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з
подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними.
Як встановлено у справі, 07.08.2001 р. між позивачем та СП
ВКФ "Агровест" укладено договір поставки №2 згідно якого, та
додаткової угоди №1 від 01.08.2001 р. до цього договору, СП ВКФ
"Агровест" здійснило поставку позивачу продукції (корпуси букс),
яку останній прийняв та оплатив її вартість, що підтверджується
накладними, податковими накладними, що не заперечується
відповідачем.
У жовтні - листопаді 2001 р. позивачем включено до складу
податкового кредиту суми ПДВ, що були сплачені у зв'язку з
придбанням вищеназваної продукції.
Згідно довідки про результати позапланової перевірки СП ВКФ
"Агровест" з питань взаємовідносин з позивачем, проведеної
працівниками податкової міліції Алчевської ОДПI, СП ВКФ
"Агровест" були подані до податкової інспекції декларації за
вересень, жовтень, листопад, грудень 2001 р., за даними особового
рахунку по податку на додану вартість у СП ВКФ "Агровест"
заборгованість до бюджету по ПДВ в цих періодах відсутня.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що суми податку,
включені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені
податковими накладними, які містять всі необхідні реквізити, та в
яких зазначені саме ті товари, які були предметом договору
купівлі-продажу, а також іншими первинними документами, дійшли
вірного висновку про правомірне включення до податкового кредиту
сум ПДВ за цими накладними та про відсутність в діях позивача
порушень приписів Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Підставою для отрима ння відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку в випадках, визначених цим Законом.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті
податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні
наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою
для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на
додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі
документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної
податкової інспекції Житомирської області залишити без
задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 04.05.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук
О.I.Степашко
Повний текст складено 18.04.2007 р.