ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          Iменем України
 
     "11" квітня 2007 р. Справа № 15/121-О-05
 
                                                    к/с № 10976/06
 
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючий    Нечитайло О.М.
 
     Судді: Конюшко К.В.
 
     Ланченко Л.В.
 
     Пилипчук Н.Г.
 
     Степашко О.I.
 
     при секретарі судового засідання Сорокіній Л.В.
 
     за участю представників:
 
     позивача:    Ментус В.В. дов.від 10.04.2007р. № 7-128
 
     відповідача не з'явився
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
 
     касаційну скаргу  Міського комунального підприємства
 
     "Херсонелектротранс"
 
     на постанову  Запорізького апеляційного господарського суду
 
     від 12.07.2005р.
 
     у справі  № 15/121-О-05
 
     за позовом  Міського комунального підприємства
 
     "Херсонелектротранс"
 
     до  Державної податкової інспекції у м. Херсон
 
     про  визнання недійсними податкових
 
     повідомлень-рішень
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Міське комунальне підприємство "Херсонелектротранс" (надалі -
позивач, МКП "Херсонелектротранс")  звернулось  до  Господарського
суду  Херсонської  області  із  позовом  до  Державної  податкової
інспекції у м. Херсон (надалі відповідач - ДПI у  м.  Херсон)  про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI у м.  Херсон
від 19.01.2005 р. № 0000362301/0 та № 0000372301/0.
 
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
26.04.2005 р. у справі № 15/121-О-05  (суддя  Клепай  З.В.)  позов
задоволено. Визнано недійсними податкові  повідомлення  -  рішення
ДПI  у  м.  Херсон  від  19.01.2005  р.  №   0000362301/0   та   №
0000372301/0.
 
     Вказане рішення суду мотивовано тим,  що  договір  №  32  від
17.03.2004 р.  на  придбання  тролейбусів,  укладений  АТ  "Літан"
безпосередньо  з  МКП  "Херсонелектротранс",  який   є   платником
податків на загальних умовах. Відтак, виконавши договір купівлі  -
продажу, позивач, відповідно до чинного законодавства, повинен був
відобразити виконання цих угод та перерахування коштів АТ  "Літан"
по бухгалтерському обліку, та сплатити продавцю податок на  додану
вартість. Судом зазначено, що висновки відповідача відносно  того,
що   тролейбуси   позивачем   придбані   безкоштовно,   суперечать
матеріалам справи, оскільки рахунок, з якого здійснювались видатки
на придбання тролейбусів, був відкритий за  заявкою  позивача  від
26.04.2004 р. і для самого позивача.
 
     Постановою  Запорізького  апеляційного  господарського   суду
(судова  колегія  у  складі:  головуючий:  Хуторной  В.М.,  судді:
Кагітіна  Л.П.,  Радченко  О.П.)  від  12.07.2005р.  у  справі   №
15/121-О-05 апеляційну скаргу ДПI м. Херсон задоволено:
 
     - рішення  господарського  суду   Херсонської   області   від
26.04.2005р. у справі № 15/121-О-05 скасовано;
 
     - в задоволенні позовних вимог відмовлено;
 
     - стягнуто з МКП "Херсонелектротранс" 42,50 грн.,  державного
мита за апеляційною скаргою.
 
     Вказана постанова мотивована тим, що висновки акта  перевірки
відповідача,  на  підставі  якого  прийняті  оспорювані  податкові
повідомлення-рішення, є  обгрунтованими  та  відповідають  вимогам
чинного законодавства України, оскільки позивач не  поніс  будь  -
яких витрат, які б  за  змістом  вимог  податкового  законодавства
України включались до складу валових  витрат,  а  також  не  поніс
витрат на придбання основних фондів, що підлягають амортизації,  а
тому позивач, немає законодавчого права на  податковий  кредит  по
спірних операціях купівлі  -  продажу  тролейбусів  та  відповідно
підстав для амортизації таких основних фондів.
 
     МКП  "Херсонелектротранс",  не  погоджуючись  із   зазначеним
судовим рішенням  господарського  суду  апеляційної  інстанції,  з
підстав порушення  норм  матеріального  та  процесуального  права,
звернулось із касаційною скаргою  до  Вищого  господарського  суду
України,  в  якій   просить   скасувати   постанову   Запорізького
апеляційного господарського  суду  від  12.07.2005р.  у  справі  №
11/121-О-05  повністю  та   залишити   в   силі   судове   рішення
господарського суду першої інстанції.
 
     Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2005р. у
справі № 11/121-О-05 вказана касаційна скарга разом із матеріалами
справи передана на розгляд Вищому адміністративному  суду  України
за підвідомчістю.
 
     Відповідач    заперечення    на    касаційну    скаргу    МКП
"Херсонелектротранс" не надав.
 
     Представник позивача у судовому засіданні  вимоги  касаційної
скарги  підтримав,  постанову  господарського   суду   апеляційної
інстанцій вважає такою, що прийнята  із  порушенням  норм  чинного
законодавства з мотивів, викладених у касаційній скарзі, та просив
її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду  першої
інстанції у справі № 11/121-О-05.
 
     Представник відповідача в судове  засідання  суду  касаційної
інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що  передбачене
ст.49 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         не скористався, про причини не  явки
суду не зазначив, незважаючи на те, що про час  і  місце  судового
засідання був повідомлений належним чином.
 
     Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
     Господарськими  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлені такі фактичні обставини справи.
 
     ДПI у м. Херсон прийняті податкові  повідомлення-рішення  від
19.01.2005р.,
 
     - № 0000362301/0, яким позивачу  визначено  суму  податкового
зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 032,00грн. у
тому числі 4 688,00 грн. - за основним платежем та 2  344,00  грн.
штрафних (фінансових) санкцій;
 
     - 0000372301/0,  яким  у  позивача  виявлено  завищення  суми
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16
837,00 грн.
 
     Зазанчені податкові повідомлення-рішення були  оскаржені  МКП
"Херсонелектротранс" у адміністративному  порядку.  За  наслідками
розгляду якого скарги позивача були залишені  без  задоволення,  а
оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін та ДПI у  м.
Херсон були відповідно прийняті податкові повідомлення-рішення від
24.02.2005р.  №  0000362301/1,  №  0000372301/1,  які  за  змістом
аналогічні первинним.
 
     Вказані  акти   ненормативного   характеру   грунтуються   на
висновках Акту перевірки  ДПI  у  м.  Херсон  від  18.01.2005р.  №
100/23-3/03328635   "Про   результати   планової    документальної
перевірки дотримання вимог податкового та валютного  законодавства
МКП "Херсонелектротранс" за період з 1.10.2003  р.  по  30.09.2004
р.".
 
     В  п.  2.5  "податок  на  додану  вартість"  вказаного   акту
перевірки, вчинено запис, що в порушення п/п. 7.4.1 п. 7.4  ст.  7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          від
03.04.1997 р.  №  168/97-ВР,  підприємством  віднесено  до  складу
податкового  кредиту  суми  ПДВ  за   придбанні   основні   засоби
(тролейбуси),  які  не  підлягають  амортизації.  Дане   порушення
відображено в книзі придбання за березень, вересень 2004 р.
 
     Згідно фактичних обставин справи,  які  стали  підставою  для
винесення спірних податкових  повідомлень-рішень  встановлено,  що
між МКП "Херсонелектротранс" та АТ "Літан" (м. Дніпропетровськ) 17
березня 2004 р. укладено договір № 32 на  поставку  6  тролейбусів
загальною вартістю 3 162 000,24 грн., в тому числі ПДВ в сумі  527
000,04 грн.
 
     Додатковою угодою від 30 квітня 2004 р. № 2 до договору №  32
від 17 березня 2004 р.,  передбачено  включити  в  якості  третьої
особи під назвою "Замовник" Херсонську міську раду.
 
     Згідно договору № 45 від 30 квітня 2004 р., який укладено між
МКП "Херсонелектротранс" та АТ "Літан", МКП "Херсонелектротранс" у
вересні 2004 р. придбало 1 тролейбус вартістю 527 000,04  грн.,  в
тому числі ПДВ 87 833,38 грн.
 
     Рішенням Херсонської міської  Ради  від  18  травня  2004  р.
додатково  виділені  кошти  в  сумі  269  000  грн.  на  закупівлю
тролейбуса.  Оплата  за  тролейбус  проведена   через   управління
державного казначейства.
 
     Крім  того,  судами  встановлено,  що  згідно   розпорядження
Кабінету  Міністрів  України  від  25  березня  2004  р.   №   178
( 178-2004-р ) (178-2004-р)
         Херсонській  облдержадміністрації  виділено  3  420
000,00 грн. для  проведення  першочергових  заходів  з  ліквідації
аварійної ситуації на електротранспорті в м.  Херсоні  за  рахунок
резервного фонду державного бюджету.
 
     Згідно розпорядження голови Херсонської  облдержадміністрації
від 9  квітня  2004  р.  №  393  розпорядником  зазначених  коштів
визначено Херсонський міськвиконком.
 
     Розпорядженням Херсонської міської Ради від 23 квітня 2004 р.
№ 352-р МКП "Херсонелектротранс" призначено одержувачем  коштів  в
сумі 3 420 000 грн.
 
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
розглянувши  надані  письмові  докази  в  їх   сукупності,   Вищий
адміністративний суд  України  вважає,  що  касаційна  скарга  МКП
"Херсонелектротранс" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
 
     Відповідно до п/п. 7.4.1 п. 7.4 ст.  7  Закону  України  "Про
податок на додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          від  3.04.1997  р.  №
168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду  складається  з  сум
податків, сплачених (нарахованих)  платником  податку  у  звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  та
основних фондів, що підлягають амортизації.
 
     Суми  податку  на  додану  вартість,  сплачені   (нараховані)
платником податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з  придбанням
(спорудженням)  основних  фондів,   що   підлягають   амортизації,
включаються до складу податкового кредиту такого звітного  періоду
незалежно від строків введення в експлуатацію основних  фондів,  а
також від того, чи  мав  платник  податку  оподатковувані  обороти
протягом такого звітного періоду.
 
     Зі змісту наведеної норми  вбачається,  що  виникнення  права
платника податку на податковий кредит  невід'ємно  пов'язується  з
такими підставами, як придбання товарів, вартість яких відноситься
до складу валових витрат, або  ж  придбання  основних  фондів,  що
підлягають амортизації.
 
     З встановлених  господарськими  судами  попередніх  інстанцій
фактичних обставин справи вбачається, що позивач не поніс  будь  -
яких витрат, які б за змістом вищевикладеного включались до складу
валових витрат, а також не  поніс  витрат  на  придбання  основних
фондів, що підлягають амортизації.
 
     Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР,
із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна  сума  доходу
платника   податку   від   усіх   видів   діяльності,   отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,  матеріальній
або  нематеріальній   формах   як   на   території   України,   її
континентальному шельфі, виключній  (морській)  економічній  зоні,
так і за її межами
 
     Кошти, у вигляді субсидій та дотацій,  які  надаються  СПД  в
інших, ніж державне регулювання  цін,  цілях,  не  включаються  до
валового доходу платників податку.
 
     Зазначені кошти (трансферти) не відповідають ознакам валового
доходу платника податку, встановленим п. 4.1 ст.4  Закону  України
"Про  оподаткування  прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          і   не
підлягають  оподаткуванню,  оскільки  їх   одержання   з   бюджету
спрямовано на реалізацію програм  соціально-економічного  розвитку
держави.
 
     В  той  же  час,  оскільки  таке  отримання   коштів   не   є
компенсацією вартості операцій з продажу товарів (робіт,  послуг),
їх одержання не є об'єктом для оподаткування ПДВ.
 
     Відповідно до п/п. 5.3.2 п.5.3  ст.  5  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          від  28.12.1994
р. № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати  на
придбання, будівництво,  реконструкцію,  модернізацію,  ремонт  та
інші поліпшення основних фондів.
 
     Крім  того,  в  цілях  оподаткування  платники   податку   не
зменшують скоригований прибуток на суму амортизаційних відрахувань
на основні  фонди,  придбані  (створені)  за  рахунок  капітальних
трансфертів.
 
     Відповідно до п/п. 8.1.2 п. 8.1 ст.  8  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          від  28.12.1994
р. №  334/94-ВР,  амортизації  підлягають  витрати  на  придбання,
самостійне виготовлення основних фондів для  власного  виробничого
використання (власних виробничих потреб).
 
     Оскільки  вищевказані  витрати   на   придбання   тролейбусів
здійснені  за  рахунок  капітальних  трансфертів,  тобто  фактично
понесені державою, а не платником податку, що пояснюється тим,  що
в податковому обліку активи позивача -  валовий  доход  та  валові
витрати не змінились ні під час отримання трансферу,  ні  під  час
купівлі тролейбусів, то в цілях оподаткування  немає  підстав  для
амортизації платником податку - позивачем таких основних фондів.
 
     Враховуючи    вищезазначене,    судова     колегія     Вищого
адміністративного суду України вважає висновок господарського суду
апеляційної інстанції про те, що позивач, який отримав  з  бюджету
кошти у  вигляді  капітальних  трансфертів  та  використав  їх  за
цільовим призначенням, немає  законодавчого  права  на  податковий
кредит  по  спірних  операціях  купівлі  -   продажу   тролейбусів
нормативно обгрунтованим.
 
     Судова колегія Вищого адміністративного  суду  України  також
погоджується з висновками Запорізького апеляційного господарського
суду щодо необгрунтованості посилань позивача на П(С)БУ № 3  "Звіт
про фінансові результати", як нормативну підставу для висновку про
те,   що   бюджетні   кошти   (капітальні   трансфери),   отримані
підприємством, включаються в склад власних коштів підприємства, як
кошти отримані на протязі звітного періоду  в  наслідок  звичайної
діяльності, а тому і витрати на  придбання  основних  фондів  несе
саме  підприємство.  Оскільки,  як   правильно   зазначено   судом
апеляційної інстанції, П(С)БУ № 3 "Звіт про фінансові результати",
затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 31.03.1999
р. № 87 ( z0397-99 ) (z0397-99)
         , визначає  лише  зміст  і  форму  Звіту  про
фінансові результати, а також загальні вимоги  до  розкриття  його
статей. Норми цього Положення (стандарту)  стосуються  звітів  про
фінансові результати підприємств, організацій та  інших  юридичних
осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
 
     Норми зазначеного звіту ніяким  чином  не  можуть  регулювати
правила ведення податкового обліку, визначати склад валових витрат
та валових доходів, бухгалтерський  та  податковий  облік  суттєво
відрізняються один від одного, а тому  в  спірному  випадку  норми
П(С)БУ  №  3  "Звіт  про  фінансові  результати"   не   підлягають
застосуванню. Крім того,П(С)БУ № 3 "Звіт про фінансові результати"
не  містить  норми,  відповідно  до  якої  капітальні   трансфери,
отримані  підприємством,  включаються  в  склад   власних   коштів
підприємства,  як  кошти  отримані  на  протязі  звітного  періоду
внаслідок звичайної діяльності.
 
     Крім  того,  судова  колегія  Вищого  адміністратвиного  суду
України погоджується  із  правовою  позицією  господарського  суду
апеляційної інстанції щодо правильності  нарахування  відповідачем
штрафних фінансових (санкцій) відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1  ст.
17. Закону України "Про порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Таким чином, судова  колегія  Вищого  адміністративного  суду
України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі  №
15/121-О-05  господарський  суд   апеляційної   інстанції   дійшов
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи  і
правильно  застосував  до  спірних  правовідносин   сторін   норми
матеріального права, порушень норм  процесуального  права  теж  не
встановлено.
 
     За таких обставин, касаційна скарга МКП  "Херсонелектротранс"
підлягає  залишенню  без  задоволення,  а  постанова  Запорізького
апеляційного господарського  суду  від  12.07.2005р.  у  справі  №
15/121-О-05 - без змін.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 -  232  Кодексу
адміністративного судочинства України, суд -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     1 Касаційну  скаргу  МКП  "Херсонелектротранс"  на  постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р.  у
справі № 15/121-О-05 залишити без задоволенння.
 
     2. Постанову Запорізького  апеляційного  господарського  суду
від 12.07.2005 р. у справі у справі № 15/121-О-05 -  залишити  без
змін.
 
     3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та  не
може бути  оскаржена,  крім  випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
     Головуючий О.М. Нечитайло
 
     Судді: К.В. Конюшко
 
     Л.В. Ланченко
 
     Н.Г. Пилипчук
 
     О.I. Степашко